14. Визвольна війна проти Речі Посполитої

1. Причини і початок Визвольної війни

2. Формування Козацької держави

1. Визвольна війна проти Речі Посполитої була обумовлена феодальним, релігійним, національним гнобленням і перетворенням козацтва на політичну еліту українського суспільства. Вождем Визвольної війни став гетьман Богдан Хмельницький. Перші перемоги його загони здобули в травні 1648 р. на річці Жовті Води та під Корсунем. У вересні 1648 р. повстанці розбили польську армію під Пилявцями. Далі вони ввійшли до Львова, однак для остаточного розгрому Польщі сил не вистачило.

В серпні 1649 р. об’єднані козацько-татарські війська взяли в облогу Зборів, де перебував й король Ян Казимир. Тут супротивники підписали Зборівський договір, що передбачав:

• Гетьманське правління на Київщині, Чернігівщині, Брацлавщині;

• Козацький реєстр в 40 тисяч чоловік;

• Повернення шляхти і магнатів до своїх маєтків і відновлення; феодальних повинностей для селян ;

Таким чином Зборівський договір не задовольняв обидві сторони й не міг забезпечити примирення.

2. Повалення польської влади супроводжувалося ліквідацією великого феодального землеволодіння, знищенням кріпосницьких стосунків, покозаченням населення. Тим самим війна проти Речі Посполитої перепліталася з антифеодальною революцією.

Вказані події гетьман Хмельницький використав для розбудови нового військово-політичного утворення. Його територія поділялася на полки, ті в своєю чергою на сотні. Січ залишилася окремою військово-адміністративною одиницею, тому гетьманською резиденцією стало місто-фортеця Чигирин. Гетьман і його Генеральна канцелярія (уряд) забезпечували безпосереднє керівництво, вища представницька влада належала Військовій або Старшинській Раді.

Отже,за короткий проміжок часу було утворено повноцінну державу. Офіційно вона звалася Військом Запорізьким або Гетьманщиною.

15. Продовження Визвольної війни в 1651-54рр

1. Бойові дії в 1651-53 р.

2. Переяславська Рада

1. В 1651 р. для придушення козаччини Польща зібрала 150-тисячну армію. Об’єднані козацько-татарські війська не поступалися супротивнику чисельністю і зустріли його в болотистій місцевості під Берестечком. Тут в червні 1651 р. розгорілася найбільша битва Визвольної війни. Не витримавши наступ бою кримські татари почали відступати, до того ж захопили в заручники Богдана Хмельницького. Козаки були оточені, однак під командуванням полковника Івана Богуна їм вдалося переправитися через болото і врятуватися від повного розгрому. Звільнившись з полону Хмельницький змушений був підписати Білоцерківський договір, що передбачав:

• Гетьманське правління над Київщиною;

• Козацький реєстр в 20 тисяч чоловік;

• Повернення шляхти і магнатів до своїх маєтків, селян – до виконання феодальних повинностей;

Загроза повернення старих порядків допомогла гетьману зібрати сили і взяти сили і взяти реванш на горі Батіг (травень 1652) та під Жванцем (вересень-грудень1653).

Таким чином українсько-польські стосунки повернулися до умов Зборівського договору.

2. Виснаження сил в умовах затяжної війни змусило Богдана Хмельницького шукати союзу з Московською державою, яка була давнім супротивником Литви і Польщі. Звернення Хмельницького зрештою зацікавили царя Олексія Михайловича і він відрядив до України посольство. В Переяславі 8 січня 1654 р. зібралася Військова Рада. Вона затвердила рішення про перехід Війська Запорізького під зверхність царя. Більш детально союзницькі стосунки узгоджувалися так званими «Березневими статтями». Їх зміст:

• Військо Запорізьке визнає владу царя, але зберігає свої права і вольності;

• Козацький реєстр складає 60 тисяч чоловік;

• Українська церква залишається незалежною;

Таким чином виник українсько-московський союз, який суттєво вплинув на подальший перебіг подій.