Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
стор я.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
24.04.2019
Размер:
249.67 Кб
Скачать

55. Гетьманський переворот. Павло Скоропадський. Гетьманський уряд та його політика.

Визнавши Україну самостійною державою, Німеччина 27 січня 1918 р. підписала з нею окрему угоду, обіцявши разом зі своїми союзниками сприяти примиренню Москви та Києва. Україна була звільнена від більшовицьких військ. Центральна Рада повернулася до Києва.Непорозуміння виникл між українською та німецькою сторонами у зв'язку з виконанням господарських зобов'язань, передбачених договором між двома державами. Невдоволення владою ставало дедалі сильнішим.

29 квітня 1918 р. в Києві зібрався Хліборобський конгрес, які рішуче засуджували політику Центральної Ради. Присутні одноголосне обрали на гетьмана П. Скоропадського. Голова ради міністрів – Лизогуб, ліквідовано республіканський режим.

П. Скоропадський сконцентрував у своїх руках практично всю повноту влади, розпустив Центральну Раду й ліквідував Українську Народну Республіку: країна стала називатися Українською Державою. У сфері соціальної політики ставилося за мету поновити приватну власність на землю і передати її колишнім володарям. Були зміцнені державний бюджет, українська валюта. Відновилося міське й земське самоуправління.Одним з найвизначніших досягнень гетьманату П. Скоропадського було енергійне національно-культурне будівництво. Відносини з державами Центрального блоку залишалися головним пріоритетом зовнішньої політики. Здійснювалися кроки, спрямовані на встановлення дружніх відносин із державами Антанти та нейтральними європейськими країнами.

Європа і світ у цей період більше стали знати про Україну як незалежну, самостійну гетьманську державу. Однак у самій Україні П.Скоропадський не користувався таким авторитетом. Він не мав підтримки ні білогвардійських сил, ні лідерів більшості українських політичних партій. Провідні держави світу замість реальної допомоги українській справі, як правило, обмежувалися риторикою.

Наростало невдоволення залежністю гетьманського уряду від німців. Основна маса селянства не підтримувала владу. Мало кому подобалася орієнтація П.Скоропадського на білогвардійську Росію, на монархію.

В. Винниченко і С. Петлюра, керівники Української соціал-демократичної партії, заснували опозиційний Український національний союз. Свою роль відіграли тут і революційні події листопада 1918 р. в Німеччині, де була повалена монархія. 14 листопада 1918 р. політичні партії України створили в Києві верховний орган республіки - Директорію - під проводом В. Винниченка та С. Петлюри. Почалися дії проти гетьманських військ. 14 грудня 1918 р. П. Скоропадський залишив Київ.Отже, гетьманська держава зробила й чимало корисного. Це стосується і економіки, і науки, і культури, і зовнішніх зносин. Було встановлено українську грошову систему, засновано банки. Чималі досягнення зроблені у сфері підготовки національних кадрів. Дуже важливими були судові реформи. Виключного розмаху досягла українська видавнича справа.

56.Утворення уряду Директорії та його діяльність.

14 листопада 1918 р. політичні партії України створили в Києві верховний орган республіки - Директорію - під проводом В.Винниченка та С.Петлюри. Почалися дії проти гетьманських військ. 14 грудня 1918 р. П.Скоропадський залишив Київ.

19 грудня 1918 р. Директорія оголосила про відновлення Україн­ської Народної Республіки. Були відновлені закони УНР. Вища законодавча влада відтепер належала Трудовому конгресу.

Загалом же становище після повалення гетьманської влади було скла­дним. Вкрай несприятливим було й зовнішньо-політич­не оточення України. Одеса була захоплена Антантою, на заході активізу­валися поляки, на півночі - більшовики, на південному сході - російська Добровольча армія.

Справа погіршувалася ще й тим, що в уряді не було спільної політич­ної лінії. До того ж боротьба з наслідками гетьманату Інколи набирала форм, які не могли не викликати протесту. Декрети гетьманського уряду було анульовано. Права участі в політичному житті країни нова влада позбави­ла не лише поміщиків та капіталістів, а й професорів, адвокатів, лікарів, педагогів тощо.

Держава –УНР. Форма правління – республіка. Органи влади – Трудовий конгрес, Рада народний міністрів (Чахівський).

Декларація УНР:

  • обмеження виборчих прав – отримував нетрудовий народ

  • починається ліквідація нетрудового господарства

  • ліквідовано право приватної власності.

  • Недоторканість земель цукрових зуводів

  • Недоторканість земель іноземних підданих

23 січня 1919 року – трудовий конгрес виступив за республіку, проти радянської влади. Вся влада мала зосередитися у руках Директорії. Голова держави – Винниченко, головний отаман – Петлюра. Проте у них не існувало єдності в зовнішній політиці. Винниченко виступав за більшовиків проти Антанти, а Петлюра – за союз з Антантою проти більшовиків.

Розпочинаються переговори з Антантою, внаслідок чого Винниченка і Чахівського відсторонено від влади.

Уряд Директорії очолив Остапенко, починаються дезорганізації, втрати армії і наступ більшовиків.

5 лютого 1919 року більшовики вступили в Київ, Щорс.