- •О. Ф. Скакун —
- •Є. А. Бондарев —
- •§ 1. Предмет історії вчень про право і державу.
- •§ 1. Предмет історії вчень про право і державу.
- •§ 2. Методологія історії вчень про право і державу
- •2 Політична і правова думка на стародавньому сході
- •§ 1. Джерела й особливості давньосхідної політико-правової думки
- •§ 2. Політико-правові ідеї в Стародавній Індії: брахманізм і буддизм
- •§ 3. Держава і право в поглядах давньокитайських мислителів
- •§ 1. Ранні вчення в давньогрецькій філософії
- •§2. Період розквіту давньогрецької
- •§ 3. Вчення в умовах кризи давньогрецької державності
- •§1. Вчення Цицерона про державу і право
- •§ 2. Політико-правові погляди римських стоїків
- •§3. Римські юристи про право
- •§ 4. Політичні і правові ідеї християнства.
- •5 Політико-правові вчення
- •§ 1. Вчення Томи Аквінського про державу і право
- •§ 2. Теорія всесвітньої монархії а. Данте
- •§ 3. Політико-правове вчення м. Падуанського
- •§ 4. Мусульманська політико-правова думка
- •6 Початки вітчизняної правової
- •§ 1. «Слово про Закон і Благодать» Іларіона
- •§ 2. «Повчання» в. Мономаха
- •§ 3. Політико-правові проблеми в літописах
- •§ 4. «Слово» і «Моління» Данила Заточника
- •§ 2. Політико-правові ідеї Реформації
- •§ 3. Вчення про державу ж. Бодена. Теорія державного суверенітету
- •§ 4. Ідеї раннього соціалізму: т. Мор і т. Кампанелла
- •8 Вчення про право і державу у нідерландах періоду антифеодальної революції
- •§ 1. Г. Гроций про право і державу
- •§2. Розробка природно-правової теорії б. Спінозою
- •§ 1. Основні напрямки англійської політико-правової думки
- •§ 2. Вчення т. Гоббса про право і державу
- •§ 3. Вчення Дж. Лежка про право і державу
- •§ 1. Політико-правова думка польського періоду в Україні
- •§ 2. Політичні програми гетьманів України
- •§ 3. Політична і правова думка в Московській державі
- •11 Право і держава у вченнях
- •§ 1. Політична програма Вольтера
- •§ 2. Вчення про державу і право ш. Монтеск'є
- •§ 3. Теорія народного суверенітету
- •§ 4. Політико-правові ідеї якобінців
- •§ 5. Політичні і правові вчення німецького і італійського Просвітництва
- •§ 1. Захисники абсолютизму. Теорія освіченої монархії
- •§ 2. Проект реформ державних установ с. Десницького
- •§3. Демократичний ідеал я. Козельського,
- •13 Американські просвітники про державу
- •§ 1. Демократична традиція «батьків-засновників» сша:
- •§ 2. Конституційні погляди федералістів
- •§ 1. Вчення і. Канта про право і державу
- •§ 2. Вчення г. Гегеля про право і державу
- •§ 3. Історична школа права
- •15 Основні напрямки західно-європейської
- •§1. Англійський лібералізм.
- •§ 2. Французький лібералізм. Б.Констан, а. Де Токвіль
- •§ 3. Соціалістичні вчення: ш. Фур'є, а. Сен-Сімон, р. Оуен
- •§ 4. Філософський і юридичний позитивізм
- •16 Проекти державних перетворень у росії й україні в першій половині XIX ст.
- •§ 1. Проект м. Сперанського і контрпроект м. Карамзіна
- •§ 2. Проекти конституції декабристів: м. Муравйов, п. Пестель
- •§3. Проект слов'янського союзу Кирило-Мефодіївського товариства
- •17 Основні напрямки європейських
- •§ 1. Ліберальні вчення про право і державу
- •§ 2. Марксистське вчення
- •§ 3. Анархізм про державу і право
- •§ 4. Аристократична концепція держави і права ф. Ніцше
- •XIX ст.
- •§ 1. Проекти і програми українських мислителів.
- •§ 2. Основні напрямки політико-правових вчень у Росії: консерватизм, «охоронний лібералізм», «російський соціалізм»
- •19 Розробка теорії права і правової
- •§ 1. Розробка теорії правової держави
- •§2. Розробка теорії права
- •20 Державно-правові концепції
- •§ 1. Консервативна державницька концепція
- •§2. Націоналістична концепція державності
- •§ 3. Національно-демократична модель української державності
- •§ 4. Соціал-демократична концепція української державності
- •21 Політико-правова ідеологія більшовизму
- •§ 1. Ленінське вчення про державу і право та його послідовників
- •§ 2. Радянське праворозуміння
- •§1. Теорія солідаризму л.Дюгі
- •§ 2. Неолібералізм про державу
- •§ 3. Концепції плюралістичної демократії
- •§ 4. Концепції соціальної держави і політики
- •§ 5. Теорія еліт
- •§ 6. Соціологічна юриспруденція
- •§ 7. Реалістична теорія права
- •§ 8. Юридичний позитивізм.
- •§ 9. Сучасні концепції природного права
- •Іменний покажчик
§ 2. Методологія історії вчень про право і державу
Як і будь-яка інша наука і навчальна дисципліна, історія вчень про право і державу має свою методологію. Методологія (від грец. Metodes I logos — наука про методи) — теорія пізнання, система принципів (тобто основних начал) і методів (способів) наукового дослідження, основних підходів до вивчен-
14
Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна
______________________________________________________________________
ня тієї чи іншої науки. Методологічними принципами даної дисципліни, на думку автора, є наступні.
Принцип, або загальний метод діалектики (від грец. dialektike — мистецтво вести бесіду, міркувати). Сократ розглядав діалектику як мистецтво виявлення істини шляхом співставлення протилежних думок, спосіб ведення бесіди, що веде до істини, істинним визначенням понять. Методом пізнання сущого для Сократа була іронія, критичний підхід до понять, раціоналізм. У Г. Гегеля діалектика — єдино правильний метод пізнання, що розкриває істинний смисл предмета в єдності його протилежностей. У дослідженні політико-правових вчень діалектика, як загальний метод пізнання, відіграє ведучу роль і вимагає від дослідника глибокого проникнення в сутність самого вчення, всебічного аналізу його ідей, логіко-понятійного апарату, способу побудови політико-правової теорії. Наприклад у гегелівському вченні про право наука про право розглядається як частина філософії, і поняття права трактується «поза наукою права», «як дане». При цьому поняття «право» вживається в його філософії в трьох основних значеннях: право як свобода, «ідея права»; право як визначена ступінь і форма свободи («особливе пра¬во»); право як закон («позитивне право»). Складним є і гегелівське трактування держави: держава як ідея свободи, як конкретне і вище право, як правове утворення, як єдиний організм, як політична держава, як конституційна монархія. Керуючись діа¬лектичним методом, важливо зрозуміти і засвоїти не тільки вагомі результати теоретичних розробок мислителів минулого, але і логіку, аргументацію, методи і прийоми аналізу політико-правових явищ. У їх творах б'ється жива думка і, коли читаєш їх твори, враження — начебто слухаєш мудрого оповідача.
Принцип історизму. Він вимагає підходити до того чи іншого вчення, ідеї, концепції історично, розглядати їх у контексті епохи, враховувати, як це вчення складалося, розвивалося, які етапи у своєму розвитку пройшло, яку роль зіграло в подальшому розвитку теорії. Відкидаючи крайнощі архаїзації чи модернізації ідей і концепцій минулого, історичний підхід дозволяє виявити в них як історично минуще, написане на потребу дня, що втратило теоретичну цінність, так і неминуще, вічне, істини і відкриття. Так, в промовах Цицерона проти змови Катіліни («катіліна-
15
Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна
______________________________________________________________________
рії») і Антонія («філіппіки»), у яких він захищав сенатську республіку, у його знаменитих «Діалогах» і сьогодні не втратили теоретичної цінності ідеї про змішану форму держави (гез риЬііса, тез рориіі) як справу, надбання народу, як правове утворення, його визначення природного права як вищого, «істинного зако¬ну», сформульовано правовий принцип: «Під дію закону повин¬ні підпадати всі».
Принцип об'єктивності, як загальнонауковий метод, вимагає оцінювати вчення й ідеї в них без упередженості, політичної чи партійної кон'юнктури, ідеологічних пристрастей. До чого призводить ігнорування об'єктивного підходу до вчень, наочно показують радянські підручники з історії вчень, видані в 70—80-х рр. Тут правові доктрини і погляди мислителів минулого розглядаються як відображення ідейної боротьби різних класів. Виникнення марксизму оцінювалось як революційний переворот у вченні про державу і право. Тим самим знецінювався весь попередній досвід політико-правової думки і немарксистські вчення. Об'єктивність не терпить ідеологічних ярликів, класової зашореності. Критерієм істинності, світлом істини (грец. Lux veritatis) у вивченні минулих доктрин є, з одного боку, результати розвитку теоретичних знань, а з іншого — практика, історичний досвід.
Принцип соціального підходу, загальнолюдської моралі. Він вимагає оцінювати ідеї, вчення, політичні програми з погляду інтересів народу, загальнолюдських цінностей. Тільки в гуманітарному вимірі, з погляду загальнолюдських цінностей, проявляються в істинному світлі ідеї Ф. Ніцше, теорії націократичної держави Д. Донцова та ін.
Методологія будь-якої науки включає набір загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. В історії політико-правових вчень використовуються методи: історичний, логічний, системний (загальнонаукові), які допомагають відтворити розвиток політико-правової думки в різні часи у всій складності, наступності, системності. До спеціальних методів дослідження історії вчень можна віднести і догматичний (для встановлення юридичних принципів, визначень, понять розроблених чи вживаних мислителем), хронологічний (вимагає досліджувати вчення в їх хронологічній послідовності, історичному розвитку), конкретно-історичних умов, їх впливу на творчість мислителя та її резуль-
16
Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна
______________________________________________________________________
тати, порівняльно-історичний (для порівняння, співставлення різночасових ідей, концепцій, проектів державних реформ), біографічний (для врахування взаємозв'язку фактів біографії і творчості мислителя) та ін.
Періодизація історії політичних і правових вчень, структура курсу обумовлені прийнятою історичною періодизацією (Стародавній світ, Середньовіччя, Новий і Новітній час і сучасність), програмою навчальної дисципліни.
Основними джерелами вивчення курсу є твори мислителів минулого, теоретичні рішення в них проблем права, держави, політики, прав особистості й ін.
Історіографія (історія самої науки, її проблем) історії вчень про право і державу вирізняється багатством і розмаїттям, великою кількістю досліджень творчості мислителів минулого. Першим історіографом цієї науки був Аристотель, який дав у книзі , «Політика» критичний огляд робіт своїх попередників, запропонованих проектів ідеальної держави, конституцій і законодавств. Такі огляди стали традицією й є обов'язковими в наукових працях. Досягнення історіографії історії політико-правових вчень узагальнені і систематизовані в підручниках і посібниках1. Кожен з них має свої переваги.
Таким чином, історія вчень про право і державу має власний предмет, методологію та історіографію як наука і навчальна дисципліна.
________________________________________________
1 История политических и правових учений (Отв. ред. В. С. Нерсесянц). ; Т. 1—5. М., 1985—1993; История политических и правових учений: Учебник для вузов / Под общей ред. чл.-кор. РАН В. С. Нерсесянца. М., 2000; БорисовЛ. П. Очерки истории политических учений. М., 1997; Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навч. посібник / Мадіссон В. В. (керівник авт. колективу), Ларченко Л. І., Степіко В. П., Діденко Л. Я. К., 1997; Шульженко Ф. П., На¬ум М. Ю. Історія вчень про державу і право: Курс лекцій / За заг. ред. акад. АПрН України, д. ю. н., проф. В. В. Копейчикова. К., 1997; История политических и правових учений: Учебник /Под ред. д.ю.н., проф. О. Е. Лейста. М., 2002; Світова класична думка про державу і право: Навч. посібник / Є. Ф. Безро-дний (керівник), Г. К. Ковальчук, О. С. Масний. К.: 1999. Литвинов А. Н., Лев¬ченко А. И. История учений о государстве и праве. Уч. метод, пособие для слушателей отделения заочного обучения /МВД Украинн, Луган. ин-т внутр. дел. Луганск, 2000; Мірошниченко М. І., Мірошниченко В. І. Історія вчень про дер¬жаву і право: Навч. посібник. К., 2001; АндрусякТ. Г. Історія політичних та правових вчень: Навч. посіб. Л., 2001; Шульженко Ф. П., АндрусякТ. Г. Історія політичних і правових вчень: Навч. посібник. 3-є вид., стереот. К., 2002 та ін.
17
Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна
______________________________________________________________________