1. Актуальність теми

Нирки, як мало який орган, вражаючись первинно, є також органом-мішенню у разі патологічних станів інших органів і систем, що обумовлює значущість нефрології як своєрідної інтегруючої медичної спеціальності. Ці ураження можуть бути імуноопосередкованої, інфекційної, обмінної, токсичної, гемоциркуляторної природи, можуть мати характер ускладнення, вторинного ураження. Часто ураження нирок на тлі патологічних станів інших органів спричиняється токсичною дією ліків, що застосовують у лікуванні первинного (основного) захворювання.

Складність діагностики, диференціальної діагностики хвороб нирок обумовлена мало — й безсимптомністю їх перебігу. Тому виявлення їх потребує запрограмованої з боку лікаря активності, належної нефрологічної грамотності лікарів різних спеціальностей.

Актуальність нефрологічної патології і в соціально-економічному, і в загальномедичному аспектах полягає не в її частоті, а в тому, що перебіг хвороб нирок порівняно з іншими є найтяжчим, що хворі цього профілю в молодому і працездатному віці інвалідизуються, доходячи до ниркової недостатності, лікування якої позанирковими методами очищення крові, і трансплантація нирки є дорогими і в Україні малодоступними.

2. Конкретні цілі:

а) вміти розпитувати хворих і виявляти симптоми при захворюваннях нирок та сечовидільної системи;

б) провести об’єктивне дослідження хворих, виявити ознаки захворювань нирок;

в) вміти аналізувати функціональні проби нирок

г) вміти виявити протеінурію і оцінити її діагностичне значення;

д) вміти виявити глюкозурію і оцінити її діагностичне значення;

е) вміти виявити кетонурію і оцінити її діагностичне значення;

ж) вміти виявити білірубінурію;

з) вміти виявити уробілінурію, оцінити характер жовтяниці;

и) вміти оцінювати загальний аналіз сечі у хворих із захворюваннями нирок і сечовидільних шляхів;

к) вміти вірно призначати дослідження сечі по Адіс- Каковському, Нечипоренко, Амбурже, пробу трьох стаканів і використовувати результати цих досліджень і проб в діагностиці.

л) вміти проводити пробу Зімницького і вірно оцінювати її результати .

3. Базовий рівень підготовки.

Назви попередніх дисциплін	Отримані навички
Нормальна анатомія	Уявлення про нормальну структуру нирок та сечовивідної системи.
Гістологія	Знання гістологічної будови нирок та сечовивідної системи в нормі
Нормальна фізіологія	Володіння знаннями з фізіології нирок та сечовивідної системи в нормі
Патологічна фізіологія	Визначати патофізіологічні зміни нирок, сечового міхура, ідентифікувати їх, пояснити походження симптомів
Патологічна анатомія	Володіння знаннями про патологічні зміни в морфології органів сечової системи

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

Термін

Визначення

поліурія олігурія, анурія ніктурія дизурія протеїнурія гіпостенурія ізостенурія глюкозурія гематурія

збільшення кількості сечі, що виділяється за добу повне припинення сечовиділення термін, що характеризує поняття більшої кількості виділеної сечі вночі в порівнянні з денним діурезом Порушення сечовипускання Білок у сечі Зниження відносної щільності сечі нижче 1010-1011 монотонні коливання відносної щільності сечі (1010-1011) Цукор у сечі наявність 2-3 або більше еритроцитів відповідно у полі зору, або вище 2000 в 1 мл сечі

4.2. Теоретичні питання до заняття

1. Симптоми при розпитуванні у хворих із захворюваннями нирок та сечовивідних шляхів.

2. Симптоми при огляді , діагностичне значення симптома Пастернацького.

3. Пальпаторні ознаки захворювань нирок та сечовидільних шляхів.

4. Правила збирання аналізів сечі, дослідження фізичних та хімічних властивостей сечі.

5. Бактеріологічне дослідження.

6. Нормативи загального аналізу сечі.

7. Зміни загального аналізу сечі при гострому та хронічному гломеруло – та пієлонефритів, нефротичному синдромі, амілоїдозі нирок, сечокам”яній хворобі.

8. Методика та діагностичне значення ан. Сечі по Аддіса – Каковському, Нечипоренко, Амбюрже.

4.3. Практичні навички

1. Зібрати анамнез.

2. Провести об’єктивне дослідження (огляд, симптом Пастернацького, пальпація нирок та болючих точок).

3. Провести мікроскопічне дослідження сечі і оцінити отримані дані.

4. Виявити протеінурію і оцінити її діагностичне значення.

5. Виявити глюкозурію і оцінити її діагностичне значення.

6. Виявити кетонурію і оцінити її діагностичне значення.

7. Виявити білірубінурію.

8. Використовувати дані мікроскопії сечового осаду в діагностиці сечових синдромів.

9. Правильно оцінюва дані дослідження сечі по Адіс-Каковському, Нечипоренко, Амбурже, пробі трьох стаканів, проби Зімницького.