15. Сутність фітопрофілактики, її значення у зміцненні здоров’я людини.

Фітопрофілактика - це ефективний метод використання біологічно активних речовин рослин для зміцнення здоров'я у первинній і вторинній профілактиці.

Добре відомо, що за допомогою фітопрофілактики можна підвищити адаптаційний рівень організму, та ефективність терапевтичних курсів, які проводяться одночасно з фітопрофілактикою.

Перевага „зеленої аптеки" полягає в тому, що, на відміну від очищених і синтетичних препаратів більшість лікарських рослин вміщує велику кількість органічних і неорганічних речовин з широким спектром дії. Сюди входять такі фармакологічно активні речовини, як алкалоїди, глюкозити, ефірні олії, органічні кислоти, а також мікроелементи і макроелементи.

Багато з них речовин беріть участь в окислювально-відновних процесах, які відбуваються організмі людини. Майже всі вищі рослини, що застосовуються як лікарські препарати, містять вітаміни. Багато лікарських рослин активізують захисні сили організму, а також мають антимікробні властивості

Необхідно пам'ятати, що в надлишку все буває шкідливим: будь-яка зелень або фрукти, вжиті в великій кількості, можуть негативно вплинути на організм. Має значення не тільки доза продукту, але і прийому.

У людини ізольованої від ритмічних змін у зовнішньому середовищі, наприклад у печерах або на космічному кораблі, добова ритмічність продовжує проявлятися, хоча і може дещо змінюватися за періодом (від 20 до 28 годин). Квітки багатьох рослин починають розкриватись до сходу сонця. Їх розкриття відбувається навіть тоді, коли рослини утримуються в темноті.

Якщо вирощувати багаторічну рослину середніх широт в умовах теплиці при постійній температурі, вологості і світлому режимі, то восени спостерігається скидання листя, а навесні – розкриття бруньок.

У людини, багатьох тварин та рослин добові, місячні та сезонні ритми запрограмовані генетично.

14. Десинхроноз, його вплив на здоров’я людини і можливості профілактики.

Біологічні ритми повинні бути достатньо тривалими і відносно незалежними від випадкового впливу або стану організму і в той же час здатними під лаштуватися до конкретних змін у зовнішньому середовищі, забезпечуючи організмові максимальні адаптаційні можливості.

Проте є нормою, що перебудова біологічних ритмів може здійснюватися у відносно невеликих межах. при цьому не порушується загальна тимчасова структура. якщо ж вплив на організм значний (наприклад, перехід із зимового на весняний час тощо), спостерігається неузгодженість ритмів або десинхроноз, що призводить до напруги механізмів адаптації і являє собою адаптаційний стрес. істотне порушення тимчасової структури організму може викликати зрив механізмів адаптації і призвести до розвитку хвороби. тому десинхроноз, на думку деяких вчених, можна розглядати як перехід у стан перед хвороби (до нозологічний стан), що веде до розвитку тієї чи іншої патології. У той же час першою ознакою розвитку будь-якого захворювання є саме порушення ритмічної структури організму, що дозволяє розглядати дослідження десинхронозів, як перспективний засіб діагностики початкових етапів розвитку різноманітних захворювань.

Відновлення добового ритму складних психомоторних реакцій відбувається протягом 3-4 діб. Для перебудови ритмів вегетативних систем вимагається більш тривалий час. Повністю перебудова тимчасової структури добового ритму завершується тільки через два тижні. Природно, що весь період десинхронізації ритмів супроводжується певним зниженням дієздатності.

мікроспорангія, всередині якого є тапетум живляча тканина, яка і формулює пилок, він складається з 2 клітин: вегетативної та генеративної.

Жіночі шишки: менші, являють собою вісь, де розміщені луски:

- криючі - сухі, малопомітні; насіннєві - здерев'янілі луски, де в основі утворюється по два мікроспорангія (насіннєві зачатки).

Шляхи еволюції шишки:

1 Редукція гаметофітів: чоловічий двохклітинни пилок, жіночий багатоклітинний утвір з орхегоніями.

2. Поява різноманітності шишок.

3. Поява дводомності.

4. Поява первинного запилення.