- •Содержание
- •1 Группа
- •1. Організація адресації ат286 в захищеному режимі.
- •2. Архітектура мп 80386.
- •3. Архітектура мп 80486.
- •4. Регістри стану й керування і486.
- •5. Архітектура та функціональні можливості Pentium.
- •6. Провести порівняльний аналіз архітектур мікропроцесорів фірми Intel.
- •7. Risc-процесори.
- •8. Архітектура сигнального мікропроцесора adsp.
- •9. Описати роботу системного таймера ibm-сумісного комп'ютера.
- •10. Класифікація мікропроцесорних наборів.
- •11. Класифікація мікропроцесорних наборів за числом віс.
- •12. Режими роботи таймерів однокристальної мікро еом Intel 8051.
- •13. Архітектура пам’яті процесорів adsp-2100.
- •14. Система команд і регістри процесорів сімейства adsp-2100.
- •15. Динамічні зп з довільною вибіркою.
- •16. Стекова адресація. Польський зворотній запис.
- •If (число)
- •17. Перетворення віртуальних адресів у фізичні.
- •18. Адресний простір еом. Способи адресації операндів.
- •19. Оперативна пам’ять. Організація та принципи управління.
- •20. Система переривань та її характеристики.
- •21. Формування фізичної адреси з логічної у реальному режимі.
- •22. Формування фізичної адреси з логічної у 386 захищеному режимі.
- •23. Підсистема керування оперативної пам’яті. Організація та принципи управління.
- •1. Динамическое распределение памяти.
- •2. Разделение памяти на страницы.
- •3. Использование связанных списков.
- •4. Сегментация памяти.
- •5. Свопинг памяти.
- •6. Организация виртуальной памяти.
- •24. Динамічний розподіл пам’яті. Організація віртуальної пам’яті.
- •25. Загальні принципи будування багатопроцесорних обчислювальних комплексів..
- •26. Загальні принципи будування багатомашинних обчислювальних комплексів.
- •27. Конвеєрні, векторні та матричні багатопроцесорні комплекси.
- •28. Асоціативні системи та системи зі структурою, що перебудовується.
- •29. Принципи будування високонадійних обчислювальних систем - кластерів.
- •30. Принципи побудови систем з симетрично-паралельною обробкою даних. Переваги та недоліки таких систем
- •31. Страницы jsp. Теги и встроенные объекты jsp
- •32. Архитектура распределенных приложений. Web – сервисы
- •33. Soap
- •34. Java rmi Достоинства и недостатки Java rmi
- •35. Распределенные компьютерные системы. Промежуточное программное обеспечение распределенных компьютерных систем
- •36. Виртуальная машина jvm
- •37. Пространства и схемы xml
- •38. Corba. Достоинтсва и недостатки corba
- •39. Сервлет-технология Java
- •40.Xml. Структура xml-документа
- •2 Группа
- •1 Класифікація операційних систем
- •2 Мультизадачність, її розновиди
- •3. Процеси, потоки та їх взаємодія
- •4. Стани процесів
- •5. Розподіл оперативної пам'яті фіксованими розділами
- •6. Розподіл оперативної пам'яті зміними розділами, алгоритми завантаження нових процесів
- •7. Пошук фізичної адреси у реальному режимі
- •8.Пошук фізичної адреси у захищеному режимі
- •9. Пошук фізичної адреси при сторінковій адресації
- •10.Сегментна та сторінкова організація віртуальної пам’яті, алгоритми заміщення сегментів
- •11. Системи введення-виведення, основні режими, базові таблиці
- •12.Файлові системи fat (fat-16, fat-32, vfat).
- •Vfat и длинные имена файлов
- •13.Файлова система hpfs.
- •14.Файлова система ntfs.
- •15.Файлова система UfS.
- •16. Структура жорсткого магнитного диску
- •1.Каждый жесткий диск обслуживают несколько головок, в зависимости от количества круглых пластинок, покрытых магнитным материалом, из которых состоит диск.
- •2.Информация записывается и читается блоками, поэтому все дорожки как бы разбиты на секторы (обычно по 512 байт).
- •3.В операциях чтения или записи на физическом уровне необходимо указывать номер головки (0,1,...), дорожки или цилиндра (0,1,...), сектора (1,2,...).
- •17 Класифікація системного програмного забезпечення
- •18 Мікроядерні та монолітні операційні системи, їх особливості
- •19 Сервісні системи (інтерфейсні системи, оболонки, утілити)
- •20 Інструментальні системи
- •21 Системи програмування, їх основні типи.
- •22 Системи штучного інтелекту
- •23 Асемблери, алгоритм двохпрохідного асемблера
- •24 Завантажувачі
- •25 Макропроцесори
- •26 Компілятори
- •27 Призначення та структура головної функції вікна.
- •Реєстрація класу вікна, параметри, які підлягають реєстрації.
- •29 Етапи створення вікна. Які функції задіяно на кожному етапі?
- •30 Ініціалізація dll-бібліотеки у середовищі Microsoft Windows nt/2000/xp.
- •31 Експорт та імпорт функцій при використанні dll-бібліотек.
- •32 Динамічний імпорт функцій при використанні dll-бібліотек.
- •33 Структура простої прикладної програми з бібліотекою динамічної компоновки. Послідовність дій при компіляції.
- •If(!strcmp((lpstr)lParam, szBuf)) // Сравниваем заголовок со строкой, адрес которой передан в функцию EnumWindowsProc
- •3 Группа
- •Void main ()
- •Void main ()
- •Void main ()
- •Int n; scanf("%d",&n); //число элементов в массиве
- •Void main()
- •Int n; scanf("%d",&n); //число элементов в массиве
- •Int main()
- •Int n,m; scanf("%d%d",&n,&m); //число элементов строк и элементов в строке
- •Int main()
- •Int n,m; scanf("%d%d",&n,&m); //число элементов строк и элементов в строке
- •Int main()
- •Int main()
- •Int main()
- •Int main()
- •Int mul(double X,double y)
- •Int main()
- •Int main()
- •Void func(a);
- •Int fclose(file *имя);
- •Void perror(const char *s);
- •Int fputc(int ch, file *fp);
- •Int fgetc(file *fp);
- •Int fputs(char* string, file *fp);
- •Int fprintf(file *fp, char *format [,аргумент]…);
- •Int fscanf(file *fp, char *format [,указатель]…);
- •Int n; float f; long l; int a[5]; float m[5];
- •Int fwrite(void *ptr, int size, int n, file *fp);
- •Int fread(void *ptr,int size,int n,file *fp);
- •16 Ооп. Визначення класу. Компоненти класу. Спеціфікатори доступу до компонентів класу. Різниця між методами класу, визначеними в класі та поза межами класу.
- •Void define(double re,double im)
- •Void display()
- •X.Define(1,2);
- •Void set(int);
- •Void myclass::set(int c)
- •Int myclass::get()
- •17 Ооп. Визначення класу. Конструктор, перевантажені конструктори, деструктор.
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •18 Ооп. Поняття дружніх функціїй. Різниця між дружньою функцією - членом класу та не членом класу.
- •19 Ооп. Поняття перевантаження операцій. Правила її використання.
- •20 Ооп. Наслідування. Поняття базового та похідного класів. Спеціфікатори доступу до членів класів.
- •21 Моделювання. Визначення моделі та призначення моделювання. Види моделей.
- •22 Моделювання. Загальносистемна модель функціонування систем. Моделі систем: безперервна, лінійна, безперервна лінійна, дискретна.
- •23 Моделювання. Узагальнена модель систем масового обслуговування (смо). Типи смо
- •24 Моделювання. Позначений граф станів системи. Рівняння Колмогорова для ймовірностей стану системи. Фінальні ймовірності станів системи.
- •25 Асемблер. Регістри та біти ознак процесора Intel 8086. (регістри загального вжитку та сегментні регістри, їх призначення; ознаки cf, of, sf, pf, af, zf)
- •26 Асемблер. Структура програми (директиви сегментування segment та з використанням директиви model; директиви assume; моделі пам’яті; ініціалізація сегментних регістрів)
- •Int 21h ;вызов прерывания с номером 21h
- •28 Асемблер. Арифметичні операції додавання та віднімання чисел зі знаком та беззнакових, з урахуванням ознаки переносу, інкрементування й декрементування
- •Vich_1 dd 2 dup (0)
- •Vich_2 dd 2 dup (0)
- •Inc ax ;увеличить значение в ax на 1
- •29 Асемблер. Арифметичні операції множення та ділення чисел зі знаком та беззнакових
- •Imul eax,bx,8
- •Idiv (Integer diVide) Деление целочисленное со знаком
- •Idiv делитель
- •Idiv bx ;частное в ax, остаток в dx
- •30 Асемблер. Команди безумовної передачі керування. (прямі короткі; прямі; непрямі)
- •31 Асемблер. Організація циклів за допомогою команд jcxz; loop, loopz та loopnz
- •32 Асемблер. Команди умовного передавання керування. (операція cmp; операції умовного передавання керування jcxz, jc, jo, jz, jc, je, jl, jg, ja, jb)
- •Int 21h ;Вызов системной функции
- •33 Асемблер. Макроси (опис, розташування, використання)
- •4 Группа
- •1,2 Общая характеристика модели osi
- •3 Понятие «открытая система»
- •4 Стандартные стеки коммуникационных протоколов (osi , ipx/spx, NetBios/smb)
- •5 Стек tcp/ip
- •6 Общая структура телекоммуникационной сети
- •7 Корпоративные сети
- •8,9 Сети операторов связи
- •10 Классификация линий связи: первичные сети, линии и каналы связи; физ.Среда пердачи аднных
- •11 Классификация линий связи: аппаратура передачи данных
- •12 Структурированная кабельная система
- •13 Безпровідна лінія зв'язку, діапазони електромагнітного спектру
- •14 Безпровідне середовище передачі даних: розповсюдження електромагнітних хвиль, ліцензування
- •15 Общая характеристика протоколов локальных сетей: стандартная топология и разделяемая среда, стек протоклов локальных сетей.
- •16 Протокол mac. Адресация mac-уровня.
- •17 Структура стандартов ieee 802.X
- •18 Спецификация физической среды Ethernet ( общая характеристика стандартов 10Мбит/мек,Домен коллизий)
- •19 Спецификация физической среды Ethernet ( Стандарт 10Base-5, 10Base-5)
- •20 Спецификация физической среды Ethernet ( Стандарт 10Base-т)
- •21 Спецификация физической среды Ethernet ( Оптоволоконная сеть Ethernet)
- •22 Технология Fast Ethernet (Физический уровень технологии Fast Ethernet)
- •23 Технология Fast Ethernet (спецификация 100Base-fx/тх/т4)
- •24 Правила построения сегментов Fast Ethernet при наличии повторителей
- •25. Gigabit Ethernet
- •26. Технология Token Ring
- •27 Загальна характеристика безпровідних локальних мереж
- •28 Мережі Стек протоколів ieee 802.11, безпека безпровідних локальних мереж
- •29 Мережі Топології безпровідних локальних мереж стандарту 802.11, розподілений та централізований режими доступу до розділеного середовища
- •30 Мережі Особливості персональних мереж, архітектура Bluetooth
- •31 Мережі Стек протоколів Bluetooth, кадри Bluetooth.
- •32 Мережі Основні функції мережних адаптерів
- •33 Мережі Основні и додаткові функції концентраторів
- •34 Мережі Багатосегментні концентратори
- •35 Мережі Основні характеристики та особливості комутаторів. Неблокуючі комутатори
- •36 Мережі Функції комутаторів (боротьба з перевантаженнями трансляція протоколів канального рівня, фільтрація трафіку)
- •37 Мережі Характеристики продуктивності комутаторів
- •38 Мережі Поняття та призначення віртуальних мереж
- •39 Мережі Створення віртуальніх мереж на базі одного та декількох комутаторів
- •40 Мережі Якість обслуговування в віртуальних мережах
- •41 Мережі Типи адрес стеку tcp/ip (локальні адреси, мережні ip-адреси, доменні імена).
- •42 Мережі Протокол dhcp
- •43 Мережі Протоколи транспортного рівня tcp и udp (загальна характеристика, порти)
- •44 Мережі Протокол транспортного рівня udp
- •45 Мережі Протокол транспортного рівня tcp (формат tcp - сегмента, логічне з‘єднання, послідовний та затверджений номер)
- •47 Мережі Класифікація протоколів маршрутизації, маршрутизація без таблиць, адаптивна маршрутизація
- •48 Мережі Використання декількох протоколів маршрутизації, зовнішні та внутрішні шлюзні протоколи
- •49 Мережі Протокол bgp
- •50 Мережі Поняття, типи icmp-повідомлень
- •51 Мережі Протокол icmp (формат ехо – запитання /ехо - відповідь и утиліта ping; формат повідомлення про помилку та утиліта traceroute)
- •5 Группа
- •1 Трьохрівнева модель субд
- •2 Моделі даних
- •3 Реляційна модель даних
- •4 Ключі відношень. Визначення, різновиди, призначення. Умови цілісності даних
- •5 Інфологічне моделювання предметної області. Модель “Сутність – зв’язок”
- •6 Види зв’яку між сутностями. Навести приклади
- •7 Нормалізація відношень. Призначення. Послідовність виконання нормалізації.
- •8 Нормалізація відношень. 1 та 2 нормальні форми.
- •9 Нормалізація відношень. 3 нормальна форма та нормальна форма Бойса-Кодда. Навести приклади
- •10 Функціональні залежності атрибутів у відношеннях.
- •11 Реляційна алгебра. Основні операції реляційної алгебри.
- •12 Оператор Select. Речення From . Синтаксис. Використання. Навести приклади.
- •13 Відбирання рядків у запитах. Синтаксис. Навести приклад.
- •14 Відбирання груп у запитах. Синтаксис. Навести приклад.
- •15 Групування та сортування записів у запиті. Навести приклад
- •16 Вкладені запити. Різновиди. Синтаксис. Навести приклади.
- •17 Використання агрегатних функцій у запитах.
- •18 Фізична модель даних. Структура записів на носії.
- •21. Рівні та задачі проектування електронних пристроїв от.
- •22. Математичне моделювання електронних пристроїв от: переваги та недоліки.
- •23. Математичні моделі елементів електронних пристроїв. Визначення і класифікація, методи розробки.
- •24. Задачі схемотехнічного проектування електронних пристроїв от.
- •25. Структура та можливості програм моделювання електронних схем.
- •26. Типова структура і засоби розробки макромоделей інтегральних мікросхем.
- •27. Імітаційне моделювання електронних пристроїв от: процес, подія, активність.
- •28. Методи функціонального моделювання аналогових і цифрових пристроїв.
- •29. Методи логічного моделювання цифрових пристроїв.
- •30. Тестування цифрових пристроїв: контролюючі та діагностичні тести. Засоби їх отримання.
- •31 Моделювання на рівні регістрових передач
- •32 Функціональне моделювання за допомогою програм моделювання аналогових схем.
- •33 Математические методы и модели на разных уровнях проетирования
- •6 Группа
- •1 Властивості інформації. Класифікація загроз інформації.
- •2 Уровни защиты информации в компьютерных системах
- •3 Законодательний рівень захисту інформації
- •4. Організаційно-адміністративний рівень захисту інформації
- •5. Фізико-технічні засоби захисту інформації в компьютерних системах
- •6. Криптографічний захист інформації
- •7. Стандарти симетричного шифрування даних
- •8. Криптосистеми з відкритим ключем
- •9. Канали несанкціонованого доступу до інформації
- •10, Системи захисту від несанкціонованого доступу
- •11. Аутентифікація електронних даних: імітоприкладка, електронний цифровий підпис
- •3. Проверка подписи
- •1. Генерация ключей
- •2. Подписание документа
- •3. Проверка подписи
- •12. Системи ідентифікації та аутентифікації користувачів
- •13. Взаємна аутентифікація користувачів
- •1. «Запрос-ответ»
- •2. «Временной штемпель»
- •3. Процедура рукопожатия
- •4. Протокол аутентификации с нулевым разглашением знаний
- •14. Парольная система. Требования к паролям.
- •15. Захист від віддалених мережевих атак
- •27. Перетворення спектра при дискретизації сигналів. Теорема Котельникова
- •28. Швидке перетворення Фур'є з проріджуванням за часом. Структурна схема "метелика" з проріджуванням за часом.
- •29. Поняття цифрового фільтра. Рекурсивні та нерекурсивні фільтри. Чотири основні форми реалізації фільтрів.
- •30. Операції над зображеннями. Поняття околу (4-точечний, 8-точечний окіл). Вікно, опорна точка вікна.
- •31. Лінійна фільтрація зображень. Рівняння лінійної фільтрації
- •7 Группа
- •2 За допомогою методики розрахунка конфігурації мережі Ethernet, підтвердіть правило 4-х хабів.
- •8 Наведіть обмеження для мереж, що побудовані на основі комутаторів
- •11 Яку максимальну кількість підмереж можливо організувати для мережі класа с? Приведіть значення маски
- •20 Проаналізуйте можливості та характеристики сучасних принтерів
- •21 Проведіть логічне тестування і відновлення інформації на гнучкому магнітному диску
- •22 Структура та принцип роботи сучасного модема, блок-схема передавача та приймача
- •23 Реалізація функцій скремблювання та ехоподавлення в сучасних модемах
- •24 Сучасні жорсткі диски. Проаналізуйте їх характеристики
- •25 Сучасні сканери, Проаналізуйте їх функції та характеристики
- •26 Джерела безперервного живлення. Проаналізуйте їх основні характеристики
- •27 Дайте визначення та наведіть робочі формули основних показників надійності. Приведіть та роз'ясніть графік інтенсивності відмов для обчислювальних пристроїв.
- •28 Приведіть формулу ймовірності безвідмовної роботи Pc(t) системи з навантаженим загальним резервом. Приведіть графік залежності нароботки до відказу від кратності резерву.
- •17 Розробіть на мові асемблер програму для обчислення суми чисел масиву з 10 елементів типу байт у процедурі з передаванням аргументів через регістри.
- •18 Розробіть на мові асемблер фрагмент програми, в якій знаходиться максимальний елемент масиву з 10 чисел типу слово (з використанням команди jcxz).
- •19 Розробіть на мові асемблер фрагмент програми для обчислення номеру мінімального елементу в масиві з 10 чисел типу слово (за допомогою команди loop)
- •20 Розробіть на мові асемблер фрагмент програми, що порівнює значення двох змінних введених з клавіатури й відображає результат у вигляді: рівні або нерівні.
- •21 Розробіть на мові асемблер фрагмент програми, в якій додаються та множаться два байтові числа, визначається парний чи непарний результат суми та дво- чи чотирьохбайтовий результат добутку.
- •26 Приведіть методи підвищення ефективності роботи з жорстким диском по переміщенню голівок
- •31 Проаналізуйте структуру драйверу ms dos. Його частини. Завантаження драйверу та робота з ним.
- •33 Наведіть характеристики режимів відеосистеми. Характеристики, які не змінюються, які змінюються з використанням фізичних методів. Характеристики, які змінюються програмно.
- •34 Проаналізувати методи створення розділів диску. Скільки розділів та логічних дисків можливо встановити на одному фізичному диску?
33 Мережі Основні и додаткові функції концентраторів
Основная функция концентраторов
Практически во всех современных технологиях локальных сетей определено устройство, которое имеет несколько равноправных названий — концентратор, хаб, повторитель. В зависимости от области применения этого устройства в значительной степени изменяется состав его функций и конструктивное исполнение. Неизменной остается только основная функция — повторение кадра либо на всех портах (как определено в стандарте Ethernet), либо только на некоторых портах, в соответствии с конкретным алгоритмом, определенным тем или иным стандартом.
Концентратор обычно имеет несколько портов, к которым с помощью отдельных физических сегментов кабеля подключаются конечные узлы сети — компьютеры. Концентратор объединяет отдельные физические сегменты сети в единую разделяемую среду, доступ к которой осуществляется в соответствии с одним из рассмотренных протоколов локальных сетей — Ethernet, Token Ring и т. п. Так как логика доступа к разделяемой среде существенно зависит от технологии, то для каждого типа технологии выпускаются свои концентраторы: Ethernet, Token Ring, FDDI.
Каждый концентратор выполняет некоторую основную функцию, определенную в соответствующем стандарте той технологии, которую он поддерживает. Помимо основной функции концентратор может выполнять некоторое количество дополнительных функций, которые либо вообще не определены в стандарте, либо являются факультативными. Например, концентратор Token Ring может выполнять функцию отключения некорректно работающих портов и перехода на резервное кольцо, хотя в стандарте такие его возможности не описаны. Концентратор оказался удобным устройством для выполнения дополнительных функций, облегчающих контроль и эксплуатацию сети.
Рассмотрим особенности реализации основной функции концентратора на примере концентраторов Ethernet.
В технологии Ethernet устройства, объединяющие несколько физических сегментов коаксиального кабеля в единую разделяемую среду, использовались давно и получили название «повторителей» по своей основной функции — повторению на всех своих портах сигналов, полученных на входе одного из портов. В сетях на основе коаксиального кабеля обычными являлись двухпортовые повторители, соединяющие только два сегмента кабеля, поэтому термин «концентратор» к ним обычно не применялся.
С появлением спецификации 10Base-T для витой пары повторитель стал неотъемлемой частью сети Ethernet, так как без него связь можно было организовать только между двумя узлами сети. Многопортовые повторители Ethernet на витой паре стали называть концентраторами, или хабами, так как в одном устройстве действительно концентрировались связи между большим количеством узлов сети. На рис. 14.18 показан типичный концентратор Ethernet, рассчитанный на образование небольших сегментов разделяемой среды. Он имеет 16 портов стандарта 10Base-T с разъемами RJ-45, а также один порт АUI для подключения внешнего трансивера. Обычно к порту AUI подключается трансивер, работающий на коаксиал или оптоволокно. С помощью этого трансивера концентратор подключается к магистральному кабелю, соединяющему несколько концентраторов между собой. Таким же образом обеспечивается подключение станции, удаленной от концентратора более чем на 100 м.
Примечание. Для соединения концентраторов 10Base-T в иерархическую систему можно применять те же порты, что и для подключения конечных станций, с учетом одного обстоятельства. Дело в том, что обычный порт RJ-45, предназначенный для подключения сетевого адаптера и называемый MDI-X (кроссированный интерфейс MDI), имеет инвертированную разводку контактов разъема, чтобы сетевой адаптер можно было подключить к концентратору с помощью стандартного соединительного кабеля, не кроссирующего контакты (рис. 14.19). В случае соединения концентраторов через стандартный порт MDI-X приходится использовать нестандартный кабель с перекрестным соединением пар. Поэтому некоторые изготовители снабжают концентратор выделенным портом MDI, в котором нет кроссирования пар. Таким образом, два концентратора можно соединить обычным некроссированным кабелем, если это делать через порт MDI-X одного концентратора и порт MDI второго. Чаще один и тот же порт концентратора может работать и как порт MDI-X, и как порт MDI, в зависимости от положения кнопочного переключателя, как это показано в нижней части рис. 14.19.
Многопортовый повторитель-концентратор Ethernet может по-разному рассматриваться при использовании правила 4-х хабов. В большинстве моделей все порты связаны с единственным блоком повторения, и при прохождении сигнала между двумя портами повторителя блок повторения вносит задержку всего один раз. Поэтому такой концентратор нужно считать одним повторителем с ограничениями, накладываемыми правилом 4-х хабов. Но существуют и другие модели повторителей, в которых на несколько портов имеется свой блок повторения. В таком случае каждый блок повторения нужно считать отдельным повторителем и учитывать его отдельно в правиле 4-х хабов.
Рис. 14.19. Соединения типа «станция-концентратор»
и «концентратор-концентратор» на витой паре
Однако если существующие различия при выполнении основной функции концентраторов не столь велики, то их намного превосходит разброс в возможностях реализации концентраторами дополнительных функций.
Дополнительные функции концентраторов
У концентратора есть многочисленные функции, включая автосегментацию — способность отключать некорректно работающие порты, изолируя тем самым остальную часть сети от возникших в узле проблем (для концентратора FDDI эта функция является основной, так как определена в протоколе). Основной причиной отключения порта в стандартах Ethernet и Fast Ethernet является отсутствие ответа на последовательность импульсов теста связности, посылаемых во все порты каждые 16 мс. В этом случае неисправный порт отключается, но импульсы теста связности будут продолжать посылаться в порт с тем, чтобы при восстановлении устройства работа с ним была продолжена автоматически.
Рассмотрим ситуации, в которых концентраторы Ethernet и Fast Ethernet выполняют отключение порта.
-
Ошибки на уровне кадра. Если интенсивность прохождения через порт кадров, имеющих ошибки, превышает заданный порог, то порт отключается, а затем, при отсутствии ошибок в течение заданного времени, включается снова. Такими ошибками могут быть: неверная контрольная сумма, неверная длина кадра (больше 1518 байт или меньше 64 байт), неоформленный заголовок кадра.
-
Множественные коллизии. Если концентратор фиксирует, что источником коллизии был один и тот же порт 60 раз подряд, то порт отключается. Через некоторое время порт снова будет включен.
-
Затянувшаяся передача. Как и сетевой адаптер, концентратор контролирует время прохождения одного кадра через порт. Если это время превышает время передачи кадра максимальной длины в 3 раза, то порт отключается.
Поддержка резервных связей. Так как использование резервных связей в концентраторах определено только в стандарте FDDI, то для остальных стандартов разработчики концентраторов поддерживают такую функцию с помощью своих частных решений. Например, концентраторы Ethernet могут образовывать только иерархические связи без петель. Поэтому резервные связи всегда должны соединять отключенные порты, чтобы не нарушать логику работы сети. Обычно при конфигурировании концентратора администратор должен определить, какие порты являются основными, а какие по отношению к ним — резервными (рис. 14.20). Если по какой-либо причине порт отключается (срабатывает механизм автосегментации), концентратор делает активным его резервный порт.
Рис. 14.20. Резервные связи между концентраторами Ethernet
В некоторых моделях концентраторов разрешается использовать механизм назначения резервных портов только для оптоволоконных портов. Это делается из предположения, что нужно резервировать только наиболее важные связи, обычно выполняемые на оптическом кабеле. В других же моделях резервным можно сделать любой порт.
Защита от несанкционированного доступа. Разделяемая среда предоставляет очень удобную возможность для несанкционированного прослушивания сети и получения доступа к передаваемым данным. Для этого достаточно подключить компьютер с программным анализатором протоколов к свободному разъему концентратора, записать на диск весь проходящий по сети трафик, а затем выделить из него нужную информацию.
Разработчики концентраторов предоставляют определенные средства защиты данных в разделяемых средах.
Наиболее простое средство — назначение разрешенных МАС-адресов портам концентратора. В стандартном концентраторе Ethernet порты МАС-адресов не имеют. Защита заключается в том, что администратор вручную связывает с каждым портом концентратора некоторый МАС-адрес. Этот МАС-адрес является адресом станции, которой разрешается подключаться к данному порту. Например, на рис. 14.21 первому порту концентратора назначен МАС-адрес 123 (условная запись), и компьютер с МАС-адресом 123 нормально работает с сетью через данный порт. Если злоумышленник отсоединяет этот компьютер и присоединяет вместо него свой, концентратор заметит, что при старте нового компьютера в сеть начали поступать кадры с адресом источника 789. Так как этот адрес является недопустимым для первого порта, то эти кадры фильтруются, порт отключается, а факт нарушения прав доступа может быть зафиксирован.
Рис. 14.21. Изоляция портов: передача кадров
только от станций с фиксированными адресами
Заметим, что для реализации описанного метода защиты данных концентратор нужно предварительно сконфигурировать. Для этого концентратор должен иметь блок управления. Такие концентраторы обычно называют интеллектуальными. Блок управления представляет собой компактный вычислительный блок со встроенным программным обеспечением. Для взаимодействия администратора с блоком управления концентратор имеет консольный порт (чаще всего RS-232), к которому подключается терминал или персональный компьютер с программой эмуляции терминала. При присоединении терминала блок управления организует на его экране диалог, с помощью которого администратор вводит значения МАС-адресов. Блок управления может поддерживать и другие операции конфигурирования, например ручное отключение или включение портов и т. д. Для этого при подключении терминала блок управления выдает на экран некоторое меню, с помощью которого администратор выбирает нужное действие.
Другим средством защиты данных от несанкционированного доступа является их шифрование. Однако процесс реального шифрования требует большой вычислительной мощности, и для повторителя, не буферизующего кадр, выполнить шифрование «на лету» весьма сложно. Вместо этого в концентраторах применяется метод случайного искажения поля данных в пакетах, передаваемых портам с адресом, отличным от адреса назначения пакета. Этот метод сохраняет логику случайного доступа к среде, так как все станции видят занятость среды кадром данных, но только станция, которой послан этот кадр, может понять содержание поля данных кадра (рис. 14.22). Для реализации этого метода концентратор также нужно снабдить информацией о том, какие МАС-адреса имеют станции, подключенные к его портам. Обычно поле данных в кадрах, направляемых станциям, отличным от адресата, заполняется нулями.
Рис. 14.22. Искажение поля данных в кадрах,
не предназначенных для приема станциями