4. Рівні конкурентоспроможності

Конкурентоспроможність країни – це сукупність властивостей, притаманних національній економіці, які визначають здатність країни конкурувати з іншими країнами.

Конкурентоспроможність галузі визначається наявністю в ній технічних, економічних та організаційних умов для створення, виробництва й збуту продукції високої якості, що задовольняє вимогам конкретних груп споживачів. Конкурентоспроможність галузі допускає наявність конкурентних переваг перед аналогічними галузями за кордоном, які можуть виявлятися в наявності раціональної галузевої структури; групи висококонкурентних фірм-лідерів, що підтягують інші підприємства галузі до свого рівня; налагодженої дослідно-конструкторської й прогресивної виробничо-технологічної бази, розвинутої галузевої інфраструктури, гнучкої системи науково-технічного, виробничого, матеріально-технічного й комерційного співробітництва як усередині галузі, так і з іншими галузями в країні та за її межами, ефективної системи розподілу продукції.

Конкурентоспроможність підприємства – це можливість ефективно розпоряджатися власними й позиковими ресурсами в умовах конкурентного ринку. Виробництво й реалізація конкурентоспроможних товарів – обов'язкова умова конкурентоспроможності фірми. Конкурентоспроможність фірми є результатом її конкурентних переваг по всьому спектру проблем управління компанією.

Конкурентоспроможність товару – здатність продукції бути привабливішою для покупця в порівнянні з іншими виробами аналогічного виду й призначення, завдяки кращій відповідності своїх якісних і вартісних характеристик вимогам ринку і споживчим оцінкам.

Для визначення конкурентоспроможності товару необхідно обрати серед ринкових аналогів базовий варіант, який найкраще задовольняє потреби споживачів та з яким буде порівнюватися даний товар.

Кількісну оцінку рівня конкурентоспроможності здійснюють за допомогою системи показників:

1) Одиничні показники якості і-того параметру:

, якщо значення технічного параметру чим більше, тим краще;

, якщо значення технічного параметру чим менше, тим краще.

2) Групові показники :

2.1 для технічних параметрів – індекс якості:

де n – кількість технічних параметрів;

q_i – одиничний показник;

γ_i – вагомість показника (визначається експертним шляхом).

2.2 для економічних параметрів – індекс ціни споживання:

Ц_спож = Ц_прод + ΣЗ_рем + ΣЗ_ел-ен

де Ц_спож – ціна споживання;

Ц_прод – ціна продажу;

ΣЗ_рем – сумарні затрати на ремонт;

ΣЗ_ел-ен – сумарні затрати на електроенергію.

3) Інтегральний показник конкурентоспроможності:

якщо К_інт < 1, то товар, що аналізується, гірше за базовий;

якщо К_інт > 1, то товар, що аналізується, краще за базовий.

Приклад: (задача по визначенню конкурентоспроможності товару):

Визначити конкурентоспроможність холодильника ТМ «Indesit». За базовий виріб прийняти холодильник ТМ «Атлант». Вихідні дані наведені нижче.

Таблиця 3 – Технічні параметри

Параметр	К-т вагомості	ТМ «Indesit»	ТМ «Атлант»
1 Ресурс надійності, тис. год.	0,3	130	130
2 Температура морозильної камери, ^оС	0,19	-15	-12
3 Місткість морозильної камери, дм³	0,2	50	60
4 Місткість холодильної камери, дм³	0,16	280	240
5 Дизайн, бали за 10-бальною шкалою	0,15	6	5

Таблиця 4 – Економічні характеристики

Параметр	ТМ «Indesit»	ТМ «Атлант»
Ціна продажу, грн	4050	3890
Сумарні витрати споживача за весь термін експлуатації, грн	18000	20000