8. Базові гроші, їх структура, функції, використання.

Грошова база – це гроші, які не беруть участь в кредитному обороті та грошовому обігу, але створюють базу для їх розширення. Вона включає агрегат МО, готівку в касах банків та резерви комерційних банків на їх рахунках в НБУ.

Грошова маса має кількісний показник, її обсяги в млрд.. гривень.

На величину грошової маси, окрім загальноекономічних, впливають такі чинники:

• Зобов'язання КБ за кредитами, що отримали від ЦБ;

• Сальдо іноземних активів в умовах їх конвертації в національну валюту;

• Купівля - продаж емісійними установами на ринку цінних паперів облігацій державної позики;

• Нерезервні зобов'язання банківських установ

( капітал, прибуток від емісійної діяльності).

9. Швидкість обігу грошей: поняття, фактори, що впливають на зміну швидкості обігу грошей, вплив її на масу та сталість грошей. Порядо,> розрахунку швидкості обігу грошей.

Швидкість обігу грошей - показник того, наскільки швидко відбувається перехід грошей від одного суб'єкта грошових відносин до іншого в обслуговуванні економічних операцій за певний час. Він показує, скільки разів у середньому за рік певна грошова одиниця витрачається на купівлю товарів та послуг. Виходячи із рівняння обміну швидкість обігу грошей розраховується, як:

Статистично показник швидкості обігу грошей виражається або числам оборотів однойменної грошової одиниці за певний час, або тривалістю одного обороту.

Швидкість обігу грошей обернено пропорційна пропозиції грошової маси. Це означає, що у випадку зменшення кількості грошей, що обслуговує певну величину ВНП, швидкість обігу кожної грошової одиниці зростатиме.

Непрямими методами розрахунку швидкості обігу грошей є з використанням обігу фондів національного продукту, як ВНП/М1 та національного доходу НД/М2.

Швидкість обігу грошей перебуває під впливом чинників, що діють на боці платоспроможного попиту (зміна попиту на гроші, розвиток структури споживання, культурних потреб населення та ін.) і ті, що діють на боці пропозиції (розвиток суспільного виробництва, ринкових відносин, інфраструктури ринку та ін.).

Швидкість обігу грошей – явище об’єктивне, надзвичайно складне, його важко регулювати та прогнозувати, але цей показник знаходиться в оберненій залежності від маси грошей в обігу. Показник швидкості обігу грошей пов’язаний з агрегатною структурою грошової маси. В зарубіжній практиці для підтримання сталості грошей регулюють не загальний обсяг грошової маси, а створюють умови для створення певної агрегатної структури грошей (агрегатування).

На стан економіки впливають структуризація грошової маси по галузях, господарювання, формах власності господарств, регіонах їх розміщення, що впливає на балансування потоків ринку продуктів.

Таким чином, грошова маса не однорідна, вона структурована залежно виконання своєї “роботи” на етапах суспільного відтворення.

10.Закон кількості грошей, необхідних для обігу, його суть, вимоги та наслідки порушення вимог.

Закон грошового обігу полягає в тому, що протягом будь - якого періоду часу для обігу необхідна лише певна, об’єктивно зумовлена маса купівельних і платіжних засобів.

Зміст цього закону можна виразити рівнянням:

Кф = Кн

де Кф—фактична-маса грошей в обігу,

Кн - об’єктивно необхідна для обігу маса грошей.

Виходячи з рівняння І. Фішера, кількість грошей, необхідна для забезпечення обігу товарів та послуг прямо пропорційна номінальному обсягу виробництва (ВНП) та обернено пропорційна швидкості обігу грошової одиниці, що можливо представити так:

де P – абсолютний рівень цін;

V – реальний обсяг виробництва;

Y – швидкість обігу грошей.

У країнах з розвиненою економікою врахування вимог закону Кн здійснюється на основі визначення стану грошового обігу, тобто фактичної міри збалансованості Кф та Кн, а також розробки і впровадження в життя відповідної кредитної та бюджетної політики.

Враховуючи функціонування грошей в різних сферах економіки, рівень

впровадження способів платежів розрахувати величину Кн можна з використанням рівняння:

де Кн – кількість грошей, що приймає участь в обігу;

PQ – сума цін товарів, що реалізуються в певний період;

К – сума продажів товарів і послуг в кредит;

 П – загальна сума платежів, строк оплати яких настав;

 ВП – сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів.

Збалансованість Кф та Кн є важливою умовою забезпечення сталості грошей. На сталість грошей впливають фактори кількості їх та швидкості обігу, які в свою чергу впливають на величину Кф, постійно збільшуючи її щодо Кн.

В умовах золотого стандарту вирівнювання Кф та Кн забезпечувалося автоматично, в умовах кредитних грошей - через проведення державою грошово-кредитної та фіскально-бюджетної політики.

У сучасній західній літературі проблема балансування Кф і Кн взагалі не аналізується. Проблема забезпечення стабільності грошей та є центральною, проте вона там вирішується із суто ринкових позицій – через регулювання співвідношення між попитом і пропозицією грошей на грошовому ринку.