Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
стор я.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
24.04.2019
Размер:
249.67 Кб
Скачать

71. Заснування організації українських націоналістів оун. Розкол в оун. А.Мельник, с.Бандера.

ОУН — політ, рух, метою якого було відновлення укр. нац. державності. Утв. відповідно до рішень І Конгресу укр. націоналістів у м. Відні (Австрія, 28.1 — 3.ІІ 1929) на основі об'єднання Укр. військової орг-ції (УВО) та ін. укр. націоналіст, орг-цій. ОУН очолив Є. Коновалець. Відповідно до статуту (устрою) ОУН 1929 форма укр. держ. влади має відповідати послідовним етапам держ. буд-ва України (національного визволення, державного закріплення та розвитку. У різні періоди існування ОУН її найвищим органом був Конгрес укр. націоналістів, або Великий Збір. Поточне кер. ОУН здійснювали Провід ОУН (ПУН) або Політ, рада. Територія, на яку поширювалася діяльність ОУН.

26-27.08.1939 у м. Римі (Італія) відбувся II Конгрес укр. націоналістів, який ухвалив політичну програму ОУН. Нею вказувалося, що найперше завдання укр. нації — відновлення Укр. суверенної соборної д-ви. Вождь уособлюватиме суверенність і єдність нації, очолюватиме її ЗС, керуватиме д-вою через призначені ним і відповідальні перед ним органи викон. влади. Конгрес затвердив обрання головою ОУН А. Мельника замість Є. Коновальця, убитого агентом НКВС у 1938.

10.02.1940 бандерівці утворили власний Провід ОУН, а в квітні 1941 у Кракові провели повторний II Конгрес. Він прийняв рішення про нелегітимність II Конгресу у Римі, підтвердив основні програмні позиції І Конгресу, обрав керівником ОУН С. Бандеру, виключив А. Мельника та його прибічників з ОУН і закликав їх припинити всяку діяльність від імені ОУН. Це саме зробив мель-никівський ПУН щодо бандерівців. Відтоді обидві частини почали діяти як самостійні орг-ції.

Напередодні нападу нацист. Німеччини на СРСР ОУН-б сформувала за згодою з нім. командуванням військ, підрозділи «Нахтігаль» і «Роланд».

З ініціативи Гол. команди УПА і за згодою Проводу ОУН-б у липні того ж 1944 в Зх. Україні утворено Українську Головну Визвольну Раду (УГВР) — рев. центр б'-би, якому підпорядковувалася УПА. В 1944, після звільнення тер. України від нім. окупації, більшість провідних кадрів ОУН-м емігрувала. Більшість проводу ОУН-б, обраного III Надзв. Вел. Збором, залишилася на рідних землях і боролася разом з УПА проти рад. влади до поч. 1950-х pp. С. Бандера, вийшовши на волю, очолив утворені в лют. 1946 Закорд. частини ОУН (34 ОУН). Після цього відбулися нові розколи у стані ОУН. Деякі з оунівських орг-цій діють і тепер.

УПА користувалася широкою підтримкою західноукраїнського насе­лення і за складом була переважно селянською. Як партизанська, УПА здебільшого уникала відкритих боїв із регулярними частинам Червоної ар­мії. Однак сутички між ними траплялися часто.

72. Українське питання в міжнародних стосунках напередодні Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа і українські землі. Входженння земель Західної України до складу урср.

Напередодні Другої світової війни роз'єднаність українських земель, їхнє перебування у складі чотирьох держав, що мали різний соціально-політичний устрій, були важливим дестабілізуючим чинником політичного життя Європи.

Напередодні Другої світової війни чітко визначилися три групи країн, зацікавлених у вирішенні українського питання. Перша група - СРСР, По­льща, Румунія, Чехословаччина - втримати вже підвладні землі й приєднати но­ві. Друга група - Англія, Франція і частково, які своїм втручанням у вирішення українського питання або, навпаки, дипломатичним нейтралітетом задово­льняли свої геополітичні інтереси. Третя група - Німеччина, яка, борючись за «життєвий простір», претендувала на українські землі, і Угорщина домагалася повернення Закарпатської України.

Ініціатором рішучих дій у вирішенні українського питання напередодні Другої світової війни стала Німеччина.

23 серпня 1939 р. у Москві було підписано німецько-радянський пакт про ненапад, а також додатковий таємний протокол Ріббентропа - Моло­това, який визначав зони впливу двох держав у Східній Європі. Ним зокре­ма передбачалися поділ Польщі, згода СРСР ввести свої війська до лінії Нарва - Вісла - Сан. За СРСР залишалася Бессарабія, Німеччина повністю відмовлялася від областей Південно-Східної Європи.