Як Івась шукав синьої квітки

В однім селі, в убогій хатині під лісом жила бідна вдова з малим синком Івасем. Однієї весни вдова тяжко захворіла і н могла встати з ліжка, щоб піти між людьми та заробити собі і синові на прожиток. Зажурилася бідна мати, зажурився і хлопчик. А мати сказала сумно:

– Мені могла б допомогти тільки синя квітка. Якби дістати десь синю квітку, то я зараз би поздоровіла, і ми були б щасливі обоє.

Почув це Івась і важко задумався. Де б то йому дістати синю квітку?

Не думаючи довго, розпрощався Івась з матусею, попросив одну сусідку, щоб уважала на хвору, і вибрався в світ за синьою квіткою.

Іде він, іде, аж зустрічає стару бабусю.

– Бабусю, каже до неї. – Ви ходите по світі і, певне, знаєте, де можна б дістати синю квітку, що помогла би моїй хворій матуся…

А баба каже до нього:

– Знаю, що синя квітка помогла би твоїй матері, але не так легко її дістати. Синя квітка росте в густому лісі тільки при повному місяці, і може її дістати добра і відважна дитина. Більш нічого тобі сказати не можу.

Зажурився хлопчина, подякував бабусі і пішов далі. Іде він лісом, аж чує хтось десь жалібно стогне. Дивиться, а в терновім кущику заплутався маленький гномик і не може визволитися. Кинувся Івась до нього, допоміг і каже:

– Добродушку, я знаю, що ви любите помагати людям у потребі. Моя матінка важко хвора. Чи не скажеш мені, де росте синя квітка, яка помагає від хвороби?

– Ходи зі мною до нашого підземного царства та запитаєш нашого царя. Він, певно, знає, – сказав добро душок.

І пішли вони обидва в підземне царство, що світилося від пречудних дорогоцінних каменів і квіток, але синьої квітки Івась там не побачив. Приступив він до царя добро духів. Що сидів на золотім престолі, і каже:

– Добрий царю добро духів, скажи мені, де росте синя квітка, яка помогла би моїй хворій неньці!

А цар відповів:

– Я не знаю, де росте синя квітка, але знають про це, напевно, русалки в лісі. Іди ти в ліс та дивися, коли русалки опівночі почнуть танцювати і запитай їх, а вони тобі скажуть.

Подякував Івась цареві і пішов знову у світ. Це був ранок, до півночі далеко. Івась ліг на траву і заснув міцним сном, бо був дуже втомлений. Коли збудився, була якраз північ і над ним світив місяць, повний-повний. Недалеко на полянці побачив Івась русалок, які йшли хороводом і співали пісні.

– Русалки-сестрички, скажіть мені, де росте синя квітка, щоб я приніс її своїй хворій матусі? – запитав Івась.

Русалки відповіли:

– Іди далі, аж дійдеш до синього моря, а за тим морем росте синя квітка.

Пішов хлопець далі тим лісом, аж справді прийшов до синього моря і побачив, що на другому боці росте повно синіх квіток, а від них іде чудовий запах.

– Правду говорили русалки, але як мені дістатись на другий берег, – зажурився Івась. Аж тут підпливає під берег велика риба і каже:

– Сідай, Івасю, на мою спину, я повезу тебе на другий бік, бо маю такий наказ від добро душки, якому ти поміг.

Сів Івась на рибу і за хвилинку опинився на другому березі озера. Скоро зірвав одну синю квітку, щонайкращу, і зараз відчув, що йому стало весело і легко на серці. Над ранок дійшов до рідної хати і став перед мамою. Тільки взяла матуся квітку в руки, як стала здоровою. І відтоді зажила вдова в щасті і гаразді. А все те вчинило добре серце дитини, яка не жаліла труду, щоб тільки помогти своїй матері.

? Цей твір – казка, оповідання, притча, легенда, переказ? Доведіть свою думку.

Порівняйте цей твір з твором «Як мати стала зозулею». Що спільне, а що відмінне у цих творах?

Що допомогло Івасю врятувати рідну матір? Підтвердіть свою відповідь рядками із тексту.

Яка головна думка твору?