3. Методи збирання первинної інформації при проведенні мд на промисловому підприємстві

Методи збирання первинної інформації при проведенні МД на промисловому підприємстві відображено на рис. 2.

Методи збирання первинної інформації на промисловому підприємстві

Кількісні

  – особисте опитування;

  – опитування по телефону;

  – опитування по пошті.

Якісні

  – спостереження;

  – фокус-групи;

  – глибинне інтерв’ю;

  – аналіз протоколів

Рисунок 2 – Класифікація методів збирання первинної інформації

Кількісні методи звичайно ототожнюють з проведенням різного роду опитувань, які засновані на використанні структурованих питань закритого типу, на які відповідає велика кількість респондентів.

Якісні методи включають збір, аналіз та інтерпретацію даних шляхом спостереження за тим, що люди говорять та роблять.

4. Логіко-змістовне моделювання результатів мд

Результати маркетингових досліджень доцільно аналізувати з точки зору причинно-наслідкових зв’язків. Для цієї мети найчастіше застосовують метод логіко-змістовного моделювання (ЛЗМ).

Логіко-змістовне моделювання – це процедура ранжирування одиниць сукупності на основі виявлення причинно-наслідкових зв’язків між ними.

Для проведення ЛЗМ результати МД потрібно трансформувати в каталог однотипних дефініцій. В якості позицій каталогу можуть виступати:

1) фактори, які впливають на окремий аспект маркетингової діяльності промислового підприємства;

2) проблеми, які супроводжують провадження маркетингової діяльності;

3) заходи, які сприяють удосконаленню маркетингової ситуації.

Після складання каталогу необхідно встановити причинно-наслідкові зв’язки між позиціями шляхом попарного зіставлення. Для цієї мети використовують кодування: „1” – причина, „0” – наслідок. При попарному зіставленні можливі наступні комбінації:

1) „1–0” (перша позиція є причиною другої);

2) „0–1” (перша позиція є наслідком другої);

3) „0–0” (між першою та другою позицією нема причинно-наслідкового зв’язку).

Треба звернути увагу на те, що комбінації „1–1” при проведенні ЛЗМ не існує. Результатом проведення процедури ЛЗМ є побудова графу, на якому наводяться причинно-наслідкові зв'язки між всіма позиціями каталогу. У верхній частині графу розташовано найголовніші позиції-причини, у нижній частині – позиції-наслідки; лінії зв’язку на графу ілюструють, якій саме позиції-причині відповідає окрема позиція-наслідок.

Перевагами методу ЛЗМ є простота та швидкість його реалізації, можливість концентрації зусиль на дійсно вагомих факторах. Недоліками ЛМЗ виступають суб’єктивність та відсутність достатньої кількості техніко-економічних обґрунтувань.

Приклад:

Дослідження роботи служби маркетингу промислового підприємства дозволило виявити наступні проблеми (каталог проблем):

1. Слабке застосування в діяльності підприємства концепції маркетингу.

2. Слабка взаємодія служби маркетингу з іншими підрозділами підприємства.

3. Дуже рідко проводяться маркетингові дослідження.

4. Недостатня кваліфікація кадрів служби маркетингу.

5. Недостатня чисельність працівників служби маркетингу.

6. Недостатня мотивація працівників служби маркетингу.

7. Існує багато бюрократичних формальностей на підприємстві при реалізації заходів, що рекомендуються маркетологами.

8. Недостатній статус керівника маркетингової служби.

9. Не налагоджене ефективне співробітництво між відділами маркетингової служби.

10. Недостатнє використання можливостей програмних продуктів в маркетинговій діяльності.

Таблиця 1 – Кодування причинно-наслідкових зв’язків

№	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	Сума
1	Х	1	1	0	0	0	1	0	0	0	3
2	0	Х	0	0	0	0	0	0	0	0	0
3	0	0	Х	0	0	0	0	0	0	0	0
4	0	1	1	Х	0	0	1	0	1	1	5
5	1	1	1	0	Х	0	1	0	1	0	5
6	1	1	1	0	0	Х	0	0	0	1	4
7	0	0	0	0	0	0	Х	0	0	0	0
8	1	1	0	0	0	0	1	Х	1	0	4
9	0	0	0	0	0	0	0	0	Х	0	0
10	0	0	1	0	0	0	0	0	0	Х	1

Висновки: проблеми, за вирішення яких необхідно братися в першу чергу – 4 (недостатня кваліфікація кадрів служби маркетингу) та 5 (недостатня чисельність працівників служби маркетингу).