32. Підсумки та значення української революції

1. Радянсько-польська війна

2. Підсумки та значення української революції 1917-21рр.

1. 22 квітня 1920р. головний отаман Симон Петлюра підписав Варшавську угоду з Польщею. За її умовами Директорія визнавала польський суверенітет над західноукраїнськими землями, а Польща організовувала спільний антибільшовицький похід. Після цього польсько-українські війська перейшли в наступ і захопили значну частину Правобережжя. 6 травня 1920р. вони оволоділи Києвом. Між тим Червона Армія підтягнула підкріплення і здійснила потужний контрнаступ. Ціною величезних зусиль його зупинили на підступах до Львова і Варшави. Червона Армія знову була змушена відступати, однак і її супротивники виснажили свої сили. Більшовики і поляки почали домовлятися між собою. 18 березня 1921р. був підписаний Ризький договір. Він передбачав примирення більшовиків і Польщі на умовах збереження польського суверенітету над Західною Україною і визнання суверенітету Радянської україни.

Таким чином існування самостійної україни стало неможливим.

2. З 1917 по 1921р. тривала українська національна революція. В цей час ЦР, гетьман Скоропадський, Директорія, ЗУНР вели боротьбу за незалежність. 22 січня 1919р. Директорія і ЗУНР оголосили акт Злуки (об’єднання), продемонструвавши тим самим політичну волю до створення самостійної соборної України. Однак свою боротьбу за незалежність українці програли. Головні причини поразки:

• Несприятлива міжнародна ситуація;

• Прорахунки і недалекоглядність лідерів революції ;

• Політична розрізненість українського суспільства;

• Значення революції полягає в тім, що події 1917-21рр. зберегли в народній пам’яті ідею незалежності. Головний урок революції полягає в тому, що національна єдність є запорукою досягнення мети;

33. Радянська Україна в 1922-29 роках

1. Утворення срср

2. Нова економічна політика

1. Радянські республіки після громадянської війни мали спільний політичний провід у вигляді Центрального Комітету Російської Комуністичної партії ( більшовиків) і спільний політичний простір у формі “ договірної ” федерації. Визнавши такий рівень стосунків недостатнім, вождь більшовиків Володимир Ленін розробив план утворення єдиної держави. За його пропозицією радянські республіки об’єднувалися як рівноправні політичні суб’єкти і зберігали можливість вільного виходу із майбутнього союзу. Відтак 30 грудня 1922р. було проголошено Декларацію про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік. До складу СРСР увійшли:

• Російська федерація;

• Закавказька федерація;

• Радянська Україна;

• Радянська Білорусія;

Конституція СРСР була прийнята в 1924р. Вона передбачала, що зовнішня політика, промисловість, транспорт, армія підпорядковувалися союзним органам влади.

Отже СРСР утворилася ,як комуністична централізована держава.

2. Гостра економічна і політична криза змусила більшовиків відмовитися від ” воєнного комунізму ”. Запроваджувалася нова економічна політика (НЕП). Основні зміни в цей час передбачали:

• Заміну продрозкладки на фіксований продподаток;

• Відновлення вільної торгівлі і товарно-грошових стосунків;

• Переведення підприємств на господарський розрахунок;

• Денаціоналізацію або оренда дрібних та середніх підприємств;

В таких умовах селяни знову відчули зацікавленість у результатах своєї праці і збільшували виробництво продовольства, промисловість вийшла з післявоєнної руїни і також нарощувала виробництво. Така політика не відповідала економічні доктрині більшовизму, оскільки не передбачала ліквідацію приватної власності. Тому з 1929р. радянське керівництво на чолі зі Сталіним відмовилося від НЕПу і розпочало соціалістичну модернізацію СРСР.