Операційний комплекс (блок) хірургічних відділень

№ п\п	Назва приміщень	Площі та інші відомості
1.	Операційна зала	36-48 м^2
2.	Передопераційна	15-25 м^2
3.	Стерилізаційна	10-15 м^2
4.	Наркозна	20-30 м^2
5.	Приміщення для зберігання та приготування крові	10 м^2
6.	Лабораторія для проведення термінових аналізів	10 м^2
7.	Інструментально-матеріальна	10 м^2
8.	Приміщення для сортування та миття інструментів	10 м^2
9.	Приміщення для систем штучного кровообігу та ін.	18 м^2
10.	Гіпсувальна	20 м^2
11.	Кімната для чистої білизни та для тимчасового зберігання брудної білизни	по 10 м^2
12.	Післяопераційна палата	13 м^2на 1 ліжко
13.	Кабінети (кімнати): – кабінет зав. комплексом (блоком) – кабінет хірургів – кімната медичних сестер – кімната молодшого персоналу	10 м^2 10 м^2 10 м^2 10 м^2
14.	Санпропускник для персоналу (гардероб для домашнього одягу, душова, гардероб для робочого одягу)	до 20 м^2

Примітка: На 30-40 ліжок повинна бути передбачена 1 операційна. Операційний комплекс доцільно розташувати у окремому крилі будівлі (бажано на верхньому поверсі або у спеціальній прибудові)

Додаток VIII

Інфекційне відділення

№ п\п	Назва приміщень (основний перелік)	Площа та інші відомості
1.	Приймально-оглядові бокси для відділень: – до 60 ліжок – до 100 ліжок – понад 100 ліжок	2 бокси 3 бокси на кожні 50 ліжок – 1 бокс
2.	Бокси: – на 1 ліжко – на 2 ліжка	22 м^2 27 м^2
3.	Напівбокси: – на 1 ліжко – на 2 ліжка	22 м^2 27 м^2
4.	Палати із шлюзом, туалетом та умивальником: – на 1 ліжко – на 2 ліжка	14 м^2 21 м^2
5.	Лікувально-допоміжні та господарчі кабінети (кімнати): – кабінет зав. відділенням – кабінет лікарів – кімната старшої сестри – кімната для персоналу – кімната для сестри-господарки – приміщення прибирального інвентаря – сестринський пост – буфетна та приміщення для миття і стерилізації кухонного посуду – кімната для чистої білизни – кімната для брудної білизни	12 м^2 10-12 м^2 10 м^2 10-12 м^2 10 м^2 8 м^2 4 м^2 14-22 м^2 8 м^2 8 м^2
6.	Санітарний пропускник для персоналу: – кімната для домашнього одягу – душова – кімната для робочого одягу	8 м^2 12 м^2 8 м^2
7.	Рентгенкабінет	згідно з будівельними нормами

Примітка: Інфекційне відділення повинно мати 2 входи: один для хворих, другий – для персоналу, доставки їжі та чистих речей. При недостатній кількості палат-напівбоксів або палат-боксів слід розташувати хворих у 1-2 ліжкових палатах з шлюзами та умивальниками. Доцільно в кожній окремій палаті на 2 та більше місць розміщувати хворих за однотипним діагнозом. Крім того, необхідно здійснювати і групування палат:

– палати для хворих з вірусними збудниками;

– палати для хворих з харчовими отруєннями;

– палати для хворих на вірусний гепатит та ін.

ТЕМА №30. ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ПРОФІЛАКТИКИ ВНУТРІШНЬОЛІКАРНЯНИХ ІНФЕКЦІЙ. ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНОГО РЕЖИМУ. СУЧАСНІ МЕТОДИ ДЕЗИНФЕКЦІЇ

МЕТА ЗАНЯТТЯ:Засвоїти основні причини виникнення внутрішньолікарняних інфекцій у сучасних лікувальних закладах та шляхи їх профілактики у сучасних умовах.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Внутрішньолікарняні інфекції: визначення, гігієнічне, медичне та економічне значення.

2. Основні причини, джерела та наслідки внутрішньолікарняних інфекцій.

3. Провідні заходи щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

4. Санітарно-протиепідемічний режим: визначення, значення, основні заходи та засоби його дотримання.

5. Дезобробка: визначення, види та значення.

6. Основні заходи та засоби санітарно-протиепідемічного режиму та критерії оцінки їх ефективності.

ЗАВДАННЯ:

1. Засвоїти основні заходи та засоби дезобробки та критерії оцінки її ефективності.

2. На підставі вивчення даних комплексної ситуаційної задачі скласти висновок та обґрунтувати розгорнуті рекомендації з питань профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

ЛІТЕРАТУРА