- •Содержание
- •1 Группа
- •1. Організація адресації ат286 в захищеному режимі.
- •2. Архітектура мп 80386.
- •3. Архітектура мп 80486.
- •4. Регістри стану й керування і486.
- •5. Архітектура та функціональні можливості Pentium.
- •6. Провести порівняльний аналіз архітектур мікропроцесорів фірми Intel.
- •7. Risc-процесори.
- •8. Архітектура сигнального мікропроцесора adsp.
- •9. Описати роботу системного таймера ibm-сумісного комп'ютера.
- •10. Класифікація мікропроцесорних наборів.
- •11. Класифікація мікропроцесорних наборів за числом віс.
- •12. Режими роботи таймерів однокристальної мікро еом Intel 8051.
- •13. Архітектура пам’яті процесорів adsp-2100.
- •14. Система команд і регістри процесорів сімейства adsp-2100.
- •15. Динамічні зп з довільною вибіркою.
- •16. Стекова адресація. Польський зворотній запис.
- •If (число)
- •17. Перетворення віртуальних адресів у фізичні.
- •18. Адресний простір еом. Способи адресації операндів.
- •19. Оперативна пам’ять. Організація та принципи управління.
- •20. Система переривань та її характеристики.
- •21. Формування фізичної адреси з логічної у реальному режимі.
- •22. Формування фізичної адреси з логічної у 386 захищеному режимі.
- •23. Підсистема керування оперативної пам’яті. Організація та принципи управління.
- •1. Динамическое распределение памяти.
- •2. Разделение памяти на страницы.
- •3. Использование связанных списков.
- •4. Сегментация памяти.
- •5. Свопинг памяти.
- •6. Организация виртуальной памяти.
- •24. Динамічний розподіл пам’яті. Організація віртуальної пам’яті.
- •25. Загальні принципи будування багатопроцесорних обчислювальних комплексів..
- •26. Загальні принципи будування багатомашинних обчислювальних комплексів.
- •27. Конвеєрні, векторні та матричні багатопроцесорні комплекси.
- •28. Асоціативні системи та системи зі структурою, що перебудовується.
- •29. Принципи будування високонадійних обчислювальних систем - кластерів.
- •30. Принципи побудови систем з симетрично-паралельною обробкою даних. Переваги та недоліки таких систем
- •31. Страницы jsp. Теги и встроенные объекты jsp
- •32. Архитектура распределенных приложений. Web – сервисы
- •33. Soap
- •34. Java rmi Достоинства и недостатки Java rmi
- •35. Распределенные компьютерные системы. Промежуточное программное обеспечение распределенных компьютерных систем
- •36. Виртуальная машина jvm
- •37. Пространства и схемы xml
- •38. Corba. Достоинтсва и недостатки corba
- •39. Сервлет-технология Java
- •40.Xml. Структура xml-документа
- •2 Группа
- •1 Класифікація операційних систем
- •2 Мультизадачність, її розновиди
- •3. Процеси, потоки та їх взаємодія
- •4. Стани процесів
- •5. Розподіл оперативної пам'яті фіксованими розділами
- •6. Розподіл оперативної пам'яті зміними розділами, алгоритми завантаження нових процесів
- •7. Пошук фізичної адреси у реальному режимі
- •8.Пошук фізичної адреси у захищеному режимі
- •9. Пошук фізичної адреси при сторінковій адресації
- •10.Сегментна та сторінкова організація віртуальної пам’яті, алгоритми заміщення сегментів
- •11. Системи введення-виведення, основні режими, базові таблиці
- •12.Файлові системи fat (fat-16, fat-32, vfat).
- •Vfat и длинные имена файлов
- •13.Файлова система hpfs.
- •14.Файлова система ntfs.
- •15.Файлова система UfS.
- •16. Структура жорсткого магнитного диску
- •1.Каждый жесткий диск обслуживают несколько головок, в зависимости от количества круглых пластинок, покрытых магнитным материалом, из которых состоит диск.
- •2.Информация записывается и читается блоками, поэтому все дорожки как бы разбиты на секторы (обычно по 512 байт).
- •3.В операциях чтения или записи на физическом уровне необходимо указывать номер головки (0,1,...), дорожки или цилиндра (0,1,...), сектора (1,2,...).
- •17 Класифікація системного програмного забезпечення
- •18 Мікроядерні та монолітні операційні системи, їх особливості
- •19 Сервісні системи (інтерфейсні системи, оболонки, утілити)
- •20 Інструментальні системи
- •21 Системи програмування, їх основні типи.
- •22 Системи штучного інтелекту
- •23 Асемблери, алгоритм двохпрохідного асемблера
- •24 Завантажувачі
- •25 Макропроцесори
- •26 Компілятори
- •27 Призначення та структура головної функції вікна.
- •Реєстрація класу вікна, параметри, які підлягають реєстрації.
- •29 Етапи створення вікна. Які функції задіяно на кожному етапі?
- •30 Ініціалізація dll-бібліотеки у середовищі Microsoft Windows nt/2000/xp.
- •31 Експорт та імпорт функцій при використанні dll-бібліотек.
- •32 Динамічний імпорт функцій при використанні dll-бібліотек.
- •33 Структура простої прикладної програми з бібліотекою динамічної компоновки. Послідовність дій при компіляції.
- •If(!strcmp((lpstr)lParam, szBuf)) // Сравниваем заголовок со строкой, адрес которой передан в функцию EnumWindowsProc
- •3 Группа
- •Void main ()
- •Void main ()
- •Void main ()
- •Int n; scanf("%d",&n); //число элементов в массиве
- •Void main()
- •Int n; scanf("%d",&n); //число элементов в массиве
- •Int main()
- •Int n,m; scanf("%d%d",&n,&m); //число элементов строк и элементов в строке
- •Int main()
- •Int n,m; scanf("%d%d",&n,&m); //число элементов строк и элементов в строке
- •Int main()
- •Int main()
- •Int main()
- •Int main()
- •Int mul(double X,double y)
- •Int main()
- •Int main()
- •Void func(a);
- •Int fclose(file *имя);
- •Void perror(const char *s);
- •Int fputc(int ch, file *fp);
- •Int fgetc(file *fp);
- •Int fputs(char* string, file *fp);
- •Int fprintf(file *fp, char *format [,аргумент]…);
- •Int fscanf(file *fp, char *format [,указатель]…);
- •Int n; float f; long l; int a[5]; float m[5];
- •Int fwrite(void *ptr, int size, int n, file *fp);
- •Int fread(void *ptr,int size,int n,file *fp);
- •16 Ооп. Визначення класу. Компоненти класу. Спеціфікатори доступу до компонентів класу. Різниця між методами класу, визначеними в класі та поза межами класу.
- •Void define(double re,double im)
- •Void display()
- •X.Define(1,2);
- •Void set(int);
- •Void myclass::set(int c)
- •Int myclass::get()
- •17 Ооп. Визначення класу. Конструктор, перевантажені конструктори, деструктор.
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •18 Ооп. Поняття дружніх функціїй. Різниця між дружньою функцією - членом класу та не членом класу.
- •19 Ооп. Поняття перевантаження операцій. Правила її використання.
- •20 Ооп. Наслідування. Поняття базового та похідного класів. Спеціфікатори доступу до членів класів.
- •21 Моделювання. Визначення моделі та призначення моделювання. Види моделей.
- •22 Моделювання. Загальносистемна модель функціонування систем. Моделі систем: безперервна, лінійна, безперервна лінійна, дискретна.
- •23 Моделювання. Узагальнена модель систем масового обслуговування (смо). Типи смо
- •24 Моделювання. Позначений граф станів системи. Рівняння Колмогорова для ймовірностей стану системи. Фінальні ймовірності станів системи.
- •25 Асемблер. Регістри та біти ознак процесора Intel 8086. (регістри загального вжитку та сегментні регістри, їх призначення; ознаки cf, of, sf, pf, af, zf)
- •26 Асемблер. Структура програми (директиви сегментування segment та з використанням директиви model; директиви assume; моделі пам’яті; ініціалізація сегментних регістрів)
- •Int 21h ;вызов прерывания с номером 21h
- •28 Асемблер. Арифметичні операції додавання та віднімання чисел зі знаком та беззнакових, з урахуванням ознаки переносу, інкрементування й декрементування
- •Vich_1 dd 2 dup (0)
- •Vich_2 dd 2 dup (0)
- •Inc ax ;увеличить значение в ax на 1
- •29 Асемблер. Арифметичні операції множення та ділення чисел зі знаком та беззнакових
- •Imul eax,bx,8
- •Idiv (Integer diVide) Деление целочисленное со знаком
- •Idiv делитель
- •Idiv bx ;частное в ax, остаток в dx
- •30 Асемблер. Команди безумовної передачі керування. (прямі короткі; прямі; непрямі)
- •31 Асемблер. Організація циклів за допомогою команд jcxz; loop, loopz та loopnz
- •32 Асемблер. Команди умовного передавання керування. (операція cmp; операції умовного передавання керування jcxz, jc, jo, jz, jc, je, jl, jg, ja, jb)
- •Int 21h ;Вызов системной функции
- •33 Асемблер. Макроси (опис, розташування, використання)
- •4 Группа
- •1,2 Общая характеристика модели osi
- •3 Понятие «открытая система»
- •4 Стандартные стеки коммуникационных протоколов (osi , ipx/spx, NetBios/smb)
- •5 Стек tcp/ip
- •6 Общая структура телекоммуникационной сети
- •7 Корпоративные сети
- •8,9 Сети операторов связи
- •10 Классификация линий связи: первичные сети, линии и каналы связи; физ.Среда пердачи аднных
- •11 Классификация линий связи: аппаратура передачи данных
- •12 Структурированная кабельная система
- •13 Безпровідна лінія зв'язку, діапазони електромагнітного спектру
- •14 Безпровідне середовище передачі даних: розповсюдження електромагнітних хвиль, ліцензування
- •15 Общая характеристика протоколов локальных сетей: стандартная топология и разделяемая среда, стек протоклов локальных сетей.
- •16 Протокол mac. Адресация mac-уровня.
- •17 Структура стандартов ieee 802.X
- •18 Спецификация физической среды Ethernet ( общая характеристика стандартов 10Мбит/мек,Домен коллизий)
- •19 Спецификация физической среды Ethernet ( Стандарт 10Base-5, 10Base-5)
- •20 Спецификация физической среды Ethernet ( Стандарт 10Base-т)
- •21 Спецификация физической среды Ethernet ( Оптоволоконная сеть Ethernet)
- •22 Технология Fast Ethernet (Физический уровень технологии Fast Ethernet)
- •23 Технология Fast Ethernet (спецификация 100Base-fx/тх/т4)
- •24 Правила построения сегментов Fast Ethernet при наличии повторителей
- •25. Gigabit Ethernet
- •26. Технология Token Ring
- •27 Загальна характеристика безпровідних локальних мереж
- •28 Мережі Стек протоколів ieee 802.11, безпека безпровідних локальних мереж
- •29 Мережі Топології безпровідних локальних мереж стандарту 802.11, розподілений та централізований режими доступу до розділеного середовища
- •30 Мережі Особливості персональних мереж, архітектура Bluetooth
- •31 Мережі Стек протоколів Bluetooth, кадри Bluetooth.
- •32 Мережі Основні функції мережних адаптерів
- •33 Мережі Основні и додаткові функції концентраторів
- •34 Мережі Багатосегментні концентратори
- •35 Мережі Основні характеристики та особливості комутаторів. Неблокуючі комутатори
- •36 Мережі Функції комутаторів (боротьба з перевантаженнями трансляція протоколів канального рівня, фільтрація трафіку)
- •37 Мережі Характеристики продуктивності комутаторів
- •38 Мережі Поняття та призначення віртуальних мереж
- •39 Мережі Створення віртуальніх мереж на базі одного та декількох комутаторів
- •40 Мережі Якість обслуговування в віртуальних мережах
- •41 Мережі Типи адрес стеку tcp/ip (локальні адреси, мережні ip-адреси, доменні імена).
- •42 Мережі Протокол dhcp
- •43 Мережі Протоколи транспортного рівня tcp и udp (загальна характеристика, порти)
- •44 Мережі Протокол транспортного рівня udp
- •45 Мережі Протокол транспортного рівня tcp (формат tcp - сегмента, логічне з‘єднання, послідовний та затверджений номер)
- •47 Мережі Класифікація протоколів маршрутизації, маршрутизація без таблиць, адаптивна маршрутизація
- •48 Мережі Використання декількох протоколів маршрутизації, зовнішні та внутрішні шлюзні протоколи
- •49 Мережі Протокол bgp
- •50 Мережі Поняття, типи icmp-повідомлень
- •51 Мережі Протокол icmp (формат ехо – запитання /ехо - відповідь и утиліта ping; формат повідомлення про помилку та утиліта traceroute)
- •5 Группа
- •1 Трьохрівнева модель субд
- •2 Моделі даних
- •3 Реляційна модель даних
- •4 Ключі відношень. Визначення, різновиди, призначення. Умови цілісності даних
- •5 Інфологічне моделювання предметної області. Модель “Сутність – зв’язок”
- •6 Види зв’яку між сутностями. Навести приклади
- •7 Нормалізація відношень. Призначення. Послідовність виконання нормалізації.
- •8 Нормалізація відношень. 1 та 2 нормальні форми.
- •9 Нормалізація відношень. 3 нормальна форма та нормальна форма Бойса-Кодда. Навести приклади
- •10 Функціональні залежності атрибутів у відношеннях.
- •11 Реляційна алгебра. Основні операції реляційної алгебри.
- •12 Оператор Select. Речення From . Синтаксис. Використання. Навести приклади.
- •13 Відбирання рядків у запитах. Синтаксис. Навести приклад.
- •14 Відбирання груп у запитах. Синтаксис. Навести приклад.
- •15 Групування та сортування записів у запиті. Навести приклад
- •16 Вкладені запити. Різновиди. Синтаксис. Навести приклади.
- •17 Використання агрегатних функцій у запитах.
- •18 Фізична модель даних. Структура записів на носії.
- •21. Рівні та задачі проектування електронних пристроїв от.
- •22. Математичне моделювання електронних пристроїв от: переваги та недоліки.
- •23. Математичні моделі елементів електронних пристроїв. Визначення і класифікація, методи розробки.
- •24. Задачі схемотехнічного проектування електронних пристроїв от.
- •25. Структура та можливості програм моделювання електронних схем.
- •26. Типова структура і засоби розробки макромоделей інтегральних мікросхем.
- •27. Імітаційне моделювання електронних пристроїв от: процес, подія, активність.
- •28. Методи функціонального моделювання аналогових і цифрових пристроїв.
- •29. Методи логічного моделювання цифрових пристроїв.
- •30. Тестування цифрових пристроїв: контролюючі та діагностичні тести. Засоби їх отримання.
- •31 Моделювання на рівні регістрових передач
- •32 Функціональне моделювання за допомогою програм моделювання аналогових схем.
- •33 Математические методы и модели на разных уровнях проетирования
- •6 Группа
- •1 Властивості інформації. Класифікація загроз інформації.
- •2 Уровни защиты информации в компьютерных системах
- •3 Законодательний рівень захисту інформації
- •4. Організаційно-адміністративний рівень захисту інформації
- •5. Фізико-технічні засоби захисту інформації в компьютерних системах
- •6. Криптографічний захист інформації
- •7. Стандарти симетричного шифрування даних
- •8. Криптосистеми з відкритим ключем
- •9. Канали несанкціонованого доступу до інформації
- •10, Системи захисту від несанкціонованого доступу
- •11. Аутентифікація електронних даних: імітоприкладка, електронний цифровий підпис
- •3. Проверка подписи
- •1. Генерация ключей
- •2. Подписание документа
- •3. Проверка подписи
- •12. Системи ідентифікації та аутентифікації користувачів
- •13. Взаємна аутентифікація користувачів
- •1. «Запрос-ответ»
- •2. «Временной штемпель»
- •3. Процедура рукопожатия
- •4. Протокол аутентификации с нулевым разглашением знаний
- •14. Парольная система. Требования к паролям.
- •15. Захист від віддалених мережевих атак
- •27. Перетворення спектра при дискретизації сигналів. Теорема Котельникова
- •28. Швидке перетворення Фур'є з проріджуванням за часом. Структурна схема "метелика" з проріджуванням за часом.
- •29. Поняття цифрового фільтра. Рекурсивні та нерекурсивні фільтри. Чотири основні форми реалізації фільтрів.
- •30. Операції над зображеннями. Поняття околу (4-точечний, 8-точечний окіл). Вікно, опорна точка вікна.
- •31. Лінійна фільтрація зображень. Рівняння лінійної фільтрації
- •7 Группа
- •2 За допомогою методики розрахунка конфігурації мережі Ethernet, підтвердіть правило 4-х хабів.
- •8 Наведіть обмеження для мереж, що побудовані на основі комутаторів
- •11 Яку максимальну кількість підмереж можливо організувати для мережі класа с? Приведіть значення маски
- •20 Проаналізуйте можливості та характеристики сучасних принтерів
- •21 Проведіть логічне тестування і відновлення інформації на гнучкому магнітному диску
- •22 Структура та принцип роботи сучасного модема, блок-схема передавача та приймача
- •23 Реалізація функцій скремблювання та ехоподавлення в сучасних модемах
- •24 Сучасні жорсткі диски. Проаналізуйте їх характеристики
- •25 Сучасні сканери, Проаналізуйте їх функції та характеристики
- •26 Джерела безперервного живлення. Проаналізуйте їх основні характеристики
- •27 Дайте визначення та наведіть робочі формули основних показників надійності. Приведіть та роз'ясніть графік інтенсивності відмов для обчислювальних пристроїв.
- •28 Приведіть формулу ймовірності безвідмовної роботи Pc(t) системи з навантаженим загальним резервом. Приведіть графік залежності нароботки до відказу від кратності резерву.
- •17 Розробіть на мові асемблер програму для обчислення суми чисел масиву з 10 елементів типу байт у процедурі з передаванням аргументів через регістри.
- •18 Розробіть на мові асемблер фрагмент програми, в якій знаходиться максимальний елемент масиву з 10 чисел типу слово (з використанням команди jcxz).
- •19 Розробіть на мові асемблер фрагмент програми для обчислення номеру мінімального елементу в масиві з 10 чисел типу слово (за допомогою команди loop)
- •20 Розробіть на мові асемблер фрагмент програми, що порівнює значення двох змінних введених з клавіатури й відображає результат у вигляді: рівні або нерівні.
- •21 Розробіть на мові асемблер фрагмент програми, в якій додаються та множаться два байтові числа, визначається парний чи непарний результат суми та дво- чи чотирьохбайтовий результат добутку.
- •26 Приведіть методи підвищення ефективності роботи з жорстким диском по переміщенню голівок
- •31 Проаналізуйте структуру драйверу ms dos. Його частини. Завантаження драйверу та робота з ним.
- •33 Наведіть характеристики режимів відеосистеми. Характеристики, які не змінюються, які змінюються з використанням фізичних методів. Характеристики, які змінюються програмно.
- •34 Проаналізувати методи створення розділів диску. Скільки розділів та логічних дисків можливо встановити на одному фізичному диску?
13.Файлова система hpfs.
HPFS (high performance file system)-совместно разработал в 1989 году IBM и Microsoft.
Ее цель - преодолеть некоторые недостатки FAT, такие как:
- ограничения, налагаемые на размер файлов и дискового пространства;
- ограничение длины имени файла;
- фрагментация файлов, приводящая к снижению быстродействия системы и износу оборудования;
- непроизводительные затраты памяти, вызванные большими размерами кластеров;
- подверженность потерям данных.
Непроизводительные потери дискового пространства связаны с тем, что место на диске выделяется блоками - кластерами. Кластер - это единица дискового пространства, которыми оперирует файловая система при выделении места для файла. В среднем половина выделяемого кластера для каждого файла будет затрачиваться в пустую. Потери можно сократить внедрением более эффективных файловых систем. Простой переход на HPFS, работающий в среде OS/2, позволяет вновь вернуться к первоначальному размеру выделяемого блока - 512 байт, причем для любых размеров диска.
В OS/2 положение осложняется применяемым методом хранения расширенных атрибутов. HPFS распределяет пространство, основываясь на физических 512-байтовых секторах, а не на кластерах, независимо от размера раздела. Система HPFS позволяет уменьшить непроизводительные потери, т. к. в ней предусмотрено хранение до 300 байт расширенных атрибутов в F-узле файла, без захвата для этого дополнительного сектора.
Файловая система HPFS обеспечивает гораздо более низкий уровень фрагментации. Хотя избавиться полностью от нее не удается, снижение производительности, возникаю-щее по этой причине, почти незаметно для пользователя.
Первые 16 секторов раздела HPFS составляют загрузочный блок. Эта область содержит метку диска и код начальной загрузки системы. Сектор 16 ( суперблок), содержит много общей информации о файловой системе в целом: размер раз-дела, указатель на корневой каталог, счетчик элементов каталогов, номер версии HPFS, дату последней проверки и исправления раздела при помощи команды CHKDSK, дату последнего выполнения про-цедуры дефрагментации раздела. Он также содержит указатели на список испорченных блоков на диске, таблицу дефектных секторов и список доступных секторов.
Сектор 17- SpareBlock (запасной блок) содержит указатель на список секторов, которые можно использовать для "горячего" исправления ошибок, счетчик доступных секторов для "горячего" исправления ошибок, указатель на резерв свободных блоков, применяемых для управления деревьями каталогов, и информацию о языковых наборах символов. HPFS использует информацию о языковых наборах, чтобы дать возможность пересылать файлы, составленные на разных языках, даже в том случае, когда имена файлов содержат уникальные для какого-либо языка символы. SpareBlock содержит так называемый "грязный" флаг. Этот флаг сообщает операционной системе о том, было ли завершение предыдущего сеанса работы нормальным, либо произошло в результате сбоя электропитания, или файлы не были закрыты должным образом по какой-то другой причине. Если этот флаг обнаружен во время начальной загрузки, то операционная система автоматически запускает утилиту CHKDSK, пытаясь обнаружить и исправить все ошибки, внесенные в файловую систему из-за неправильного выключения системы.
Во время форматирования раздела HPFS делит его на полосы по 8 Мбайт каждая. Каждую полосу представить себе как виртуальный "мини-диск" - имеет отдельную табл. объемом 2 Кбайт. В ней указывается, какие секторы полосы доступны, а какие заняты. Чтобы мах увеличить протяженность непрерывного пространства для размещения файлов, таблицы попеременно располагаются в начале и в конце полос (рис.1).
Рис. 1. Прием увеличения доступного непрерывного пространства
Этот метод позволяет файлам размером до 16 Мбайт (минус 4 Кбайта, отводимые для размещения таблицы) храниться в одной непрерывной области.
Затем файловая система HPFS оценивает размер каталога и резервирует необходимое пространство в полосе, расположенной ближе всего к середине диска. После форматирования объем диска в HPFS кажется меньше, чем в FAT, т.к. заранее резервируется место для каталогов в центре диска (чтобы физические головки, считывающие данные, никогда не проходили более половины ширины диска).
Пространство заранее распределено - это позволяет HPFS использовать специально оптимизированное программное обеспечение для более быстрой и эффективной работы с каталогами.
Число файлов в каждом блоке каталога - переменная величина, зависящая от длины имен файлов, содержащихся в нем. Имена файлов в HPFS могут иметь длину до 254 символов, они сортируются в порядке, определяемом последовательностью символов в текущей кодовой странице системы.
Скорость работы увеличивается и благодаря способу хранения элементов каталогов. HPFS использует для хранения элементов каталогов структуру данных - В-дерево. Каждый элемент каталога начинается с числа, представляющего длину элемента, которая изменяется в зависимости от длины имени файла. Затем следуют время и дата создания файла, его размер и атрибуты (только для чтения, архивный, скрытый и системный) и указатель на F-узел файла. Каждый файл (и каталог) имеет F-узел - структуру данных, занимающую один сектор и содержащую важную информацию о файле.
F-узел содержит указатель на начало файла, первые 15 символов имени файла, дополнительные временные маркеры последней записи и последнего доступа, журнал, с информацией о предыдущих обращениях к файлу, структуру распределения, описывающую размещение файла на диске, и первые 300 байт расширенных атрибутов файла, которые редко занимают более 300 байт, что означает, что HPFS для получения этой информации приходится читать на один сектор меньше, чем FAT.) Программы LAN Server и LAN Manager фирмы IBM также сохраняют в F-узле информацию об управлении пользователь-ским доступом (Access Control). F-узлы хранятся в смежных с представляемыми ими фай-лами секторах. Когда файл открывается, то 4 автоматически считываемых в кэш сектора содержат F-узел и 3-и первых сектора файла.
Дополнительные преимущества HPFS по сравнению с FAT имеет благодаря техническому приему - кодированию по длине выполнения (Run Length Encoding, RLE). HPFS не определяет в таблице каждый используемый сектор, а сохраняет указатель на первый сектор и число последовательно расположенных используемых секторов. Каждая область дискового пространства, описываемая парой (сектор, длина), называется экстентом. Хотя HPFS и сводит фрагментацию к мin, файлы все же могут быть в некоторой степени фрагментированными. В таких ситуациях пары, описывающие экстенты, добавляются к F-узлу файла. Один F-узел может хранить до 8 экстентов, обеспечивая достаточное пространство для большинства файлов.
Если требуется еще большее пространство, то HPFS изменяет структуру таким образом, что F-узел становится корнем В+ -дерева секторов размещения. В+-дерево является вари-антом бинарного В-дерева. Созданное как структура для более быстрого обнаружения данных по сравнению с методом последовательного перебора, бинарное дерево состоит из ветвей, каждая из которых представляет выбор 1-го из 2-х возможных продолжений. При физической структуре файла, основанному на экстентах, следует учесть, что многие современные контроллеры дисков могут читать за одно обращение сразу несколько секторов. Применяемая в HPFS схема значительно повышает шансы использовать эту возможность, при этом происходит еще большее уменьшение числа требуемых операций взаимодействия между программой, файловой системой, драйвером дискового устройства и физическим диском.
При открытии или создании файла интеллектуальный алгоритм HPFS выделяет наибо-лее подходящую полосу. Программный интерфейс, используемый для создания файла, позволяет программисту сообщить ОС предполагаемый размер файла. С помощью этой информации HPFS может заранее выбрать для размещения файла полосу, имеющую непрерывную область наибольшего размера. Именно поэтому HPFS наиболее эффективно работает в больших разделах - больше число полос предоставляет большие возможности выбора.
При открытии файла F-узел и первые 3 сектора считываются и помещаются в кэш. Если открываемый файл - исполняемый или если по данным журнала доступа к файлам в F-узле видно, что файл после открытия читается целиком, то многие секторы будут предварительно автоматически прочитаны и помещены в кэш.
Если попытка записи на диск заканчивается неудачно, то HPFS отыскивает в SpareBlock блок, который можно использовать для "горячего" исправления. Данные записываются в область "горячего" исправления, а табл. неисправных блоков обновляются, указывая испорченный сектор и блок. HPFS будет автоматически перенаправлять запросы чтения по новому адресу. Во время очередного выполнения утилиты CHKDSK файл будет скопирован в новое место, где он может храниться в непрерывной области.
Для повышения эффективности система HPFS предоставляет многоуровневые кэши.
HPFS обладает повышенной отказоустойчивостью по сравнению с FAT. В системе HPFS вместо табл. размещения файлов применяется битовый массив, который содержит флаг, помечающий используемые секторы. Если область битового массива будет разрушена, пользователь этого не заметит, даже если это случится во время работы системы. F-узел файла также содержит информацию о размещении каждого файла. Поэтому область битового массива может быть восстановлена после поиска этой информации в F-узлах.
При работе с HPFS в случае потери каталога у каждого файла из этого каталога теряет-ся лишь дата последней операции записи в файл, дата создания и длинное имя файла. Элемент каталога - это всего лишь указатель на F-узел. В F-узле хранятся первые 15 символов имени файла (+ информация о том, имелись ли в имени файла другие символы, кроме первых 15) и прочая информация, нужная для доступа к файлу. Утилиты восстановления могут впоследствии найти в F- узле сведения о том или ином файле. Эта избыточность, обеспечиваемая каталогом и F-узлами, значительно увеличивает шансы на восстановление данных. CHKDSK в настоящее время - единственная утилита восстановления, поставляемая с OS/2, которая, пока не использует всю имеющуюся информацию.
HPFS не налагает ограничений на mах размер файла, но OS/2 в настоящее время устанавливает предел в 2 Гбайта на один файл. Цель HPFS - доведение размера раздела до 2 Тбайт, но сегодня имеется ограничение в 64 Гбайта, поскольку некоторые части системы HPFS до сих пор остаются 16-разрядными.