- •1. Соціокультурна зумовленість філософії.
- •2. Філософське мислення та його специфіка
- •3. Своєрідність предмету філософії.
- •4. Історичні форми постановки основного питання філософії.
- •5. Структура філософського знання.
- •6. Співвідношення філософських, загальнонаукових і спец-наук. Методів.
- •7. Діалектика та метафізика як філософські методи
- •8. Основні функції філософії
- •9. Категорії філософії як роди буття, форми діяльності та мислення.
- •10.Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорій.
- •11. Особливості філософської думки у Стародавній Індії і Стародавньому Китаї.
- •12. Філософія Античності: загальна характеристика.
- •13.Специфіка філософської думки в період Середньовіччя.
- •14. Особливості філософії епохи Відродження
- •15.Філософія Нового часу.
- •16. Класична німецька філософія
- •17. Своєрідність філософії українського духу
- •18.Марксистська філософія: сучасне осмислення основних положень.
- •19. «Філософська антропологія» як напрямок сучасної філософії.
- •20. Екзистенціалізм: загальна характеристика.
- •21. «Філософія життя»: загальна характеристика.
- •22. Філософські ідеї психоанаізу.
- •23. Герменевтика як напрям сучасної філософії..
- •24. Філософські ідеї структуралізму.
- •25. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу
- •26. Структура світогляду
- •27. Історичні типи світогляду
- •28. Класична онтологія та її фундаментальні проблеми.
- •29. Основні рівні буття
- •30. Філософський зміст категорії – матерія
- •31. Рух як спосіб, простір і час як форми існування матерії.
- •33. Визначальні категоріальні характеристики світу.
- •34. Поняття природи.
- •36. Поняття біосфери і ноосфери.
- •37 . Поняття глобалізаціїї та форми її існування.
- •38. Глобальні проблеми сучасності.
- •39. Екологічні проблеми та шляхи їх розвязання.
- •40. Інтелект,почуття, память і воля як здатності людини.
- •41. Співвідношення понять людина, індивід, особа, особистість, індивідуальність.
- •42. Проблема визначення сутності людини
- •43. Проблема сенсу життя людини
- •44. Проблема свободи і відповідальності.
- •45. Свідомість як найвища форма відображення
- •46. Феноменологічна концепція свідомості
- •47. Чуттєве,раціональне-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості
- •48.Еврестична і творча функції інтуїції
- •49. Рівні та форми суспільної свідомості
- •50. Несвідоме, свідоме і надсвідоме
- •51. Основні складові пізнавальної діяльності: суб’єкт і об’єкт, мета і ціль, засоби та результат.
- •52. Гносеологія та епістемологія.
- •53. Можливості та межі пізнавального процесу.
- •54. Проблема істини в теорії пізнання
- •55. Абсолютність і відносність як властивості істини.
- •56.Проблема критеріїв істини
- •57. Істина й правда
- •58. Поняття методу і методології
- •59.Основні форми наукового пізнання
- •60. Мова як засіб комунікації та пізнання
- •61. Функції мови
- •62.Поліструктурність мови.
- •Типи відношень у структурі мови
- •63. Поняття соціокультурної комунікації
- •65. Періодизація історії та її критерії.
- •66.Проблема спрямованості, сенсу історії та її цінностей.
- •67. Поняття суспільного та соціального у філософії
- •68. Основні характеристики суспільства.
- •69. Соціальна структура суспільства.
- •70. Сім’я як соціальна ланка суспільства.
- •71. Нація як соціокультурний феномен.
- •72. Ідеологія та утопія як форми організації суспільства.
- •73.Рушійні сили соціального процесу.
- •74.Дух, душа і духовність: особливості взаємозв’язку.
- •76.Гуманізм філософії.
- •77.Поняття філософії економіки.
- •78.Поняття суспільного виробництва та його різновиди.
- •79. Поняття власності і її форм.
- •80.Нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
- •81.Поняття політики.
- •82.Поняття політичної системи та її структури.
- •83.Держава – складова політичної організації суспільства.
- •84.Правова держава та громадянське суспільство: поняття, проблеми формування і розвитку.
- •85.Поняття культури.
- •86.Масова культура, контркультура і антикультура.
- •87.Поняття цивілізації.
- •88.Традиції і новаторство в культурі.
- •89. Співвідношення національного та загальнолюдського у культурі.
- •90.Поняття міжкультурної комунікації.
37 . Поняття глобалізаціїї та форми її існування.
Глобалізація — це процес всесвітньоїекономічної,політичноїтакультурноїінтеграціїтауніфікації. Основними наслідками цього процесу єміжнародний поділ праці,міграціяв масштабах усієї планети капіталу,людськихтавиробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства. В результаті глобалізації світ стає більш зв'язаним і залежним від усіх його суб'єктів. Відбувається збільшення як кількості спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів інтегрованих суб'єктів.
Характерна особливість сучасної епохи - глобалізація всіх сфер суспільного життя. Однак варто помітити, що витоки глобалізації йдуть в далеке минуле, коли відбувся перехід від збиральної господарства до виробничого, від первісного суспільства до класового, коли сформувалися перші цивілізації. Вже в той час відбувався обмін матеріальними і духовними цінностями різних народів і держав. Так, Стародавня Індія мала тісні торгові контакти з Персією та країнами Близького Сходу. Греція та Індія теж "були повязані з найдавніших часів, а в більш пізній період між Індією і перебувала під впливом еллінізму Західною Азією підтримувалися тісні звязки. Велика астрономічна обсерваторія в Удджаяні (нині Удджайн) в Центральній Індії була повязана з Олександрією в Єгипті. Протягом тривалого періоду звязку між цими двома стародавніми цивілізаціями повинен був існувати і активний обмін в області мислення і культури. У деяких грецьких книгах збереглося переказ про те, що освічені індійці відвідали Сократа і задавали йому питання ".
Процес взаємодії різних народів і держав особливо посилюється в епоху бурхливого формування буржуазних суспільних відносин. І все ж глобалізація - феномен другої половини XX століття. Він має об’єктивний характер і, перш за все, повязаний з тим, що в міру просування суспільства по шляху соціального прогресу людство все більше і більше усуспільнюється. Перш за все, це проявляється у формуванні світових продуктивних сил і виробничих відносин. Сучасна світова економіка являє собою свого роду єдиний господарський механізм, всі елементи якого розкидані по всіх країнах і континентах. Відбувається подальший поділ суспільної праці, що свідчить про те, що людство зробило ще один крок вперед, оскільки чим вище розподіл праці, тим більш розвинуті суспільство.
У 50-70 роках 20 ст. тенденції до глобалізації виявилися з новою силою. Основними віхами на шляху глобалізації стали: — вільна торгівля;-революції в техніці та технології;-інформатизація;-зниження митних кордонів;-втрата національною валютою свого патріотизмі долар став домінуючою валютою;- перемога капіталу над національними інтересами; — глобальна геополітична революція 20ст що призвело до розпаду колишніх імперій — австро-Угорської, Німецької, Російської, Британської, Французької, Португальської, Радянського Союзу. Саме розпад колишніх імперій зробив державні кордони більш прозорими для переміщення4-хі інвестицій, індустрій, інформації і індивідів;
Основні параметри глобалізації були розроблені в Сполучених Штатах Америки, які є в сучасному світі єдиною наддержавою з потужною емономікой і військовою технікою. Для всіх країн, які прагнуть брати активну участь у міжнародному економічному співробітництві, склалися обовязкові правила: "приватний сектор стає основним двигуном економічного розвитку, підтримується низький рівень інфляції, зберігається стабільність цін, бюрократичний апарат держави зменшується, виробляється збалансований бюджет, скорочуються до межі тарифи на імпорт , ліквідуються обмеження на іноземні інвестиції, відбувається відмова від квот на імпортну продукцію, розбиваються внутрішні монополії, збільшується експорт, приватизуються державні підприємства, відбувається відмова від регуляції руху капіталів, місцева індустрія відкривається світу, іноземцям надається право купувати будь-які акції та цінні папери, заохочується конкуренція місцевих компаній, знищується корупція державних чиновників, відбувається відмова від субсидій окремим підприємствам, що приватним власникам відкриваються банківська та телекомунікаційні системи, приватні громадяни отримують право вибору будь-якого, вітчизняного або іноземного, пенсійного фонду ".
Перспективи розвитку глобалізації:
- збереження та посилення негативних тенденцій глобалізаціїдомінування позицій розвинутих краї на чолі з США; навязування їхніх стандартів усьому світу; ігнорування інтересів слаборозвинутих країн; поглиблення прірви між розвинутими та мало розвинутими кранами, загострення екологічної та демографічної кризи в світі тощон;
- надання глобалізації демократичного та регульованого характеруврахування інтересів як усього світового товариства, так і окремих країн і народів. Це виключає диктат сильних країн, обмеження дії стихійних ринкових сил, обєднання зусиль для подолання слабкого розвитку, бідності.