24. Козацько-селянські рухи кінця хvі - першої половини хvіі ст.

Наприкінці XVI — на початку XVII ст. українськими землями прокотилося дві хвилі активного протесту народу проти існуючих порядків: перша (1591—1596) та друга (1625—1638). Головною рушійною силою було козацтво.

Причинами першої хвилі народного гніву були посилення кріпосницького та національного гніту; експансія шляхти на українські землі, зіткнення інтересів шляхетської та козацької верств; намагання офіційної влади Речі Посполитої взяти під контроль козацтво.

Кристофор Косинський. (1591-1593) Битва під П.яткою. Повтання охопило територію Поділля, Волині і Київщини. Повстанці, підтримані реєстровцями і міщанами, оволоділи Білою Церквою, Переяславом, Богуславом. Однак влітку 1593 р після вбивства Косинського зазнали поразки.

Весною 1594 почалося нове повстання під керівництвом Наливайка. Об.єднавшись з реєстровцями на чолі з Лободою, Наливайко почав боротьбу проти польсько-шляхетського гніту. Повстання охопило територію Київщини, Волині, Поділля, територію Білорусії. Через неорганізованість, зраду Наливайка поразка. У 1597 р Наливайко страчений.

Велику роль відіграв Сагайдачний, який віддав перевагу дипломатичним методам. Домігся реєстру до 1000, а потім до 3000 козаків. Була відроджена православна ієрархія, що була ліквідована після Берестейської унії.

1620-1630 рр – нова хвиля повстань. 1625 – Марко Жмайло. Поляки не змогли придушити це повстання і пішли на поступки. В обмін на відсторонення Жмайла з гетьманської посади і припинення повстання вони розширили реєстр до 6 тис.

1630 – Тарас Федорович (Трясила). 10-тисячне військо у травні 1630 оволоділо Переяславом. Реєстр збільшився до 8 тис

Щоб завадити зв.язкам запорожців з Україною, поляки побудували на Дніпрі фортецю Кодак. 4 серпня 1635 Іван Сулима оволодів і розорив цю фортецю. Але постання було розбито.

Влітку 1637 р почалося повстання під проводом Павла Бута (Павлюка), Карпа Скидана, Дмитра Гуні. Повстання охопило все Подніпров.я. У грудні 1637 р повсталі зазнали поразки під Кулейками і Боровицею. Після цих подій 1638 поляки затвердили «Ординацію війська запорозького», спрямована на скорочення прав і привілеїв реєстровцям.

Ординація викликала нове повстання, яке розпочалося 1638 р на чолі з Яковом Острянином, Гунею. Однак постання знову було розбите. Після цього козаки змушені були погодитися з Ординацією.

Висновки.

Причини поразки народних рухів в XVI- 20-30 рр. XVII ст.:

б) селяни та міщани були погано озброєні;

д) українські повстання не підтримувались польськім і литовським населенням, через що уряз зміг стягувати сили з інших областей для придушення повстань

25. Культура України хvі - першої половини хvіі ст.

Розвиток культури у зазначений період проходив у вкрай суперечливих умовах. З одного боку, розвивалися продуктивні сили, зростали міста тощо, з іншого ж — посилювався іноземний тиск на православну віру, українську мову і культуру. Але український народ не втрачав своєї самобутності. Його культура, зберігаючи нерозривність із давньоруськими традиціями, разом із тим відчувала значний вплив європейського Відродження.

З»являються перші книги укр мовою, зокрема Пересопницьке Євангеліє (1556— 1561 рр.). Українська мова набула такої ваги, що за рішенням Люблінського сейму 1569 р. нею стали користатися навіть у польському діловодстві.

Розвиткові української мови і культури значною мірою сприяло книгодрукування. У 1561 р. в маєтку Г. Хоткевича І. Федоров і П. Мстиславець заснували першу друкарню, яка видала Псалтир та Часослов. У 1573 р., переїхавши до Львова, І. Федоров друкує «Апостола», а пізніше — повне видання Біблії церковнослов'янською мовою. У другій половині XVI ст. зароджується нова українська література Г. Смотрицький написав у 1587 р. перший полемічний твір — «Ключ. до царства небесного». Важливу роль у формуванні національної культури грала усна народна творчість. Постає новий жанр — героїчний епос (думи, історичні пісні). Серед них — «Втеча трьох братів з Азова», «Плач невільника», «Самійло Кішка». Розвивається літописання, створюються Острозький, Густинський літописи.

Велика увага в цей період приділялася освіті. В 70-х роках XVI ст. засновується Острозька академія, де вивчалися діалектика, астрономія, грецька й латинська мови. Першим ректором академії був Г. Смотрицький.

Видатну роль у поширенні освіти відігравали братства, які об'єднували при церквах православне населення міст. Перше братство виникло у Львові 1586 року. Братські школи існували в Галичині, на Волині, Поліссі. Провідною була Київська братська школа, опікувана самим гетьманом П. Сагайдачним. У 1632 р. вона об'єдналася з Лаврською школою і стала називатися Києво-Могилянською колегією, яка за рівнем викладання наближалася до західноєвропейських університетів.

В Острозькій і Львівській братських школах у другій половині XVI ст. виникає шкільний театр. Вистави відбувалися у вигляді декламацій та діалогів. Популярним був і театр ляльок — вертеп.

Новий етап у розвитку української музики позначений поширенням хорового співу, народних історичних дум. Виникають перші музичні товариства.

В архітектурі та живописі самобутній український стиль зазнає впливу Відродження. Розвиваються ремесла — ювелірне, ковальське, гончарне.

Після тривалого занепаду Київ знову стає культурним центром українських земель, і їхній розвиток набуває характеру національного відродження.