8. Призначення та класифікація комерційних банків.

В Україні станом на 1.01.2002 р. зареєстровано 189 комерційних банків, із яких 152 без обмежень проводять всі базові операції.

Комерційні банки класифікуються за різними критеріями:

• За формою власності — на унітарні - власником є одна особа це державні (в Україні Ощадбанк і Ексімбанк) статутний фонд яких створено за рахунок бюджетних коштів та колективні (кількість засновників не менше трьох юридичних чи фізичних осіб);

• Залежно від організаційної форми колективні банки представлені акціонерними товариствами (їх 84,9% загальної кількості в Україні), відкритого (59%) та закритого типу і пайовими (їх близько 16%);

• Залежно від розміру активів комерційні банки поділяють на малі, середні (з активом понад 10 млн.грн., їх більшість на ринку ) та великі. Активи сімки найбільших — понад І млрд.грн., вони утримують майже половину активів банківської системи України;

• Залежно від наявності філії комерційні банки кваліфікують на багатофілійні, малофілійні, безфілійні; більшість банків України - мало- та безфілійні; Ощадбанк нараховує близько 1500 одиниць; ,

• Залежно від діапазону операцій, що виконують - універсальні та спеціалізовані (щодо обслуговування галузей, характеру клієнтів, функцій). В Україні більшість - універсальні банки. Банки з клієнтською спеціалізацією обслуговують кооперативи, біржові, страхові; в Україні -малий і середній бізнес (Правексбанк, Олбанк). Банки із галузевою спеціалізацією: АКБ "Промінвестбанк", "Надра"; з функціональною - ощадні, інвестиційні ("Укрінбанк"), іпотечні;

• За валютою - створених з залученням тільки національної та з залученням іноземної валюти (їх в У країни 72% від загальної кількості комерційних банків, серед них майже третина - банки зі 100 - процентним іноземним капіталом).

9. Основи організації та забезпечення стабільності діяльності комерційних банків.

Ком. банки різних видів і форм власності створюються у вигляді акц. товариств та ТОВ. Банк вважається створеним і набуває статусу юр. особи з моменту його реєстрації в НБУ. Його засновниками можуть бути вітчизняні та іноземні юр. та фіз. особи за винятком Рад народних депутатів та ін. виконавчих органів влади, спілок, партій. У створенні банку не можуть брати участі військовослужбовці та посадові особи органів суду, прокуратури, держбезпеки. Стат. фонд новостворюваного ком. банку формується тільки за рахунок власних коштів засновників у грош. формі. Розмір стат. фонду визначається засновниками банку, але е може бути меншим за нормативні вимоги НБУ. Згідно з діючим положенням, мін. рівень стат. фонду пов. бути еквівалентний 1млн євро. Організація ком. банку передбачає ліцензування банк. д-ті: надання НБУ офіційного дозволу на здійснення певних банк. операцій. При ліцензуванні враховується обсяг капіталу банку, його фін. стан, дотримання екон. нормативів регулювання банк. д-ті. Орг-на стр-ра та упр-ня ком. банком визначається функц. підрозділами та службами та керівн. органами. Вищим органом упр. банком є заг. збори акціонерів (учасників), які виріш. стратег. завдання в його д-ті. Контроль за д-тю правління здійснює ревізійна комісія. Ком. банки бувають спеціаліз-ми (ощадні, інвестиційні, іпотечні)та універс.

За час свого існування банківська система пройшла два етапи : (1991-1993р.) ставлення та інтенсивного розвитку та (1993-1998р.) етап стагнації та зростання банківської кризи. На сучасному етапі банківська система розвивається в напрямку відновлення довіри вкладників та захисту їх інтересів, захисту інтересів кредиторів.

Одним з найважливіших напрямків економічної роботи в комерційному банку є аналіз його фінансового стану, для його здійснення використовують баланс банку та звіт про фінансові результати його діяльності (про доходи та видатки банку).

Важливим показником стійкості банку, що забезпечує його стрімке зростання є прибутковість. Її основними показниками виступають: прибуток на одиницю активів, прибуток на акціонерний капітал, моржа прибутку. На прибутковість впливають ціни на кредити та залучений капітал в напрямках досягнення максимальної моржі здійснюють управління активами та пасивами банку.

Довіра до банку ґрунтується перш за все його ліквідністю — здатністю банку в будь-який час виконувати зобов'язання перед вкладниками в грошовій формі на першу вимогу й на повну суму.

Вирішення проблеми ліквідності реалізується через менеджмент активами (накопичення ліквідних активів, готівка і цінні папери) та пасивами (запозиченою ліквідністю).

У світовій практиці застосовується рейтингова система визначення всебічної оцінки кожної банківської установи - система GАМЕL (за критеріями капітал, активи, менеджмент, дохідність, ліквідність).

Рекомендується для впровадження вітчизняна методика визначення надійності комерційних банків використовуючи показники: рівень проблемних кредитів у банківському портфелі не більше 34,5%, коефіцієнт миттєвої ліквідності 27%, рівень лівериджу 22,4%, коефіцієнт відкритої валютної позиції 16,4%.

Підтриманню стійкості банку сприяють дотримання фінансових показників, що доводяться НБУ: платоспроможність, ліквідність, величина ризику на одного позичальника, кількість наданих великих кредитів, формування страхових фондів.