Українські народні пісні

Роде наш красний

У лузі калина,

У лузі червона

Хорошенько цвіте…

Ой роде наш красний,

Роде наш прекрасний,

Не цураймося, признаваймося,

Небагацько нас є…

Червона калина –

То наша родина,

Хорошенько цвіте.

Ой роде наш красний,

Роде наш прекрасний,

Не цураймося ж, признаваймося ж,

Небагацько ж нас є…

***

В цьому дворику, як у вінку!

В цьому дворику, як у вінку!

Там господар, як виноград,

Там господиня, як калина,

Їхні сини, як соколи,

Їхні дочки, як квіточки.

По саду ходили, сад садили.

Сад садили сад поливали –

Вищий мене, кращий мене!

***

Дорогі гості

Зелеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито буду жати –

Хорошії гості до хати…

Зеленеє жито ще й овес,

Хай збереться рід наш увесь.

Стоїть явір над водою

Стоїть явір над водою,

В воду похилився,

На козака пригодонька:

Козак зажурився.

Не хилися, явороньку,

Ще ж ти зелененький.

Не журися, козаченьку,

Ще ж ти молоденький!

Не рад явір хилитися –

Вода корінь миє!

Не рад козак журитися,

Та серденько ниє.

Ой поїхав з України

Козак молоденький –

Оріхове сіделечко,

Ще й кінь вороненький.

Ой поїхав на чужину

Та там і загинув,

Свою рідну україну

Навіки покинув.

Звелів собі насипати

Високу могилу,

Звелів собі посадити

Червону калину:

«Будуть пташки прилітати,

Калиноньку їсти,

Будуть мені приносити

З України вісті!»

Котився віночок по полю

Котився віночок по полю,

Да просився женчиків додому:

«Ой додому, женчики, ходіте,

Да мене у стодолу візьміте.

Нехай же я в стодолі спочину,

А восени знову на поле вилину.

Бо вже я дрібного дощику напився,

Вже ж я буйних вітриків начувся,

Вже ж я од Соненька напікся,

Од ясного місяця засвітився,

На яснії зіроньки надивився».

Ой співаночки мої

Ой співаночки мої,

Гей, де ж я вас подію?

Ой у лісі на траві,

Гей, там я вас посію.

Ой підуть леґінники,

Гей, та траву косити

Та співаночки мої

Всі в траві находити.

Ой будуть дівчаточка,

Гей, на гриби ходити

Та співаночки мої

Всі в траві находити.

Ходить гарбуз по городу

Ходить гарбуз по городу,

Питається свого роду:

– Ой чи живі, чи здорові

Всі родичі гарбузові? –

Обізвалась жовта диня,

Гарбузова господиня:

– Іще живі, ще здорові

Всі родичі гарбузові. –

Обізвались огірочки,

Гарбузові сини й дочки:

– Іще живі, ще здорові

Всі родичі гарбузові. –

Обізвалась морковиця,

Гарбузовая сестриця:

– Іще живі, ще здорові

Всі родичі гарбузові. –

Обізвались буряки,

Гарбузові свояки:

– Іще живі, ще здорові

Всі родичі гарбузові. –

Обізвалась бараболя,

А за нею і квасоля:

– Іще живі, ще здорові

Всі родичі гарбузові. –

Обізвався старий біб:

– Я піддержав увесь рід! –

– Ой гарбузе, ти перістий,

Із чим тебе будем їсти?

– миска пшона, шматок сала –

От до мене вся приправа.

Три товариші'

Ой за горою, за кам’яною,

Ой там зібрались три товариші:

Один товариш – то Сонце красне,

Другий товариш – то Місяць ясний,

Третій товариш – то дрібний Дощик.

А Сонце каже: «Як ізійду я,

Як ізійду я раненько-рано,

То ізрадіють усі на світі».

А Місяць каже:

«Як ізійду я, як ізійду я звечора рано,

То ізрадіє риба у морі,

Люди в дорозі, звірі у полі».

А Дощик каже:

Як упаду я тричі на землю,

То ізрадіє жито, пшениця,

Жито, пшениця, всяка пашниця».

?? Прочитайте текст пісні мовчки. Зверніть увагу на розділові знаки.

Поміркуйте, з якою інтонацією треба читати слова Сонця, Місяця, Дощика.

Які ознаки характеризують кожного з товаришів?

Чому живі істоти по-різному радіють Сонцю, Місяцю, Дощику?