- •Содержание
- •1 Группа
- •1. Організація адресації ат286 в захищеному режимі.
- •2. Архітектура мп 80386.
- •3. Архітектура мп 80486.
- •4. Регістри стану й керування і486.
- •5. Архітектура та функціональні можливості Pentium.
- •6. Провести порівняльний аналіз архітектур мікропроцесорів фірми Intel.
- •7. Risc-процесори.
- •8. Архітектура сигнального мікропроцесора adsp.
- •9. Описати роботу системного таймера ibm-сумісного комп'ютера.
- •10. Класифікація мікропроцесорних наборів.
- •11. Класифікація мікропроцесорних наборів за числом віс.
- •12. Режими роботи таймерів однокристальної мікро еом Intel 8051.
- •13. Архітектура пам’яті процесорів adsp-2100.
- •14. Система команд і регістри процесорів сімейства adsp-2100.
- •15. Динамічні зп з довільною вибіркою.
- •16. Стекова адресація. Польський зворотній запис.
- •If (число)
- •17. Перетворення віртуальних адресів у фізичні.
- •18. Адресний простір еом. Способи адресації операндів.
- •19. Оперативна пам’ять. Організація та принципи управління.
- •20. Система переривань та її характеристики.
- •21. Формування фізичної адреси з логічної у реальному режимі.
- •22. Формування фізичної адреси з логічної у 386 захищеному режимі.
- •23. Підсистема керування оперативної пам’яті. Організація та принципи управління.
- •1. Динамическое распределение памяти.
- •2. Разделение памяти на страницы.
- •3. Использование связанных списков.
- •4. Сегментация памяти.
- •5. Свопинг памяти.
- •6. Организация виртуальной памяти.
- •24. Динамічний розподіл пам’яті. Організація віртуальної пам’яті.
- •25. Загальні принципи будування багатопроцесорних обчислювальних комплексів..
- •26. Загальні принципи будування багатомашинних обчислювальних комплексів.
- •27. Конвеєрні, векторні та матричні багатопроцесорні комплекси.
- •28. Асоціативні системи та системи зі структурою, що перебудовується.
- •29. Принципи будування високонадійних обчислювальних систем - кластерів.
- •30. Принципи побудови систем з симетрично-паралельною обробкою даних. Переваги та недоліки таких систем
- •31. Страницы jsp. Теги и встроенные объекты jsp
- •32. Архитектура распределенных приложений. Web – сервисы
- •33. Soap
- •34. Java rmi Достоинства и недостатки Java rmi
- •35. Распределенные компьютерные системы. Промежуточное программное обеспечение распределенных компьютерных систем
- •36. Виртуальная машина jvm
- •37. Пространства и схемы xml
- •38. Corba. Достоинтсва и недостатки corba
- •39. Сервлет-технология Java
- •40.Xml. Структура xml-документа
- •2 Группа
- •1 Класифікація операційних систем
- •2 Мультизадачність, її розновиди
- •3. Процеси, потоки та їх взаємодія
- •4. Стани процесів
- •5. Розподіл оперативної пам'яті фіксованими розділами
- •6. Розподіл оперативної пам'яті зміними розділами, алгоритми завантаження нових процесів
- •7. Пошук фізичної адреси у реальному режимі
- •8.Пошук фізичної адреси у захищеному режимі
- •9. Пошук фізичної адреси при сторінковій адресації
- •10.Сегментна та сторінкова організація віртуальної пам’яті, алгоритми заміщення сегментів
- •11. Системи введення-виведення, основні режими, базові таблиці
- •12.Файлові системи fat (fat-16, fat-32, vfat).
- •Vfat и длинные имена файлов
- •13.Файлова система hpfs.
- •14.Файлова система ntfs.
- •15.Файлова система UfS.
- •16. Структура жорсткого магнитного диску
- •1.Каждый жесткий диск обслуживают несколько головок, в зависимости от количества круглых пластинок, покрытых магнитным материалом, из которых состоит диск.
- •2.Информация записывается и читается блоками, поэтому все дорожки как бы разбиты на секторы (обычно по 512 байт).
- •3.В операциях чтения или записи на физическом уровне необходимо указывать номер головки (0,1,...), дорожки или цилиндра (0,1,...), сектора (1,2,...).
- •17 Класифікація системного програмного забезпечення
- •18 Мікроядерні та монолітні операційні системи, їх особливості
- •19 Сервісні системи (інтерфейсні системи, оболонки, утілити)
- •20 Інструментальні системи
- •21 Системи програмування, їх основні типи.
- •22 Системи штучного інтелекту
- •23 Асемблери, алгоритм двохпрохідного асемблера
- •24 Завантажувачі
- •25 Макропроцесори
- •26 Компілятори
- •27 Призначення та структура головної функції вікна.
- •Реєстрація класу вікна, параметри, які підлягають реєстрації.
- •29 Етапи створення вікна. Які функції задіяно на кожному етапі?
- •30 Ініціалізація dll-бібліотеки у середовищі Microsoft Windows nt/2000/xp.
- •31 Експорт та імпорт функцій при використанні dll-бібліотек.
- •32 Динамічний імпорт функцій при використанні dll-бібліотек.
- •33 Структура простої прикладної програми з бібліотекою динамічної компоновки. Послідовність дій при компіляції.
- •If(!strcmp((lpstr)lParam, szBuf)) // Сравниваем заголовок со строкой, адрес которой передан в функцию EnumWindowsProc
- •3 Группа
- •Void main ()
- •Void main ()
- •Void main ()
- •Int n; scanf("%d",&n); //число элементов в массиве
- •Void main()
- •Int n; scanf("%d",&n); //число элементов в массиве
- •Int main()
- •Int n,m; scanf("%d%d",&n,&m); //число элементов строк и элементов в строке
- •Int main()
- •Int n,m; scanf("%d%d",&n,&m); //число элементов строк и элементов в строке
- •Int main()
- •Int main()
- •Int main()
- •Int main()
- •Int mul(double X,double y)
- •Int main()
- •Int main()
- •Void func(a);
- •Int fclose(file *имя);
- •Void perror(const char *s);
- •Int fputc(int ch, file *fp);
- •Int fgetc(file *fp);
- •Int fputs(char* string, file *fp);
- •Int fprintf(file *fp, char *format [,аргумент]…);
- •Int fscanf(file *fp, char *format [,указатель]…);
- •Int n; float f; long l; int a[5]; float m[5];
- •Int fwrite(void *ptr, int size, int n, file *fp);
- •Int fread(void *ptr,int size,int n,file *fp);
- •16 Ооп. Визначення класу. Компоненти класу. Спеціфікатори доступу до компонентів класу. Різниця між методами класу, визначеними в класі та поза межами класу.
- •Void define(double re,double im)
- •Void display()
- •X.Define(1,2);
- •Void set(int);
- •Void myclass::set(int c)
- •Int myclass::get()
- •17 Ооп. Визначення класу. Конструктор, перевантажені конструктори, деструктор.
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •18 Ооп. Поняття дружніх функціїй. Різниця між дружньою функцією - членом класу та не членом класу.
- •19 Ооп. Поняття перевантаження операцій. Правила її використання.
- •20 Ооп. Наслідування. Поняття базового та похідного класів. Спеціфікатори доступу до членів класів.
- •21 Моделювання. Визначення моделі та призначення моделювання. Види моделей.
- •22 Моделювання. Загальносистемна модель функціонування систем. Моделі систем: безперервна, лінійна, безперервна лінійна, дискретна.
- •23 Моделювання. Узагальнена модель систем масового обслуговування (смо). Типи смо
- •24 Моделювання. Позначений граф станів системи. Рівняння Колмогорова для ймовірностей стану системи. Фінальні ймовірності станів системи.
- •25 Асемблер. Регістри та біти ознак процесора Intel 8086. (регістри загального вжитку та сегментні регістри, їх призначення; ознаки cf, of, sf, pf, af, zf)
- •26 Асемблер. Структура програми (директиви сегментування segment та з використанням директиви model; директиви assume; моделі пам’яті; ініціалізація сегментних регістрів)
- •Int 21h ;вызов прерывания с номером 21h
- •28 Асемблер. Арифметичні операції додавання та віднімання чисел зі знаком та беззнакових, з урахуванням ознаки переносу, інкрементування й декрементування
- •Vich_1 dd 2 dup (0)
- •Vich_2 dd 2 dup (0)
- •Inc ax ;увеличить значение в ax на 1
- •29 Асемблер. Арифметичні операції множення та ділення чисел зі знаком та беззнакових
- •Imul eax,bx,8
- •Idiv (Integer diVide) Деление целочисленное со знаком
- •Idiv делитель
- •Idiv bx ;частное в ax, остаток в dx
- •30 Асемблер. Команди безумовної передачі керування. (прямі короткі; прямі; непрямі)
- •31 Асемблер. Організація циклів за допомогою команд jcxz; loop, loopz та loopnz
- •32 Асемблер. Команди умовного передавання керування. (операція cmp; операції умовного передавання керування jcxz, jc, jo, jz, jc, je, jl, jg, ja, jb)
- •Int 21h ;Вызов системной функции
- •33 Асемблер. Макроси (опис, розташування, використання)
- •4 Группа
- •1,2 Общая характеристика модели osi
- •3 Понятие «открытая система»
- •4 Стандартные стеки коммуникационных протоколов (osi , ipx/spx, NetBios/smb)
- •5 Стек tcp/ip
- •6 Общая структура телекоммуникационной сети
- •7 Корпоративные сети
- •8,9 Сети операторов связи
- •10 Классификация линий связи: первичные сети, линии и каналы связи; физ.Среда пердачи аднных
- •11 Классификация линий связи: аппаратура передачи данных
- •12 Структурированная кабельная система
- •13 Безпровідна лінія зв'язку, діапазони електромагнітного спектру
- •14 Безпровідне середовище передачі даних: розповсюдження електромагнітних хвиль, ліцензування
- •15 Общая характеристика протоколов локальных сетей: стандартная топология и разделяемая среда, стек протоклов локальных сетей.
- •16 Протокол mac. Адресация mac-уровня.
- •17 Структура стандартов ieee 802.X
- •18 Спецификация физической среды Ethernet ( общая характеристика стандартов 10Мбит/мек,Домен коллизий)
- •19 Спецификация физической среды Ethernet ( Стандарт 10Base-5, 10Base-5)
- •20 Спецификация физической среды Ethernet ( Стандарт 10Base-т)
- •21 Спецификация физической среды Ethernet ( Оптоволоконная сеть Ethernet)
- •22 Технология Fast Ethernet (Физический уровень технологии Fast Ethernet)
- •23 Технология Fast Ethernet (спецификация 100Base-fx/тх/т4)
- •24 Правила построения сегментов Fast Ethernet при наличии повторителей
- •25. Gigabit Ethernet
- •26. Технология Token Ring
- •27 Загальна характеристика безпровідних локальних мереж
- •28 Мережі Стек протоколів ieee 802.11, безпека безпровідних локальних мереж
- •29 Мережі Топології безпровідних локальних мереж стандарту 802.11, розподілений та централізований режими доступу до розділеного середовища
- •30 Мережі Особливості персональних мереж, архітектура Bluetooth
- •31 Мережі Стек протоколів Bluetooth, кадри Bluetooth.
- •32 Мережі Основні функції мережних адаптерів
- •33 Мережі Основні и додаткові функції концентраторів
- •34 Мережі Багатосегментні концентратори
- •35 Мережі Основні характеристики та особливості комутаторів. Неблокуючі комутатори
- •36 Мережі Функції комутаторів (боротьба з перевантаженнями трансляція протоколів канального рівня, фільтрація трафіку)
- •37 Мережі Характеристики продуктивності комутаторів
- •38 Мережі Поняття та призначення віртуальних мереж
- •39 Мережі Створення віртуальніх мереж на базі одного та декількох комутаторів
- •40 Мережі Якість обслуговування в віртуальних мережах
- •41 Мережі Типи адрес стеку tcp/ip (локальні адреси, мережні ip-адреси, доменні імена).
- •42 Мережі Протокол dhcp
- •43 Мережі Протоколи транспортного рівня tcp и udp (загальна характеристика, порти)
- •44 Мережі Протокол транспортного рівня udp
- •45 Мережі Протокол транспортного рівня tcp (формат tcp - сегмента, логічне з‘єднання, послідовний та затверджений номер)
- •47 Мережі Класифікація протоколів маршрутизації, маршрутизація без таблиць, адаптивна маршрутизація
- •48 Мережі Використання декількох протоколів маршрутизації, зовнішні та внутрішні шлюзні протоколи
- •49 Мережі Протокол bgp
- •50 Мережі Поняття, типи icmp-повідомлень
- •51 Мережі Протокол icmp (формат ехо – запитання /ехо - відповідь и утиліта ping; формат повідомлення про помилку та утиліта traceroute)
- •5 Группа
- •1 Трьохрівнева модель субд
- •2 Моделі даних
- •3 Реляційна модель даних
- •4 Ключі відношень. Визначення, різновиди, призначення. Умови цілісності даних
- •5 Інфологічне моделювання предметної області. Модель “Сутність – зв’язок”
- •6 Види зв’яку між сутностями. Навести приклади
- •7 Нормалізація відношень. Призначення. Послідовність виконання нормалізації.
- •8 Нормалізація відношень. 1 та 2 нормальні форми.
- •9 Нормалізація відношень. 3 нормальна форма та нормальна форма Бойса-Кодда. Навести приклади
- •10 Функціональні залежності атрибутів у відношеннях.
- •11 Реляційна алгебра. Основні операції реляційної алгебри.
- •12 Оператор Select. Речення From . Синтаксис. Використання. Навести приклади.
- •13 Відбирання рядків у запитах. Синтаксис. Навести приклад.
- •14 Відбирання груп у запитах. Синтаксис. Навести приклад.
- •15 Групування та сортування записів у запиті. Навести приклад
- •16 Вкладені запити. Різновиди. Синтаксис. Навести приклади.
- •17 Використання агрегатних функцій у запитах.
- •18 Фізична модель даних. Структура записів на носії.
- •21. Рівні та задачі проектування електронних пристроїв от.
- •22. Математичне моделювання електронних пристроїв от: переваги та недоліки.
- •23. Математичні моделі елементів електронних пристроїв. Визначення і класифікація, методи розробки.
- •24. Задачі схемотехнічного проектування електронних пристроїв от.
- •25. Структура та можливості програм моделювання електронних схем.
- •26. Типова структура і засоби розробки макромоделей інтегральних мікросхем.
- •27. Імітаційне моделювання електронних пристроїв от: процес, подія, активність.
- •28. Методи функціонального моделювання аналогових і цифрових пристроїв.
- •29. Методи логічного моделювання цифрових пристроїв.
- •30. Тестування цифрових пристроїв: контролюючі та діагностичні тести. Засоби їх отримання.
- •31 Моделювання на рівні регістрових передач
- •32 Функціональне моделювання за допомогою програм моделювання аналогових схем.
- •33 Математические методы и модели на разных уровнях проетирования
- •6 Группа
- •1 Властивості інформації. Класифікація загроз інформації.
- •2 Уровни защиты информации в компьютерных системах
- •3 Законодательний рівень захисту інформації
- •4. Організаційно-адміністративний рівень захисту інформації
- •5. Фізико-технічні засоби захисту інформації в компьютерних системах
- •6. Криптографічний захист інформації
- •7. Стандарти симетричного шифрування даних
- •8. Криптосистеми з відкритим ключем
- •9. Канали несанкціонованого доступу до інформації
- •10, Системи захисту від несанкціонованого доступу
- •11. Аутентифікація електронних даних: імітоприкладка, електронний цифровий підпис
- •3. Проверка подписи
- •1. Генерация ключей
- •2. Подписание документа
- •3. Проверка подписи
- •12. Системи ідентифікації та аутентифікації користувачів
- •13. Взаємна аутентифікація користувачів
- •1. «Запрос-ответ»
- •2. «Временной штемпель»
- •3. Процедура рукопожатия
- •4. Протокол аутентификации с нулевым разглашением знаний
- •14. Парольная система. Требования к паролям.
- •15. Захист від віддалених мережевих атак
- •27. Перетворення спектра при дискретизації сигналів. Теорема Котельникова
- •28. Швидке перетворення Фур'є з проріджуванням за часом. Структурна схема "метелика" з проріджуванням за часом.
- •29. Поняття цифрового фільтра. Рекурсивні та нерекурсивні фільтри. Чотири основні форми реалізації фільтрів.
- •30. Операції над зображеннями. Поняття околу (4-точечний, 8-точечний окіл). Вікно, опорна точка вікна.
- •31. Лінійна фільтрація зображень. Рівняння лінійної фільтрації
- •7 Группа
- •2 За допомогою методики розрахунка конфігурації мережі Ethernet, підтвердіть правило 4-х хабів.
- •8 Наведіть обмеження для мереж, що побудовані на основі комутаторів
- •11 Яку максимальну кількість підмереж можливо організувати для мережі класа с? Приведіть значення маски
- •20 Проаналізуйте можливості та характеристики сучасних принтерів
- •21 Проведіть логічне тестування і відновлення інформації на гнучкому магнітному диску
- •22 Структура та принцип роботи сучасного модема, блок-схема передавача та приймача
- •23 Реалізація функцій скремблювання та ехоподавлення в сучасних модемах
- •24 Сучасні жорсткі диски. Проаналізуйте їх характеристики
- •25 Сучасні сканери, Проаналізуйте їх функції та характеристики
- •26 Джерела безперервного живлення. Проаналізуйте їх основні характеристики
- •27 Дайте визначення та наведіть робочі формули основних показників надійності. Приведіть та роз'ясніть графік інтенсивності відмов для обчислювальних пристроїв.
- •28 Приведіть формулу ймовірності безвідмовної роботи Pc(t) системи з навантаженим загальним резервом. Приведіть графік залежності нароботки до відказу від кратності резерву.
- •17 Розробіть на мові асемблер програму для обчислення суми чисел масиву з 10 елементів типу байт у процедурі з передаванням аргументів через регістри.
- •18 Розробіть на мові асемблер фрагмент програми, в якій знаходиться максимальний елемент масиву з 10 чисел типу слово (з використанням команди jcxz).
- •19 Розробіть на мові асемблер фрагмент програми для обчислення номеру мінімального елементу в масиві з 10 чисел типу слово (за допомогою команди loop)
- •20 Розробіть на мові асемблер фрагмент програми, що порівнює значення двох змінних введених з клавіатури й відображає результат у вигляді: рівні або нерівні.
- •21 Розробіть на мові асемблер фрагмент програми, в якій додаються та множаться два байтові числа, визначається парний чи непарний результат суми та дво- чи чотирьохбайтовий результат добутку.
- •26 Приведіть методи підвищення ефективності роботи з жорстким диском по переміщенню голівок
- •31 Проаналізуйте структуру драйверу ms dos. Його частини. Завантаження драйверу та робота з ним.
- •33 Наведіть характеристики режимів відеосистеми. Характеристики, які не змінюються, які змінюються з використанням фізичних методів. Характеристики, які змінюються програмно.
- •34 Проаналізувати методи створення розділів диску. Скільки розділів та логічних дисків можливо встановити на одному фізичному диску?
21. Рівні та задачі проектування електронних пристроїв от.
Проектирование –разработка технической документации, позволяющей изготовить заданное устройство с заданными функциями для работы в заданных условиях.
Стратегия проектирования – функциональная декомпозиция.
Параметры элементов, из которых состоит проектируемое устройство, будем называть внутренними, параметры устройства, по которым оценивается его качество, — выходными, параметры действующих на устройство внешних информационных сигналов — входными, а параметры окружающей среды — внешними.
При декомпозиции функция F разбивается на более простые функции F1, F2,… ,Fк, между которыми должны быть установлены определенные связи, соответствующие принятому алгоритму реализации функции F.
В результате разбиения в конечном счете получается структура.
Переход от функции к структуре – синтез.
Процесс проектирования – многошаговый и итерационный с возвратом назад и пересмотром ранее принятых решений.
Проектная процедура – формализованная совокупность действий, выполнение которых оканчиваются принятием проектного решения.
Проектное решение – промежуточное или окончательное описание объекта проектирования, необходимое и достаточное для дальнейшего продолжения или окончания проектирования.
Проектная операция - формализованное действие, составляющее часть проектной процедуры, алгоритм которой остается неизменным для ряда других проектных процедур
САПР - это сложная программно-информационно-аппаратная человеко-машинная система, построенная по иерархическому принципу, так что каждый уровень иерархии отражает определенный уровень проектирования
Уровни и задачи проектирования
Определенным уровням декомпозиции функционального описания аппаратуры соответствуют определенные уровни ее сложности. Самый верхний уровень сложности аппаратуры – система, та состоит из устройств, устройства – из функциональных узлов, а узлы – из электрорадиоизделий ЭРИ (транзисторов, резисторов, трансформаторов, микросхем и т.д.).. Функциональный узел отличается от устройства тем, что не имеет самостоятельного эксплуатационного применения. Так , ЭВМ – это система, блок питания, микропроцессор, память – устройства, генератор синхроимпульсов, регистры - функциональные узлы. Это деление достаточно условно. Например, микросхема относится к компонентному уровню, хотя по своей внутренней сложности может быть отнесена к узлу или устройству.
Традиционно процесс проектирования в соответствии с уровнями сложности аппаратуры разбивается на следующие уровни:
-системный,
-функциональный,
-схемотехнический,
-конструкторско-технологический.
На каждом из этих уровней используются свои понятия, свой математический аппарат, свои типовые компоненты и решения (см. табл.)
Таблица. Уровни проектирования и их математическое обеспечение
Уровень слож- ности РЭА |
Уровень про- ектирования |
Подуровни проект-я |
Математический аппарат |
Модели
|
|
Вычислит-ые системы, комплексы, сети,…
|
Системный, (структурный) |
Системный, структурный
|
Системный анализ, исслед-е операций, теория СМО, статистич-ий анализ |
Имитационные
|
|
Функц-ные устройства (МП, ЗУ, передатчики, счетчики, регистры,…) |
Функциональ-ный |
Регистровых передач, логический, макромоде-льный |
Теория цифровых автоматов, алгебра логики, теория САР, САУ, спектральный анализ |
Информацион- ные, макромодели |
|
Триггеры, логические элементы, генераторы, усилители,… |
Схемотехни- ческий |
макромоде-льный, элементный |
Теория электри-ческих цепей, численные мето-ды решения ОДУ |
Эквивалентные электрические схемы |
|
Шкафы, панели, Платы, модули, …. |
Конструктор-ско-технологи-ческий
|
Компоновка размещение трассировка технологический |
Теория графов |
Графовые |
На системном (структурном) уровне проектирования определяется архитектура, состав компонентов и информационные связи между ними, основные характеристики будущей системы(производительность, точность, надежность и т.д.), выбирается элементная база для ее построения, принимаются решения о разделении функций между программной и аппаратной или между аналоговой и цифровой частями системы. Это самый сложный, трудно формализуемый уровень проектирования, во много зависящий от опыта, знаний и интуиции разработчика.
На уровне функционального проектирования определяются алгоритмы функционирования аппаратных и программных компонентов системы, определяется выдача (получение) заданной последовательности выходных сигналов и временных соотношений между ними на основе знаний приближенной или идеализированной формы входных и внутренних сигналов.
На схемотехническом уровне разрабатываются принципиальные электрические схемы, программы, подготавливаются тестовые и контрольные данные, прорабатывается форма сигналов для отдельных электронных узлов и устройств, уточняются внутренние и выходные их параметры.
На конструкторско-технологическом уровне производится привязка электрической схемы к конструктивным элементам и технологическим процессам производства. На этом этапе решаются задачи компоновки, и размещения элементов и узлов, осуществления печатных и проводных соединений, а также задачи теплоотвода, защиты от внешних воздействий и т.п., разрабатываются технологические процессы изготовления отдельных блоков и системы в целом.
На каждом уровне проектирования в той или иной степени решаются задачи расчета, анализа, оптимизации и синтеза. Эти задачи называются проектными процедурами и имеют следующее содержание.
Расчет — определение выходных параметров и характеристик устройства при неизменных значениях его внутренних параметров и постоянной структуре.
Анализ — определение изменения выходных параметров и характеристик устройства в зависимости от изменения его внутренних и входных параметров. В случае применения ЭВМ задача расчета часто называется одновариантным анализом, а задача анализа — многовариантным анализом.
Оптимизация — определение наилучших в том или ином смысле значений выходных параметров и характеристик путем целенаправленного изменения внутренних параметров устройства (при параметрической оптимизации) или структуры устройства (при структурной оптимизации). Внутренние параметры, за счет изменения которых выполняется параметрическая оптимизация, называются варьируемыми. Способ изменения варьируемых параметров определяется конкретным алгоритмом оптимизации. В качестве варьируемых следует выбирать управляемые внутренние параметры, значение которых легко изменять и контролировать в процессе производства.
Наиболее сложными являются задачи параметрического и структурного синтеза. В общем случае синтезом называется генерация исходного варианта устройства, включая его структуру (структурный синтез) и значения внутренних параметров (параметрический синтез).
Генерация может выполняться различными способами:
- выбором из уже известных устройств, готовых решений (чаще),
- построением на основе теоретических соотношений,
- путем изобретательства, использования опыта и интуиции разработчика и др.
Полученное в результате синтеза устройство не обязательно должно быть наилучшим, но обязательно работоспособным. Если же полученное устройство — наилучшее в каком-либо смысле, то такой синтез называется оптимальным. Однако процедуры оптимального синтеза разработаны лишь для узкого класса устройств, преимущественно линейного типа, например, линейных схем с заданной структурой или линейных систем автоматического управления. В большинстве случаев устройство, полученное в результате синтеза, даже оптимального, требует доработки, чтобы удовлетворить многочисленным требованиям, учесть которые на стадии синтеза невозможно из-за их многообразия и сложности.
Вследствие этого процесс проектирования практически всегда включает наряду с синтезом решение всех перечисленных выше задач, как показано на рис. 1.1, где цепочка блоков 2-3-4-5-6-2 соответствует циклу параметрической оптимизации, а цепочка блоков 2-8-4-5-7-8 — циклу структурной оптимизации, например, введением дополнительных положительных или отрицательных обратных связей.
Рисунок 1.1 – Типовая схема отдельного уровня проектирования.