30. Політика більшовиків в 1919р. – 1920р.

1.Утворення усрр

2.Політика воєнного комунізму

1. 6 січня 1919р., коли Червона Армія розгортала наступ проти військ Директорії, більшовики проголосили Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УСРР) зі столицею у Харкові. ЇЇ уряд за російський взірцем перейменували на Раду Народних Комісарів. Очолив український Раднарком болгарський революціонер Християн Раковський. Підтримки населення новому уряду не вистачало, тому місцеві Ради часто не обиралися, влада їм не передавалася. В березні 1919р. більшовики зібрали своїх прихильників на III всеукраїнський з’їзд Рад, який насправді таки не був і затвердили там нову Конституцію. Відповідно:

• Диктатура пролетаріату визнавалася формою державного правління;

• Приватна власність скасовувалася;

• Радянська Україна об’єднувалася із Радянською Росією;

Отже УСРР виникла, як політична декорація для узаконення більшовицької окупації України.

2. В 1919 – 1920р. більшовики втілювали в життя економічну політику “воєнного комунізму”. Воєнний комунізм докорінно відрізнявся від звичайних способів господарювання й передбачав:

• Націоналізацію землі, промисловості, фінансів;

• Заборона вільної торгівлі;

• Продовольчу розкладку;

• Загальну трудову повинність;

Ці заходи доповнював “червоний терор”. Терору підлягали так звані “класові вороги”, до числа яких зараховувалися заможні селяни, поміщики, петлюрівці, білогвардійці. Їх за найменшою підозрою могли арештувати, взяти в заручники, розстріляти. Грабіжницька продрозкладка в умовах посухи спровокувала голод 1921-22рр, під час якого померло близько мільйона чоловік.

31. Доба зунр

1. Виникнення зунр

2. Польсько-українська війна

1. Наприкінці Першої світової війни народи Австро-Угорської імперії настійливо виявляли своє прагнення до самовизначення і незалежності. Так західні українці 18 жовтня 1918р. зібрали власний представницький орган – Українську Національну Раду. ЇЇ метою було утворення незалежності української держави на землях Галичини, Буковини, Закарпаття. Водночас польські політики готувалися приєднати Західну Україну до складу Польщі. Діючи на випередження українські військові 1 листопада 1918р. підняли повстання і спробували поставити Львів під контроль Національної Ради. Поляки організували збройний опір. Конфлікт негайно поширився за межі Львова, тому формування ЗУНР завершувалося в розпал польсько-української війни.

Отже уряду на чолі з Костем Левицьким і президенту ЗУНР Євгену Петрушевичу належало забезпечити обороноздатність і міжнародне визнання держави.

2. 22 січня 1919р. ЗУНР і УНР узгодили акт Злуки, що передбачав їх об’єднання в соборну державу. Втім домогтися визнання з боку Антанти не вдалося. Польсько-українська війна продовжувалася. Збройні сили Польщі поповнилися армією, спорядженою за кошти французького уряду, після чого перейшли в наступ. Своєю чергою Українська Галицька Армія (УГА) у червні 1919р. здійснила Чортківську офензиву ( тобто наступальну операцію). Під час цих подій УГА потіснила переважаючі сили супротивника, але остаточно вичерпала свої матеріальні і людські ресурси. Під тиском поляків вона відступила за прикордонну ріку Збруч, щоб об’єднатися з військами Директорії.

Таким чином головною причиною поразки ЗУНР була несприятлива міжнародна ситуація.