2. Валютний курс: визначення, порядок встановлення, види, функції.

Валютний курс - це співвідношення між грошовими одиницями двох країн, або "ціна" грошової одиниці однієї країни, що визначена в грошовій одиниці іншої країни. Валютний курс необхідний для:

• обміну валютами при торгівлі товарами, послугами, при русі капіталів та кредитів;

• порівняння цін світових та національних ринків;

• періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті фірм та банків.

Валютний курс, як коефіцієнт перерахунку однієї валюти в іншу, визначається співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку. Основою валютного курсу є паритет купівельних спроможностей валют, який виражає співвідношення середніх рівнів національних цін на товари, послуги, інвестиції. Це економічна категорія що відображає виробничі відносини між товаровиробниками та світовим ринком.

На валютний курс впливають кон'юнктурні чинники, що пов'язані з коливанням ділової активності, політичного, та військово – політичного стану, прогнозами, чутками та інше. На структурні (довгострокові) тенденції, що пов'язані із станом національної грошової одиниці у валютній ієрархії.

Чинниками від яких залежить валютний курс є:

• зростання національного доходу - підвищує попит на іноземні товари, що може збільшувати відплив іноземної валюти (попит і пропозиція на валютному ринку);

• темпи інфляції - обернені щодо курсу валюти держави, якщо не протидіють інші фактори; стан платіжною балансу держави (при активному - підвищується курс національної валюти), або на неї підвищується попит з боку зовнішніх боржників навпаки (бо боржники продають свою валюту за іноземну для погашення своїх зовнішніх зобов'язань);

• різниця процентних ставок у різних країнах: їх підвищення стимулює приплив іноземного капіталу і навпаки, в тому числі і національного;

• діяльність валютних ринків та спекулятивні валютні операції, якщо курс якої небудь валюти має тенденції до зниження, то фірми та банки продають її на більш стійкі;

• ступінь використання певної валюти на євроринку і в міжнародних розрахунках (60-70% операцій євро банки виконують в доларах);

• ступінь довіри до валюти на національному та світовому ринках визначається станом економіки, політичною ситуацією. Дилери використовують не лише темпи економічного зростання, інфляції, рівень купівельної спроможності валюти, співвідношення попиту та пропозиції валюти, а й перспективи їх динаміки;

• валютна політика - вільне формування курсу під впливом попиту та пропозиції супроводжується різким коливанням і показує реальний валютний курс. Державне регулювання відображає завдання валютно-економічної політики;

• сукупність розвитку фондового ринку, який є конкурентом валютному ринку.

Сучасні типи режимів валютних курсів у світовій валютній системі включають фіксовані - валютний курс фіксується до однієї валюти, або кошика валют та плаваючий - змінюється залежно від попиту та пропозиції на валютному ринку.

Залежно від здатності валюти вільно використовуватись для будь яких операцій та обміну на інші валюти (що є конвертованістю) вона може бути:

• повною - вільний обмін валюти без обмеження категорій власників, видів операцій, форми валюти; -

• частковою — дозволяється тільки для певних власників або за окремими операціями;

• внутрішня конвертованість - вільний обмін національної валюти на іноземну резидентами і вільні платежі за кордоном;

• зовнішня - вільне нагромадження валюти на рахунках нерезидентів, переказ за кордон;

• конвертованість за поточними операціями - дозвіл на обмін національної валюти лише для забезпечення зовнішньоекономічної діяльності учасників міжнародних відносин на поточні операції.

Умовами конвертованості виступають:

• високорозвинена грошова і банківська система;

• чітко налагоджений ринковий механізм;

• нагромадження певних золотовалютних резервів;

• свобода експортно - імпортних відносин.

Визначення і встановлення курсу іноземної валюти до національної називають валютним котируванням. Методи котирування:

1. Прямий - при якому курс одиниці іноземної валюти виражають у національній;

2. Непрямий - за одиницю приймається валюта, курс якої виражений у певній кількості іноземних грошових одиниць застосовується (в сша для зовнішніх операцій ) рідко.

3. Крос-курс - певне співвідношення двох валют, яке випливає з їх курсу щодо третьої валюти.