- •Технологія машинобудування
- •Курсове проектування є одним із завершальних етапів підготовки фахівців і передує дипломному проектуванню.
- •1. Мета і задачі курсового проектування.
- •2. Тематика, склад і об'єм курсового проекту.
- •3. Організація курсового проектування.
- •4.Посібник з виконання розділів курсового і дипломного проектів.
- •Аналіз конструкції вузла і деталі
- •1.1 Опис конструкції деталі, установлення її конструкторського коду.
- •Ескіз деталі:
- •1.2 Аналіз технічних вимог на деталь.
- •1.3 Якісний і кількісний аналіз технологічності конструкції деталі, установлення її технологічного і повного конструкторсько-технологічного коду.
- •Абвг.715514.Ххх.8и3044.3141544м
- •1.4 Матеріал деталі, його механічні і технологічні властивості.
- •Хімічний склад сталі 40х
- •Технологічні властивості сталі 40х
- •2. Вибір типу виробництва та його характеристик
- •3. Вибір виду і способу одержання заготовки.
- •Для заготовок отриманих пластичною деформацією:
- •Для заготовок отриманих литтям:
- •4. Розробка технологічного процесу механічної обробки заданої деталі.
- •4.1Вихідні дані для розробки техпроцеса (виконується за вимогою керівника проекту).
- •1. Базова інформація;
- •2. Керівна інформація:
- •3. Довідкова інформація:
- •4.2. Призначення методів обробки заданої деталі
- •3.Шліфування однократне.
- •4.3. Аналіз заводського техпроцеса і пропозиції по його удосконаленню, спрямовані на підвищення ефективності виробництва (виконується тільки в дипломному проекті).
- •4.4. Призначення технологічного маршруту, вибір устаткування і технологічних баз
- •4.5. Вибір засобів технологічного оснащення техпроцеса.
- •4.5.1Вибір пристосувань і допоміжних інструментів.
- •4.5.2 Вибір різальних інструментів.
- •4.5.3 Вибір засобів виміру.
- •Розрахунок припусків і маси заготовки
- •Вибір загальних припусків, визначення розмірів, маси і коефіцієнта використання матеріалу заготовки
- •Визначаємо масу заготовки.
- •5.2 Визначення операційних припусків і розмірів з відхиленнями.
- •Приклад призначення загальних припусків для заготовок, отриманих різними способами лиття.
- •Приклад призначення загальних припусків для заготовок, отриманих із сортового гарячекатаного прокату за дст 2590-88.
- •5.3. Визначення потреби ділянки (потокової лінії) в основних матеріалах. (Даний пункт виконується тільки в дипломному проекті).
- •6. Розрахунок режимів різання і технічне нормування.
- •6.1. Розрахунок режимів різання на задані операції.
- •1. Призначаємо глибину різання на основі аналізу таблиці припусків і креслення деталі:
- •2. Призначаємо подачу для інструментів:
- •3. Призначаємо період стійкості інструментів налагодження:
- •4. Визначаємо розрахункову величину необхідної швидкості різання:
- •Розрахункове значення швидкості різання
- •9. Робимо перевірочні розрахунки по достатності потужності приводу головного руху верстата.
- •1. Призначаємо глибину різання:
- •(Примітка 2 до табл. 25 стор. 227 [7]);
- •4. Визначаємо швидкість різання, що допускається ріжучими
- •5. Знаходимо необхідну частоту обертанні шпинделя по формулі
- •6.2. Розрахунок норм часу і норм виробітку на вказані операції
- •1. Визначаємо допоміжний час на операцію по формулі
- •2. Знаходимо величину оперативного часу по формулі
- •10.Час підготовчо-заключне
- •11. Визначаємо норму штучно-калькуляційного часу
- •2. Знаходимо сумарну тривалість обробки партії деталей
- •Варіант виконання для дипломного проекту:
- •6.4. Складання зведеної відомості норм часу і її аналіз.
- •6.3 Визначення професій і розрядів робіт, вибір кодів професій.
- •7. Розробка верстатних операцій, виконуваних на верстаті з чпу
- •7.1 Вихідні дані для розробки операції
- •7.2 Коротка характеристика застосовуваного учпу
- •Послідовність виконання переходів і розробка траєкторій (циклограм) руху інструментів.
- •Розробка рукопису керуючої програми.
- •Правила оформлення операційних ескізів
- •Правила оформлення операційних ескізів
- •1. Ескізи слід виконувати за допомогою креслярського інструменту, графопобудувача, принтера.
- •Примеры нанесения обозначений опор, зажимов и установочных устройств на схемах
- •Примеры схем установов изделий
- •Паспортные данные металлорежущих станков
- •Токарно-винторезный станок 16б16п
- •Токарно-винторезный станок п1611п
- •Токарный станок с чпу 16к20ф3с32 (оперативная система управления, пульт 2р22)
- •Токарный станок с чпу 16к20т1.02 (оперативная система управления, пульт нц - 31)
- •Токарный станок с чпу 16б16ф3 (оперативная система управления, пульт 2р22)
- •Вертикально-сверлильный станок 2н125
- •Вертикально-сверлильный станок 2н135
- •Радиально-сверлильный станок 2н53
- •Cверлильные станки сЧпу (пульт 2п32)
- •Консольный вертикально-фрезерный станок 6р12
- •Консольный вертикально-фрезерный станок 6р12б
- •Консольный вертикально-фрезерный станок 6д12
- •Консольный вертикально-фрезерный станок с чпу 6р13ф3 (пульт н33 – 2м)
- •Бесконсольный вертикально-фрезерный станок с чпу 6520ф3 (пульт н33 – 2м)
- •Консольный вертикально-фрезерный станок с чпу гф2171 (пульт 2с42)
- •Консольный вертикально-фрезерный станок с чпу 6т13ф20 (пульт 2с42)
- •Консольный горизонтально-фрезерный станок 6т83г
- •Консольный горизонтально-фрезерный станок 6р82г
- •Горизонтально-протяжные станки
- •Поперечно-строгальный станок 7305
- •Зубофрезерный станок 5в312
- •Зубофрезерный станок 53а50
- •Зубодолбежный станок 5122
- •Зубодолбежный станок 5в12
- •Круглошлифовальные станки
- •Внутришлифовальный станок 3к228в
- •Типові технологічні послідовності оброблення зовнішніх циліндричних поверхонь та їх характеристики якості
- •Типові технологічні послідовності оброблення внутрішніх циліндричних поверхонь та їх характеристики якості
- •Типові технологічні послідовності оброблення площин та характеристики якості, що при цьому забезпечуються
- •Типові технологічні послідовності оброблення зубчастих поверхонь та їх характеристики якості
- •Типові технологічні послідовності оброблення різбових поверхонь та їх характеристики якості, що при цьому забезпечуеться
- •Орієнтовні значення величин подач інструментів
- •Рекомендуємий ряд подач s о мм/об
- •Рекомендуємі значення швидкості різання
- •4.9.6 Визначення хвилинної подачі.
- •4.10 Розрахунок основного (машинного) технологічного часу на виконувану операцію.
- •5. Список використаної літератури.
Правила оформлення операційних ескізів
Розглянуто і рекомендовано
цикловою комісією професійних дисциплін
Спеціальності 5.05.0203«Технологія обробки на верстатах і автоматичних лініях»
Операційні ескізи обробки виконуються при оформленні технологічних документів, в пояснювальних записках курсових і дипломних проектів, при виконанні лабораторних, практичних занять і контрольних робіт по технології машинобудування та інших спеціальних дисциплінах
Правила оформлення операційних ескізів
1. Ескізи слід виконувати за допомогою креслярського інструменту, графопобудувача, принтера.
Допускається виконувати ескізи від руки.
2. Ескіз слід виконувати із дотриманням, або без дотримання масштабу, але з приблизним дотриманням пропорцій.
3. Зображати деталь на ескізі треба в робочому положенні, яке вона займає на верстаті при виконанні операції (дивитися зі сторони робітника).
4. Якщо ескіз розробляється до кількох операцій, то допускається зображення деталі виконувати в неробочому положенні.
5. Кількість видів, розрізів та перерізів зображення деталі на ескізі повинно бути таким, щоб можливо було проставити всі розміри, які витримуються на цій операції, показати бази, опори і затискачі.
6. Оброблювані поверхні слід проводити лінією, товщиною 2S по ГОСТ 2.303-68.
При розробці одного ескізу на весь технологічний процес, або на кілька операцій оброблювані поверхні допускається проводити лінією звичайної товщини.
7. Зображати деталь на ескізі треба в тому вигляді, який вона буде мати після виконання даної операції (переходу).
8. На ескізі необхідно показати розміри з граничними відхиленнями, які витримуються на цій операції (технологічному переході).
9. Розміри і граничні відхилення слід виконувати по ГОСТ 2.307-68.
10. Допускається на ескізі показувати окремі розміри, які не витримуються на цій операції, але необхідні для визначення довжини робочого ходу, налагодження верстата і т.п.
Ці розміри показуються без граничних відхилень і позначаються знаком “ * ”, а під ескізом робиться примітка: “ Розміри для довідки ”.
11. На ескізах до операцій всі розміри, або конструктивні елементи оброблюваних поверхонь умовно нумерують арабськими цифрами. Номер розміру, або конструктивного елемента проставляють у колі, діаметром 6...8 мм і єднають з розмірною чи виносною лінією. На ескізі до кожної операції нумерація розмірів або конструктивних елементів починається з одиниці. Якщо на операцію декілька ескізів то на всіх ескізах виконується наскрізна нумерація. Нумерацію виконують по ходу годинникової стрілки.
12. При виконанні в одному документі кількох ескізів до різних операцій одного технологічного процесу допускається наскрізна нумерація оброблюваних поверхонь або конструктивних елементів. При цьому номери однієї і тієї ж оброблюваної поверхні або конструктивного елемента, які зустрічаються в різних операціях, можуть бути не однаковими
13. На ескізах позначається шорсткість поверхонь, які оброблюються на даній операції (переході). Позначення шорсткості виконувати по ГОСТ 2.309-73.
14. Позначення баз, опор і затискачів виконувати по ГОСТ 3.1107-81.
15. Допуски форми і розміщення поверхонь, які витримуються на даній операції (переході), слід позначати на ескізі по ГОСТ 2.309-79.
16. Технічні вимоги, які витримуються на даній операції (переході), слід розміщувати на вільній частині документа справа від зображення деталі або під ним і викладати по ГОСТ 2.316-68.
17. Таблиці і графіки слід вміщувати на вільній частині документа справа від зображення деталі і виконувати по ГОСТ 2.105-79 і ГОСТ 2.316-68.
Розміри граф таблиць повинні бути такими, щоб у них можна було записати дані з найбільшим значенням.
18. При розробці схеми встановлення деталі на операції допускається застосовувати спрощене зображення деталі, без конструктивних елементів, які не впливають на встановлення і закріплення деталі і на даній операції не оброблюються.
19. Якщо зображення виробу на ескізі стосується кількох операцій, то номери цих операцій треба вказати над зображенням виробу і підкреслити. Наприклад:
010, 020, 025.
Якщо зображення відноситься до кількох послідовних операцій, допускається не записувати всі номери операцій, а вказувати через три крапки крайні номери операцій. Наприклад, якщо зображення виробу на ескізі стосується операцій 005, 010, 015 і 020, то можна записати 005...020.
20. Якщо на полі для графічної інформації міститься кілька окремих ескізів для різних операцій технологічного процесу, то над кожним ескізом слід вказати номер операції і підкреслити.
21. Операційні ескізи на операції, виконувані на верстатах з ЧПК, оформлюються аналогічно. Додатково на ескізі необхідно показати нуль деталі та осі координат.
УДК 658.5:621.7.07:006.354 Группа Т53
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ СОЮЗА ССР
Единая система технологической документации
ОПОРЫ, ЗАЖИМЫ И УСТАНОВОЧНЫЕ УСТРОЙСТВА. ГРАФИЧЕСКИЕ ОБОЗНАЧЕНИЯ
Unified system for technological documentation. Bases, clamps and installing arrangements. Symbolic representation |
ГОСТ 3.1107-81 (СТ СЭВ 180379) Взамен ГОСТ3.1107-73 |
Постановлением
Государственного комитета СССР по
стандартам от 31
декабря 1981 г. №
5943 срок введения установлен
с 01.07. 1982 г.
1. Настоящий стандарт устанавливает графические обозначения опор, зажимов и установочных устройств, применяемых в технологической документации.
Стандарт полностью соответствует СТ СЭВ 1803—79.
2. Для изображения обозначения опор, зажимов и установочных устройств следует применять сплошную тонкую линию по ГОСТ 2.303—68.
3. Обозначения опор (условные) приведены в табл. 1.
Таблица 1
Наименование опоры |
Обозначение опоры в видах |
| |||
спереди, сзади |
сверху |
снизу |
| ||
1. Неподвижная |
|
| |||
Наименование опоры |
Обозначение опоры в видах | ||||
спереди, сзади |
сверху |
снизу | |||
2. Подвижная | |||||
3. Плавающая | |||||
4. Регулируемая |
4. Допускается обозначение подвижной, плавающей и регулируемой опор на видах сверху и снизу изображать, как обозначение неподвижной опоры на аналогичных видах.
5. Обозначения зажимов приведены в табл. 2.
6. Обозначение двойного зажима на виде спереди или сзади при совпадении точек приложения силы, допускается изображать как обозначение одиночного зажима на аналогичных видах.
7. Обозначения установочных устройств приведены в табл. 3.
8. Установочно-зажимные устройства следует обозначать как сочетание обозначений установочных устройств и зажимов (справочное приложение 2).
Примечание. Для цанговых оправок (патронов) следует применять обозначение -
Таблица 2
Наименование зажима |
Обозначение зажима в видах | ||
спереди, сзади |
сверху |
снизу | |
1. Одиночный |
| ||
2. Двойной |
|
Примечание. Для двойных зажимов длина плеча устанавливается разработчиком в зависимости от расстояния между точками приложения сил. Допускается упрощенное графическое обозначение двойного зажима:
9. Допускается обозначение опор и установочных устройств, кроме центров, наносить на выносных линиях, соответствующих поверхностей (справочные приложения 1 и 2).
10. Для указания формы рабочей поверхности опор, зажимов и установочных устройств следует применять обозначения п соответствии с табл. 4.
11. Обозначение форм рабочих поверхностей наносят слева от обозначения опоры, зажима или установочного устройства (справочные приложения 1 и 2).
12. Для указания рельефа рабочих поверхностей (рифленая, резьбовая, шлицевая и т. д.) опор, зажимов и установочных устройств следует применять обозначение в соответствии с чертежом.
Таблица 3
Наименование установочного устройства |
Обозначение установочного устройства в видах | ||
спереди, сзади |
сверху |
снизу | |
1. Центр неподвижный |
Без обозначения |
Без обозначения | |
2. Центр подвижный |
то же |
то же | |
3. Центр плавающий |
>> |
>> | |
4. Оправка цилиндрическая | |||
5. Оправка шариковая
| |||
6. Патрон поводковый |
Примечания:
1. Обозначение обратных центров следует выполнять в зеркальном изображении.
2. Для базовых установочных поверхностей допускается применять обозначение –
Таблица 4.
Наименование формы рабочей поверхности |
Обозначение формы рабочей поверхности |
1. Плоская | |
2. Сферическая | |
3. Цилиндрическая (шариковая) | |
4. Призматическая | |
5. Коническая | |
6. Ромбическая | |
7. Трехгранная |
Примечание. Указание форм рабочей поверхности опор, зажимов и установочных устройств следует выполнять в соответствии с требованиями, установочными отраслевыми НТД.
13. Обозначение рельефа рабочей поверхности наносят на обозначение соответствующей опоры зажима или установочного устройства, (справочное приложение 1).
14. Для указания устройств зажимов следует применять обозначения в соответствии с табл. 5.
Таблица 5
Наименование устройства зажима |
Обозначение устройства зажима на всех видах |
1. Пневматическое |
Р |
2. Гидравлическое |
Н |
3. Электрическое |
Е |
4. Магнитное |
М |
5. Электромагнитное |
ЕМ |
6. Прочее |
Без обозначения |
15. Обозначение видов устройств зажимов наносят слева ог обозначения зажимов (справочные приложения 1 и 2).
Пр и м е ч а и и е. Для гидропластовых оправок допускается применять обознамение -
16. Количество точек приложения силы зажима к изделию, при необходимости, следует записывать справа от обозначения зажима (справочное приложение 2, поз. 3).
17. На схемах, имеющих несколько проекций, допускается на отдельных проекциях не указывать обозначения опор, зажимов и установочных устройств относительно изделия, если их положение однозначно определяется на одной проекции (справочное приложение 2, поз. 2).
18. На схемах допускается несколько обозначений одноименных опор па каждом виде заменять одним, с обозначением их количества справа (справочное приложение 2, поз. 2).
19. Допускаются отклонения от размеров графических обозначений, указанных в табл. 1-4 и на чертеже.
________________________________
ГОСТ 3.1107-81
ПРИЛОЖЕНИЕ 1
Справочное