Основна:

1. Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К.: Здоров’я, 2003. – С. 615-632, 651-657.

2. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 597-607.

3. Нікберг І.І., Сергета І.В., Цимбалюк Л.І. Гігієна з основами екології: – К.: Здоров’я. 2001. – С. 321-339.

4. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. – М.: Медицина, 1971. – С.413-423; або 1983р. – С. 297-304.

5. Матеріали лекції до теми.

Додаткова:

1. Мороз В.М., Сергета І.В., Фещук Н.М. Охорона праці у медицині та фармації. – Вінниця: Нова Книга, 2005. – С. 144-148; 242-258.

2. Никберг И.И. Гигиена больниц. – К.: Здоров’я, 1993.

3. Больничная гигиена: Справочное пособие (Настольная книга руководителя ЛПУ) / Сост. Басанова Ц.А. – М.: Джангар, 2001. – 1104 с.

4. Наказ Управління охорони здоров’я Віноблдержадміністрації за № 85-47 від 10.04.2000 “Про подальше удосконалення по профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій і ефективності санепіднагляду в лікувально-профілактичних закладах області”.

Методика виконання самостійної роботи

Внутрішньолікарняні інфекції (ВЛІ)це:

• інфекційний стан, який дістав хворий у лікувальній установі;

• інфекційні захворювання, набуті хворими у лікувальних закладах;

• будь-яке клінічно виражене захворювання мікробного походження, що уражає пацієнта внаслідок його госпіталізації або відвідування лікувальної установи з метою лікування, а також медичний персонал під час виконання ним роботи.

Симптоми ВЛІ можуть проявитись як у лікарні так і за її межами у залежності від інкубаційного періоду.

Чому ВЛІ заслуговують на увагу? В першу чергу через чисельні негативні наслідки, серед яких необхідно в першу чергу відзначити:

– додаткове негативне навантаження на здоров’я пацієнта і персоналу;

– збільшення витрат на лікування та економічні витрати (лікарняні бюлетені);

– збільшення термінів госпіталізації;

– ускладнення проявів та перебігу основної хвороби;

– зниження ефективності лікування основної хвороби;

– небажана можливість залишитись носієм збудників хвороб на тривалий термін;

– небезпека для оточуючих, сім’ї та ін. у випадку появи ознак захворювання після закінчення госпіталізації та лікування, адже інкубаційний період хвороб є доволі різний (Додаток 1).

Нині ще немає можливості викласти у суворій послідовності першорядні та другорядні джерела, збудники та шляхи передачі ВЛІ, адже для них характерна поліетіологічність, неповний облік, і відповідно недостатній аналіз таких станів. Однак, аналізуючи наукові публікації, відповідні матеріали санітарно-епідеміологічної служби та інші джерела доцільно вважати, що основними джерелами ВЛІ є:

а) хворі, медичний персонал, відвідувачі;

б) хірургічні інструменти та ін’єкційні матеріали (кров та її препарати);

в) зонди та катетери;

г) білизна, посуд, їжа, предмети догляду за хворими та прибирання приміщень;

д) іграшки, телефонні апарати, сходові поручні, дверні ручки тощо.

Причин, що зумовлюють появу ВЛІ дуже багато, однак провідними серед них є:

• зростання чисельності дитячого та дорослого населення із хронічними захворюваннями:

• втрата (зниження) природного імунітету;

• велика концентрація хворих та персоналу, і особливо в лікарнях з централізованим типом забудови;

• ускладнення оперативних втручань, збільшення терміну тривалості операцій та госпіталізації;

• надлишкова, і доволі часто необґрунтоване вживання антибіотиків;

• старіння лікарняних споруд, приміщень, комунікаційних мереж, обладнання, меблів, інвентарю тощо;

• дефіцит мийних та дезінфікуючих матеріалів, разових шприців, матеріалів для забезпечення дотримання стерильності та ін.

• недостатній рівень санітарно-гігієнічних та медичних знань серед населення.

Дані щодо основних шляхів передачі наведені на мал.1.