- •1. Поява людини й первісні форми співжиття в Україні. Трипільська культура.
- •2. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях. Грецька колонія Північного Причорномор’я.
- •3. Східні слов’яни: походження, розселення, соціально-економічний розвиток і культура. Початки державності.
- •4.Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку.
- •5. Політичний і суспільний устрій Русі-України.
- •6. Культура Київської Русі
- •7.Місце і значення Київської Русі в історії України.
- •8. Причини та наслідки занепаду Київської Русі.
- •9.Формування Галицько-Волинського князівства. Суспільні відносини в державі.
- •10. Діяльність князів Романа та Данила. Розквіт Галицько-Волинської держави.
- •11. Зовнішня політика та значення Галицько-Волинської держави.
- •12. Українські землі під владою іноземних держав (хіv - XV ст.)
- •13. Політичний лад і економічний розвиток українських земель в литовський період
- •15. Кревська унія.
- •16. Українські землі в складі Речі Посполитої. Люблінська унія та розвиток земель після унії.
- •17. Соц.-економ. Розвиток в Україні в 2-ій половині 16- поч. 17 ст. Посилення феодальної експансії Польщі.
- •18. Берестейська церковна унія та її наслідки
- •19.Загарбання турками і татарами Південної України і їх наслідки на інші українські землі (друга половина 15 ст.)
- •20. Виникнення та початкова історія українського козацтва, його класифікація.
- •21. Заснування та основні етапи історії Запорізької Січі
- •22. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі. Військова (мілітаристська) влада, що являла собою систему органів та установ.Право.Територія.СкарбницяМіжнародні зв’язки
- •23. Укр. Козацтво в 2ій половині 16 ст. У першій половині 17.Ст.
- •24. Козацько-селянські рухи кінця хvі - першої половини хvіі ст.
- •25. Культура України хvі - першої половини хvіі ст.
- •26.Причини і основні етапи визвольної війни українського народу проти Польщі
- •27. Зборівський договір 1649. Утворення козацької державності
- •28.Битва під Берестечком. Укладення Білоцерківського договору.
- •29. Переяславська Рада 8 січня 1654 року та її рішення
- •30.Березневі статті 1654 р.
- •31.Дипломатична діяльність б.Хмельницького
- •32. Україна за часів Руїни. Територіальне розчленування України.
- •33. Соціально-економічна та політична ситуація на Правобережній та Лівобережній Україні
- •34. Відновлення козаччини на Правобережній Україні в середині 80-их рр.. 17 ст. С.Палій.
- •35. Культура України другої половини хvіі - хvііі ст.
- •36. Гетьманщина на початку 18 ст. Гетьман Іван Мазепа.
- •37. Наступ царизму на автономію України. Скасування гетьманського устрою.
- •38. П.Орлик та його конституція 1710р.
- •39. Соціально-економічний розвиток Лівобережної та Слобідської України у 18 ст. Юридичне оформлення кріпосного права.
- •40. Розвиток економіки на Правобережжі та західноукраїнських землях у 18 ст. Три поділи Польщі. Входження західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії.
- •41. Культура України другої половини хvіі - хvііі ст.
- •42. Політичне становище і соціально-економічний розвиток східноукраїнських земель у першій половині 19 ст. Колоніальна політика царизму щодо України.
- •43. Декабристський рух в Україні
- •44. Відродження української національної свідомості у першій половині 19 ст. Історичне значення творчості т.Г.Шевченка. Кирило-Мефодіївське братство.
- •45. Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці 18 - першій половині 19ст.
- •46. Суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях в першій половині 19 ст. Гурток «Руська Трійця»
- •47. Реформи в Російській імперії в 60 - 70-х рр. 19 ст. Та впровадження на Україні.
- •48. Український соціально-політичний рух у другій половині 19 ст.
- •49. Українська культура другої половини хіх ст.
- •50. Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині 19 - на початку 20 ст.
- •51. Активізація національного руху на початку 20 ст
- •52. Українські партії на початку 20 ст., їх програми, стратегія, тактика.
- •53. Україна в роки Першої Світової війни
- •54. Політичне становище в Україні після повалення царського режиму. Організація і діяльність Центральної ради. Проголошення Української Народної Республіки.
- •55. Гетьманський переворот. Павло Скоропадський. Гетьманський уряд та його політика.
- •56.Утворення уряду Директорії та його діяльність.
- •57. Зовнішня політика унр. Берестейській договір та його наслідки.
- •58. Зх. Укр. Землі в 1918 р. Утворення зунр. Петрушевич.
- •59.Військо унр і Української Галицької Армії у боротьбі з денікінцями
- •60.Варшавський договір. Спільні бойові дії польських і українських військ проти Червоної армії.
- •61.Ризький договір та його наслідки
- •62. Відновлення радянської влади в Україні в 1919р. Селянсько-повстанський рух.
- •63. Перехід до нової економічної політики та її здійснення в Україні.
- •64. Утворення срср. Статус України в складі Радянського союзу.
- •65. Політика українізації та коренізації: суть, причини, наслідки.
- •66. Український націонал-комунізм у 1920-их роках, його прояви в політиці та на практиці
- •67. Проведення сталінської політики воєнного-комуністичного штурму в Україні: результати та наслідки.
- •68. Причини та наслідки голоду в Україні 1921-1922рр. Та 1932-1933 рр.
- •69. Суспільно-політичне життя українського народу у 1920-30рр.
- •70. Соціально-економічний та політичний розвиток західноукраїнських земель в 1920-30ті рр.
- •71. Заснування організації українських націоналістів оун. Розкол в оун. А.Мельник, с.Бандера.
- •72. Українське питання в міжнародних стосунках напередодні Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа і українські землі. Входженння земель Західної України до складу урср.
- •73. Напад німецьких військ на срср. Оборонні бої на території України 1941-1942рр.
- •74. Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні. Радянський партизанський рух і більшовицьке підпілля.
- •75.Український національно-визвольний рух в роки Другої Світової війни. Оун і упа.
- •76. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Політичні наслідки Другої світової війни та українське питання.
- •77. Україна після Другої Світової війни. Перехід до мирного будівництва.
- •78. Повоєнний сталінський режим в Україні, репресії 40-50 рр.
- •79.Західноукраїнські землі в повоєнні роки. Операція «Вісла»
- •80. Розвиток економіки в Радянській Україні 50-60рр.
- •81. Викриття культу особи Сталіна (десталінізація). Лібералізація суспільно-політичного життя на Україні в 50-60рр та її суперечливий характер.
- •82. Наростання кризових явищ в соціально-економічному, політичному і культурному житті Радянської України в другій половині 1960-х - першій половині 80-х років.
- •83. Національне питання в Радянській Україні в 1960-х першій половині 80-х років. Дисидентський та правозахисний рух.
- •84. Проголошення курсу на перебудову та його реалізація в Україні.
- •85. Розпад срср. Проголошення незалежності України.
- •86.Суперечливі процеси в політичному житті України.
- •87. Соціально-економічний розвиток України в умовах незалежності.
- •88.Духовне і культурне життя України в умовах державної незалежності.
- •89.Зовнішньополітична діяльність України
- •90.Громадсько-політичне життя України на сучасному етапі
65. Політика українізації та коренізації: суть, причини, наслідки.
У 20-ті рр. складовою частиною національно-культурних процесів в Україні була політика українізації, що проводилася в роки НЕПу. «Українізація» - політика, спрямована на підготовку партійно-державних кадрів української національності; облік національних факторів у формуванні партійного й державного апарату;організація та відкриття українських дитячих садків, шкіл, технікумів, закладів культури (бібліотек, музеїв, театрів тощо); випуск українських газет, журналів, книг і підручників; глибоке вивчення української мови, літератури, історії, географії, права; відродження й розвиток національних традицій культури.
Політика «українізації» була складовою частиною політики «коренізацїі», яку запровадило партійне керівництво на підставі рішень XII з'їзду РКП(б) (квітень 1923 р.). Ця політика мала на меті зміцнити контроль партійного керівництва над національними околицями, розширити свій вплив на місцеве, зокрема українське, населення й керувати процесом національного відродження в Україні. Відповідно до декретів ВУЦВКу 1923 р. в Україні проголошувалася рівність мов і було вказано на необхідність надання допомоги в процесі розвитку української мови. Для проведення українізації було створено комісію на чолі з секретарем ЦК КП(б)У В. Затонським.
В квітні 1925 року на 12 зїзді РКП(б) було взято курс на коренізацію. Основні положення:
Залучення місцевих кадрів до органів управління
Введення української мови в державних установах
Розвиток літератури мовою корінних народів.
Ініціаторами українізації стають народні комісари освіти Шумський, Скрипник. Українізація – один із чинників українського відродження 20-их рр.. У 1924 році в науку повертається Грушевський. На 1930 рік кількість шкіл україномовних становить 80%, 75 % державних установ перевели також на українську мову, 90% газет видаються українською. Кількість державних службовців збільшується за рахунок тих, хто є українцем.
Проте з 1925 року першим секретарем КПБУ стає Лазар Каганович, який намагався проводити контрольовану українізацію. В 1926 році Шумського звинувачено в націоналістичному ухилі, проте Скрипник лише поглиблює українізацію. Лише на 30-ті рр.. українізація починає згортатися.
Українська Інтелігенція стала рушійною силою українізації. Активними прихильниками цієї політики були М. Грушевський.Д. Багалій, М. Куліш, М. Хвильовий, багато українських літераторів, композиторів, діячів культури й мистецтва.
З 1925 р. проводилася політика українізації партії й державних органів.
Висновок. Більшовики брали до уваги процес українського національного відродження, прагнули оволодіти цим процесом через політику українізації й спрямувати його в русло соціалістичного будівництва, а іншим країнам показати приклад розв'язання національного питання.
66. Український націонал-комунізм у 1920-их роках, його прояви в політиці та на практиці
Український націонал-комунізм починає формуватися задовго до 1917 року. Ще в структурах РСДРП (Російської соціал-демократичної робітничої партії) та УСДРП зароджується полеміка стосовно національного питання.
Націонал-комунізм зароджується там, де українські комуністи починають усвідомлювати потребу, а навіть необхідність повноцінного функціонування власної партійної структури (УСДРП). Цей процес розпочинається після 1910 року стараннями Дмитра Донцова, який на той час був членом УСДРП (до 1917 року). Автори розпочинають полеміку із В.Леніним з приводу національного питання. Суть суперечки зводиться до можливості організації Української соціал-демократичної партії як самостійної політичної структури.
Отже, на першому етапі, в 1910-1917 роках український національний комунізм формує розуміння необхідності власної партійної самоорганізації. З’являється головне: розуміння необхідності формування власних політичних структур.
Другий етап розвитку українського націонал-комунізму триває від 1917 року до кінця 1930-х.
Націонал-комунізм цього періоду знаходиться у цілком інших політичних умовах ніж УСДРП: відбувається процес творення радянської держави, який вимагає організації уже не просто партійного, а суспільного життя. Перебуваючи в руслі всезагального радянського становлення, українські націонал-комуністи насамперед звертають увагу на організацію культурно-освітнього та наукового життя. Інша важлива ділянка – функціонування силових та армійських структур. Українські комуністи намагалися до логічного завершення довести ідею партійної самоорганізації.
В 1919 році О.Шумський спрямовує на розгляд Центрального Виконавчого комітету ІІІ Інтернаціоналу «Меморандум Української комуністичної партії боротьбистів до Виконавчого комітету ІІІ Інтернаціоналу» цей документ яскраво ілюструє, що український націонал-комунізм різними способами, постійно і послідовно намагався розбудувати власну політичну структуру.
Одні стверджували, що Радянська Україна повинна бути самостійною; з іншого боку — «боротьбисти» (О.Шумський) засуджували інші українські партії за «надмірний націоналізм», вважали неправильним ставити незалежність України як самоціль, вважали, що нема підстав для боротьби між російським і українським пролетаріатом.
Починаючи від 1917 року між націонал-комуністами та радянською державою формується протистояння в сфері ідеології, яке чітко вказує на наявність чи, принаймні, зародження двох організаційних систем.
Між тим, в 1920-х роках національні комуністи намагаються опанувати уже не тільки сферу духовного простору суспільства, М.Скрипник вимагає рівноправного функціонування української і російської мов.