Привычки

Ехали три молодых парня по реке в легоньком стружке. У одного была привычка утирать под носом указательным пальцем, у другого – постоянно зачесывать волосы рукою, а у третьего – почесывать бока.

Разговорились они между собой. Тот, который утирал под носом пальцем, сказал:

— Братцы! Не худо бы нам отстать от своих привычек!

Другие согласились с ним.

Посидели так какое-то время, а у каждого рука так и чешется: у одного тянется к носу, у другого – к голове, у третьего – к бокам.

Тут увидели, что к ним подплывает лодка.

Первый парень крепился, крепился, да и сказал, подтирая под носом:

– А воно наши-то едут, воно! Другой, зачесывая волосы, крикнул:

– Сюда, наши! Сюда, наши!

А третий привскочил, радостный, и, почесывая бока, сказал:

– Наши едут, скоро будут!

Глупый жених

Раз один жених свататься пошел. Он очень нескладно говорил. Вот сват ему и дает совет:

– Ты брат, с невестой-то как покруглее говори.

Ну, он пришел в дом к невесте. Помолчал, помолчал, а как наелся, напился, развеселился, так невесте и говорит:

– Колесо. Да помолчит, помолчит и опять:

– Колесо.

Ведь круглое колесо-то, а ему «покруглее» говорить велели, вот он круглое и выбрал.

Невеста увидала, что жених глуп, и не пошла за него.

Лисичка

Російська народна казка

Жили собі дід та баба. Дід каже бабі:

– Ти, бабо, печи пироги, а я поїду по рибу.

Наловив він риби і везе додому.

Побачила його лисичка – і схотілось їй рибки попоїсти. Забігла вона вперед, лягла на дорозі і лежить, як мертва.

Під’їхав дід, підійшов до лисички, а вона й не ворухнеться.

– От буде подарунок бабі, – сказав дід.

Узяв лисичку і поклав на сани, а сам пішов спереду.

А лисичка потихеньку почала викидати із саней рибу. Викидала, викидала. Викинула всю рибку, а сама втекла.

Приїхав додому дід.

– Ну, бабо, – сказав дід, – який комір привіз я тобі на шубу!

– Де?

– Там на санях – і риба, і комір.

Підійшла баба до саней – ні коміра, ні риби.

Почала вона лаяти старого. Тоді дід зрозумів, що лисичка була не мертва. Побідкався-побідкався та нічого не вдієш.

! Цей твір – оповідання, казка, байка…? Доведіть свою думку.

Прочитайте казку в особах.

Як ви зрозуміли зміст виділеного речення?

Знайдіть у казці зачин, основну частину і кінцівку.

Перекажіть казку близько до тексту.

Легкий хліб

Білоруська народна казка

Косив у лузі косар. Стомився і сів під кущем відпочити. Розв’язав торбинку і взявся їсти.

Виходить з лісу голодний вовк. Підійшов він до косаря і попросив хліба.

Сподобався вовкові хліб. Він і каже:

– Хотів би я щодня хліб їсти, але де мені його брати? Порадь, чоловіче!

– Спершу треба землю зорати…

– Тоді й хліб буде?

– Ні, братику, стривай. Потім треба землю заборонувати…

– І можна хліб їсти?

– Що ти? Зажди ще. Раніше треба жито посіяти…

– Тоді буде хліб, – облизнувся вовк.

– Ні ще. Дочекайся, доки жито зійде', холодну зиму перезимує, навесні виросте, потім закрасує', потім почне наливати зернятка, потім достигати...

– Ой, – зітхнув вовк. – Ця робота дуже вже марудна й тяжка. Порадь мені, як легше їжу добувати.

– Ну, що ж, – говорить косар. – Раз не хочеш тяжки'й хліб їсти, поїж легки'й. Йди на ви'гін, там кінь пасеться.

Прийшов вовк на вигін. Побачив коня:

– Коню, коню! Я тебе з’їм.

- Що ж, – каже кінь, – їж. Тільки спершу зніми з моїх ніг підкови, щоб не поламати собі зуби об них.

– А й справді, пого'дився вовк.

Нагнувся він підкови знімати, а кінь як ударить копитом у зуби… Перекинувся вовк та тікати.

З’їсти то він не з’їв коня, але спробував легкого хліба. І по цей день вовк легкого хліба шукає.

! Закрасу'є – зацвіте.

Ви'гін – частина поля, лугу, куди виганяють пастися худобу.

? Перевірте себе, чи зможете ви прочитати ці слова правильно і швидко: стоми'вся, розв’яза'в, спод'обався, облизнуﻓвся, дочека'йся, куще'м, закрасу'є, стрива'й, мару'дна, чолові'че, ви'гін, підко'ви.

Прочитайте розмову косаря і вовка. Як сприйняв вовк розповідь косаря?

Цей твір – оповідання, казка, байка…? Доведіть свою думку.

Знайдіть у творі зачин, основну частину і кінцівку.

Прочитайте, як вовк покуштував «легкого хліба».

Подумайте, що у творі означає вислів «легкий хліб»

Порівняйте значення таких висловів: «легкий хліб», «легка пір’їна», «легка задача». Чим відрізняються значення цих висловів?