4. Сучасний монетаризм та роль держави в регулюванні економіки. Внесок м. Фрідмена в розробку монетарної політики на основі неокласичного варіанта кількісної теорії.

Сучасний монетаризм сформувався в 60-ті роки ХХ ст., коли особливо загострилися проблеми інфляції, а проблеми безробіття і спаду виробництва відійшли на другий план.

Представники монетаризму вважають, що гроші є основним фактором, що формує стан економіки, заперечували необхідність активного втручання держави в процес виробництва. Професор Чиказького університету М. Фрід-мен та його послідовники зосередили основну увагу на аналізі ролі грошей і грошового обігу в ділових циклах і вважали, що основна задача держави заключається в підтриманні стійкості грошей через регулювання їх пропозиції. Впливати на загальну господарську кон”юктуру спроможні центральні банки, забезпечивши рівномірне річне збільшення грошової маси в обігу на 3-5%. Це “грошове правило” використовувалося при подоланні інфляційних процесів в США; політику “дорогих грошей” використовувала М.Тетчер (1976 р.) при проведенні економічних реформ в Англії.

Слабкою стороною монетаризму є повне ігнорування сфери виробничого відтворення – основної структури, де безпосередньо утворюється і додаткова вартість. Цю сферу на їх думку регулює ринковий механізм.

Спільні позиції монетаристів і кейнсіанців в баченні важливості грошей в економічній структурі суспільства. Відмінності в тому, що Дж. М. Кейнс визначає внутрішню нестабільність господарської системи, а монетаристи методологічно базуються на внутрішній структурній збалансованості ї здатності до саморегуляції ринкової економіки. Грошову систему монетаристи вважали відносно автономною, але вона може виступати зовнішнім генератором дестабілізації процесів розвитку.

Ідеї сучасного монетаризму постійно піддаються критиці, сьогодні більшість економістів вважають, що при проведенні грошової політики ідеї кейнсіанців слід реалізувати на коротких інтервалах, а прибічників М.Фрідмена на довготермінових; слід використовувати інструменти впливу бюджетно-фіскальної і кредитно-грошової політики.

Представники різних напрямків кількісної теорії погоджуються з тим, що зупинити інфляційну спіраль важко, що легше її попередити, ніж потім перебороти. Вони єдині в тому, що кожна країна мусить виробити таку стратегію монетарної політики, яка не дала б змоги інфляції вийти з-під контролю.

В Україні 1991-93 роки використовувалися кейнсіанські пропозиції регулювання економікою; 1994-96 – прибічників М.Фрідмена. Сучасна регулятивна практика досить ефективно поєднує свою прихильність довгостроковим цілям економічного розвитку, що походить з монетаристських ідей, з обережним застосуванням регулюючих заходів держави на короткотермінових інтервалах, зокрема в межах економічного циклу.

5. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез у теорії грошей.

Сьогодні вже більшість економістів визнають активний вплив кількісного фактора (М) на перебіг процесів у сфері реальної економіки на коротких інтервалах та на рівень цін – на довгострокових. Визнають вони і важливу роль держави в регулюванні економіки, тільки дещо по – різному розставляють акценти при визначенні механізму регулювання. Представники обох напрямів монетаристської теорії погоджуються з тим, що зупинити інфляційну спіраль важко, шо легше її попередити, ніж потім перебороти. Тому вони єдині в тому, що кожна країна мусить вибирати таку стратегію монетарної політики, яка б не дала змоги інфляції вийти з- під контролю. Для цього центральні банки повинні мати високий рівень самостійності. Більшість економістів сходяться на тому, що визначення стратегічних цілей та чіткого "коридору" руху до них буде заспокійливо діяти на економічних суб’єктів. Багато спільного досягнуто в підходах до використання інструментів монетарного регулювання.