- •1. Соціокультурна зумовленість філософії.
- •2. Філософське мислення та його специфіка
- •3. Своєрідність предмету філософії.
- •4. Історичні форми постановки основного питання філософії.
- •5. Структура філософського знання.
- •6. Співвідношення філософських, загальнонаукових і спец-наук. Методів.
- •7. Діалектика та метафізика як філософські методи
- •8. Основні функції філософії
- •9. Категорії філософії як роди буття, форми діяльності та мислення.
- •10.Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорій.
- •11. Особливості філософської думки у Стародавній Індії і Стародавньому Китаї.
- •12. Філософія Античності: загальна характеристика.
- •13.Специфіка філософської думки в період Середньовіччя.
- •14. Особливості філософії епохи Відродження
- •15.Філософія Нового часу.
- •16. Класична німецька філософія
- •17. Своєрідність філософії українського духу
- •18.Марксистська філософія: сучасне осмислення основних положень.
- •19. «Філософська антропологія» як напрямок сучасної філософії.
- •20. Екзистенціалізм: загальна характеристика.
- •21. «Філософія життя»: загальна характеристика.
- •22. Філософські ідеї психоанаізу.
- •23. Герменевтика як напрям сучасної філософії..
- •24. Філософські ідеї структуралізму.
- •25. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу
- •26. Структура світогляду
- •27. Історичні типи світогляду
- •28. Класична онтологія та її фундаментальні проблеми.
- •29. Основні рівні буття
- •30. Філософський зміст категорії – матерія
- •31. Рух як спосіб, простір і час як форми існування матерії.
- •33. Визначальні категоріальні характеристики світу.
- •34. Поняття природи.
- •36. Поняття біосфери і ноосфери.
- •37 . Поняття глобалізаціїї та форми її існування.
- •38. Глобальні проблеми сучасності.
- •39. Екологічні проблеми та шляхи їх розвязання.
- •40. Інтелект,почуття, память і воля як здатності людини.
- •41. Співвідношення понять людина, індивід, особа, особистість, індивідуальність.
- •42. Проблема визначення сутності людини
- •43. Проблема сенсу життя людини
- •44. Проблема свободи і відповідальності.
- •45. Свідомість як найвища форма відображення
- •46. Феноменологічна концепція свідомості
- •47. Чуттєве,раціональне-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості
- •48.Еврестична і творча функції інтуїції
- •49. Рівні та форми суспільної свідомості
- •50. Несвідоме, свідоме і надсвідоме
- •51. Основні складові пізнавальної діяльності: суб’єкт і об’єкт, мета і ціль, засоби та результат.
- •52. Гносеологія та епістемологія.
- •53. Можливості та межі пізнавального процесу.
- •54. Проблема істини в теорії пізнання
- •55. Абсолютність і відносність як властивості істини.
- •56.Проблема критеріїв істини
- •57. Істина й правда
- •58. Поняття методу і методології
- •59.Основні форми наукового пізнання
- •60. Мова як засіб комунікації та пізнання
- •61. Функції мови
- •62.Поліструктурність мови.
- •Типи відношень у структурі мови
- •63. Поняття соціокультурної комунікації
- •65. Періодизація історії та її критерії.
- •66.Проблема спрямованості, сенсу історії та її цінностей.
- •67. Поняття суспільного та соціального у філософії
- •68. Основні характеристики суспільства.
- •69. Соціальна структура суспільства.
- •70. Сім’я як соціальна ланка суспільства.
- •71. Нація як соціокультурний феномен.
- •72. Ідеологія та утопія як форми організації суспільства.
- •73.Рушійні сили соціального процесу.
- •74.Дух, душа і духовність: особливості взаємозв’язку.
- •76.Гуманізм філософії.
- •77.Поняття філософії економіки.
- •78.Поняття суспільного виробництва та його різновиди.
- •79. Поняття власності і її форм.
- •80.Нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
- •81.Поняття політики.
- •82.Поняття політичної системи та її структури.
- •83.Держава – складова політичної організації суспільства.
- •84.Правова держава та громадянське суспільство: поняття, проблеми формування і розвитку.
- •85.Поняття культури.
- •86.Масова культура, контркультура і антикультура.
- •87.Поняття цивілізації.
- •88.Традиції і новаторство в культурі.
- •89. Співвідношення національного та загальнолюдського у культурі.
- •90.Поняття міжкультурної комунікації.
81.Поняття політики.
Політична влада становить суть політики і політичної боротьби. Без влади немає політики, як і без політики не буває влади. Навколо останньої формується політична система суспільства.
Політика і держава мають історичний характер. Вони виникли на певному етапі розвитку суспільства. Первісне суспільство було соціально-однорідним, у ньому був відсутній спеціальний апарат управління, здійснювалося общинне самоврядування. Регулятором суспільних відносин були первісна мораль, звичаї, традиції, інші форми поведінки людей, які історично напрацьовувались усім родоплемінним загалом. З розвитком виробництва зросла продуктивність праці. На якомусь етапі у створенні матеріальних благ люди перейшли межу їх мінімуму, з'явився додатковий продукт як основа приватної власності і передумова соціального розшарування суспільства.
З появою досконаліших форм суспільного поділу праці родоплемінні органи управління виявилися непристосованими до нових умов. Тому й були замінені державою, яка стала особливою формою організації влади, якої не знало суспільство раніше.
Проте не всі дії, що виникали (виникають та існують) між класами, можна віднести до політичних. Наприклад, експлуатація робітників капіталістами є економічними відносинами.
В політиці завжди знаходять свій вираз корінні економічні інтереси панівного класу, які захищаються всією системою політичної організації суспільства. З іншого боку, вони виступають як соціальна причина політичних дій.
Проте корінні зміни в економічному ладі все ж відбуваються під безпосереднім впливом політики, політичної влади. В соціалістичній революції політичний переворот загалом передує економічному.
І все ж політика не є простим відображенням економіки. Якщо політика адекватно відображає назрілі потреби економічного розвитку, то вона виступає силою, яка серйозно сприяє економічному розвитку. Якщо ж вона виступає як абсолютизована влада, що діє в обхід економічної необхідності, то це приводить до волюнтаризму й авантюризму. І все ж політика має свою відносну самостійність.
Будучи мистецтвом управління, вона має спиратись на досягнення науки й відповідати вищим критеріям моральності, оскільки є найвідповідальнішою із всіх видів діяльності. Політика включає три основних моменти:
а) уміння ставити й вирішувати ближні (тактичні) й перспективні (стратегічні) завдання і цілі, враховуючи співвідношення соціальних сил та можливостей на кожному етапі розвитку;
б) вироблення ефективних форм, методів та засобів організації соціальних сил для досягнення поставлених завдань;
в) здійснення відповідного підбору і розстановки кадрів, які здатні вирішувати поставлені завдання.
Реалізація політичної діяльності можлива лише при наявності певної системи політичної влади, до якої входять необхідні елементи, що є офіційно визнаними виконавцями. До них відносяться державний апарат, політичні партії, профспілки та громадські організації (церква відділена від держави). За допомогою цієї системи здійснюється політична влада. Особливе місце займає держава, в якій відбиваються концентровані інтереси різних суспільних сил.
Суттєвою ознакою держави є її зв'язок з правом, яке регулює відносини між людьми за допомогою законів, що є офіційним вираженням норм права і оголошуються обов'язковими для всіх.
Політична сфера діяльності жорстко пов'язана з розподілом та здійсненням влади як в середині будь-якої держави, так і між державами. Вона має і відносну самомостійність, охоплює всі прояви та реалії політичного життя і діяльності.
Обсяг політичної сфери визначається наявністю всіх політичних форм життєдіяльності суспільства, що виникають, складаються і функціонують навколо політико-владних відносин як виразу політичних інтересів та політичних потреб у суспільстві.
Розвиненість політичної сфери зумовлюється й характеризується розвитком організаційних структур, активністю форм політичної діяльності, її насиченістю політичними подіями й фактами, широтою функціонування, демократизмом, плюралізмом, організованістю політичних сил та своїм впливом на інші сфери суспільства.