77. Україна після Другої Світової війни. Перехід до мирного будівництва.

Після завершення Другої світової війни Радянський Союз постав перед проблемою відбудови значною мірою зруйнованої економіки. Особливо постраждала Україна: зруйновано 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл, з яких 250 були спалені дощенту.

У серпні 1946 р. Верховна Рада УРСР прийняла Закон про п'ятирічний план відбудови й розвитку народного господарства.

Ситуація в 1946- 1947 рр. ще більше погіршилася у зв'язку з неврожаєм та голодом. СРСР відмовився від допомоги інших країн.

Ціною величезного напруження сил до 1950 р. були в основному загоєні рани війни. Обсяг валового виробництва промисловості перевищив рівень 1940 р. на 15%..

Дедалі очевиднішою ставала однобічність, незбалансованість економіки, яка головним чином спрямовувалася на потреби військово-промислового комплексу. Серйозною проблемою для влади стала колективізація в селах Західної України, котра викликала масовий спротив місцевого населення. Тут вона була завершена лише на початку 50-х років.

Трагічною подією в житті західних українців стала так звана операція «Вісла» «добровільне» переселення українців Закерзоння до радянської України. Польська влада, підтримана Москвою, почала «переконувати» українців виїхати з Польщі.

Негативними були й міжнародні наслідки операції. Протягом довгих повоєнних десятиліть вона значно заважала розвиткові українсько-польських відносин.

5 березня 1953 р. помер Й. Сталін.

Група партійних керівників на чолі з М. Хрущовим усунула Л. Берію і прийшла в липні 1953 р. до влади. Суспільство, яке перебувало в сталінських лабетах протягом майже 30 років, чекало на переміни.

Попервах у напрямку оздоровлення суспільства були зроблені деякі конкретні кроки. Розпочалася реабілітація безневинно засуджених сталінським режимом. З концентраційних таборів звільнено тисячі репресованих, у тому числі з України. Здійснювалися реформи, що певною мірою сприяли розвитку економіки, освіти, науки. Зросла вага України в загальносоюзному народногосподарському комплексі. Серйозною вадою було те, що, як і раніше, продукція народного господарства знаходила попит головним чином на внутрішньому ринку, частково в країнах «соціалістичного табору» та деяких слабкорозвинених країнах світу.

В цей час Україна виступала одним з основних виробників сільськогосподарської продукції. Увага спрямовувалася не на підвищення продуктивності праці та врожайності, а на нарощування кількісних факторів, розширення територій під зернові культури.

Неоднозначні події відбувалися в суспільно-політичному житті. У 1954 р. була проведена велика пропагандистська кампанія з нагоди 300-річчя «возз'єднання» України з Росією. Президія Верховної Ради СРСР за згодою з Президіями Верховних Рад Росії та України прийняла рішення про передання Криму зі складу РРФСР до складу УРСР.

78. Повоєнний сталінський режим в Україні, репресії 40-50 рр.

Величезного поширення набув культ особи Сталіна-«вождя народів», «наймудрішого з мудрих»,увінченого в пам’ятниках,портретах,віршах і піснях.Розпочався новий виток репресій,який був пов'язаний із поверненням додому воїнів і полонених, які бачили значно вищий рівень життя у Європі і могли підірвати віру народу в комуністичну ідеологію.

У 1946 р.була розгорнута кампанія з посилення партійного контролю за інтелектуальним життям країни,яка отримала назву «ждановщина»(за прізвищем секретаря ЦК ВКП(б) із питань ідеології А.Жданова). Протягом 1946- 1949 рр. «ждановщина» знищила практично всі попередні здобутки української культури.Прояви «ждановщини»:

• Низка постанов ЦК ВКП(б) із нищівною критикою літературних журналів, театрів ,кінофільмів, окремих представників творчої інтелігенції

• Боротьба з космополітизмом. розпущений Єврейський антифашистський комітет,десятки представників єврейської інтелегенціх були розстріляні.У радянському сус-ві укоренився антисемітизм. Адельгейм, Саков, Стебун – «безрідні космополіти».

• 1950р – ліквідовано Кабінет Єврейської історії АН УРСР.

залякування науковоїінтелігенції,викорінення інакомислення.

На кілька років запанувала «лисенківщина»(за ім. академіка Лисенко)-псевдонаука, яка плекала шарлатанів,неуків,розробляла фантастичні пректи,які не мали нічого спільного з реальними потребами сус-ва й мали шкідливі наслідки для розвитку економіки. Особливо атакувала генетику.

Незважаючи на ідеалогічні перепони укр..наука на чолі з АН УРСР (у 46 її очолив Паладін) досягла значних успіхів. 1 листопада 44 помер митрополит Андрей Шептицький Це полегшило задуману Сталіном ліквідацію греко- като-лицької церкви.

Гучною була Справа лікарів — кримінальна справа проти групи високопоставлених радянських лікарів, звинувачених у змові і вбивстві ряду радянських лідерів. Витоки кампанії відносяться до 1948 року, коли лікар Лідія Тимашук звернула увагу компетентних органів на відхилення в лікуванні Жданова, що призвели до смерті пацієнта. Кампанія закінчилася одночасно зі смертю Сталіна від інсульту в 1953, після чого з обвинувачених було знято звинувачення, та звільнено від переслідувань.

На Західній Україні вібувалася реконструкція та відбудова традиційних галузей господарства. Розвивалися нові – хімічна, приладобудівна, машинобудівна, електротехнічна. Відбувалася примусова колективізація сільського господарства.