Додаткова:

1. Сергета І.В, Бардов В.Г. Організація вільного часу та здоров’я школярів. – Вінниця: РВВ ВАТ “Віноблдрукарня”, 1997. – 292 с.

2. Сухарев А.Г. Здоровье и физическое воспитание детей и подростков. – М.: Медицина, 1991. – 272 с.

4. Сергета І.В, Бойчук Б.Р., Латанюк С.О. та ін. Загальна гігієна. Навчальний посібник до практи-чних занять для студентів VI курсу медичного факультету / Тернопіль: Укрмедкнига , 1999. – С. 42-50

5. Беляев И.И. Очерки психогигиены. – М.: Медицина, 1973. – 232 с.

Методика викоhаhhя самостійної роботи

В ході практичного заняття студенти знайомляться з методиками оцінки особливостей особис-тості людини (оцінка властивостей темпераменту, характеру, мотиваційної спрямованості та нервово-психічних станів), вивчають психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини.

Психогігієна як наукова галузь сучасної гігієни вивчає стан нервово-психічного здоров’я населення, його динаміку у зв’язку з впливом на організм людини природних, виробничих і соціально-побутових факторів та розробляє на підставі цих досліджень науково обґрунтовані заходи щодо активного впливу на людський організм та середовище його перебування з метою створення найбільш сприятливих умов для збереження та зміцнення психічного та соматичного здоров’я.

До числа основних завдань психогігієни відносять:

• аналіз нервово-психічного здоров’я;

• розробку вікових стандартів розвитку психофізіологічних функцій та особливостей особистості;

• вивчення характеру впливу чинників середовища на організм та їх нормування з урахуванням динамічних зрушень нейрофізіологічних та психофізіологічних показників організму.

Психічне здоров’я людини характеризується відсутністю виражених нервово–психічних розладів, певним резервом сил, що дозволяє подолати несподівані стреси або утруднення, а також стійкою рівновагою між організмом та навколишнім світом. Отже, визначальними рисами психічного здоров’я є не лише відсутність психічних захворювань, але й нервово–психічний розвиток, що відповідає вікові, та сприятливий функціональний стан організму і, передусім, центральної нервової системи.

Тому, до числа найважливіших критеріїв психічного здоров’я слід віднести:

• відсутність або наявність виражених форм психічних захворювань та граничних нервово-психічних розладів

• гармонійність психічного розвитку та його відповідність вікові

• показники стану провідних соціально та професійно-значущих психофізіологічних функцій (властивості нервових процесів, уваги, пам’яті, темпераменту і характеру, розумова працездатність тощо), які зумовлюють ефективне виконання різноманітних навчальних, професійних або побутових завдань у повсякденній діяльності.

Таким чином, найбільш важливі психофізіологічні та особистісні характеристики організму людини є:

• властивості темпераменту (екстравертованість, нейротизм, ситуативна та особистісна тривожність);

• властивості характеру (невротичність, депресивність, роздратованість, спонтанна та реактивна агресивність, емоційна лабільність та ін.);

• характеристики мотиваційної структури особистості (рівень суб'єктивного контролю, ступінь розвитку внутрішнього, пізнавального, змагального мотивів та ін.);

♦ показники нервово-психічних станів організму (психічна активація, емоційний тонус, інтерес, комфортність, напруженість та ін.).

• показники функціонального стану центральної нервової системи (швидкість простої і диференційованої зорово-моторної реакції, сила, рухомість, врівноваженість і лабільність нервових процесів та ін.),

• показники функцій уваги (стійкість і переключення уваги та ін.);

• показники функціональних можливостей зорового аналізатора (критична частота злиття світлових миготінь, лінійний окомір та ін.);

• показники функціонального стану рухового аналізатора (координація рухів, точність кінестезії, м'язова сила і витривалість та ін.);