35. Перевірка правопису.

Текстовий редактор Microsoft Word володіє потужними засобами контролю правопису, спрямованого на виявлення та виправлення помилок у тексті.

У редакторі Word є декілька способів перевірки грамотності документа: автоматична перевірка правопису, автоматична перевірка правопису при введенні, одночасна перевірка орфографії та граматики.

Для перевірки правопису потрібно вибрати мову перевірки, або всього документа або його фрагмента. Для цього викликається пункт меню Сервіс/Мова/Обрати мову

Для того, щоб включити автоматичну перевірку правопису потрібно викликати вікно налаштування параметрів Сервіс/Параметри/Правопис.

Система вбудованої перевірки орфографії дає змогу:

• знаходити непевно набрані слова

• знаходити орфографічні помилки

• автоматично їх виправляти

• знаходити словоформи або її залишок у списку морфем

Найефективніше перевірку правопису здійснює одна з частин програми Рута-Плай. За допомогою рута можна:

• перевіряти правопис і виправляти орфографічні та пунктуаційні помилки

• здійснювати граматичний контроль за узгодженістю слів у реченнях

• виявляти стилістичні огріхи тексту

• добирати синоніми з тезаурусу (словника)

Граматичний контроль українськомовних текстів здійснюється за 75 правилами, серед яких:

• узгодження форм числівника з іменником

• уживання дієслова без прийменника

• прийменник з особовим займенником

• тире між підметом і присудком

• розділові знаки при вставних і заперечених словах

• кома при звертанні та інші.

36. Позначення голосних у російських та в інших слов’янських власних назвах. Позначення голосних у російських власних назвах

Російські власні назви передаємо якомога ближче до ро­сійського звучання, дотримуючись, проте, норм українського правопису, зокрема щодо вживання м'якого знака й апостро­фа: рос. Соловьев — Соловйов, рос. Прокофьев — Прокоф'єв, Рос. Алябьев — Аляб'єв, рос. Дьяконов — Дьяконов, рос. Васи­льєв — Васильєв, рос. Ананьин — Ананьїн, рос. Пятницкий — П'ятницький, рос. Невьянск — Нев'янськ, рос. Чалтьірь — Чал-fup, рос. Пермь — Перм, рос. Плоскошь — Плоскош, рос. Октябрьск — Октябрськ.

Але м'який знак обов'язково пишеться в кінці суфікса -ець, та в суфіксах -ськ-, -цьк-: рос. Юрьевец — Юр'євець, рос. Иркутск — Іркутськ, рос. Троицк — Троїцьк.

Російська буква «и» у власних назвах передається звичайно через і: Ігнатьєв, Пушкін, Нікітін, Гагарін, Мілютін, Кірсанов; Білібіно, Вітебськ, Ольгіно.

Але російську букву и передаємо через и:

а) після шиплячих і ц: Пущин, Чичиков, Житков, Шишкін, Щипачов, Чита, Тушино, Цимлянськ;

б) у префіксі при- та суфіксах -ик-, -иц-, -ич-, -ищ-: Привалов, Новиков-Прибой, Мечников, Голиков, П'ятницький, Станюкович, Радищев; Прикумськ, Зимовники, Бронниці, Котельнич, Митищі;

в) якщо в українській мові є споріднене слово з и: Тихомиров (бо тихий і мир), Сидоров (бо Сидір), Титов (бо Тит); Липецьк (бо липа), Синельникова (бо синій), Кисловодськ (бо кислий);

г) у географічних назвах Сибір, Симбірськ, Владивосток, Владимир, П'ятигорськ, Семипалатинськ.

Буква «и» після голосних, м'якого знака й апострофа пере­дається через ї: Воїнов, Ізмаїлов, Тур 'Ін; Ільїнка, Троїцьк.

Російську букву є у власних назвах (якщо вона стоїть після приголосного) передаємо звичайно через є: рос. Державин — Державін, рос. Кузнецов — Кузнецов, рос. Лєрмонтов — Лер­монтов, рос. Полевой — Полевой, рос. Серпухов — Серпухов, рос. Первоуральск —Первоуральск.

Але російську букву є передаємо через е:

а) на початку слова: Євдокимов, Єршов, Єльцин;

б) у суфіксах -єв, -єєв, якшо вони стоять не після шиплячих, ц або р: Ломтєв, Бердяев, Сергеев, Алексеев; Васильєво, Лежнєво; але після шиплячих, ц та р пишемо є:

Тютчев, Плещеев, Нехорошее, Рум янцев, Лазарев, Андреев;

в) якщо в українській мові є споріднене слово з постійним 'к Твердохлєбов (бо хліб), Серов (бо сірий), Мєщанінов (бо міщанин), Зверев (бо звір), Бєлорєцьк (бо біла ріка), Орєхово-Зуєво (бо горіх); але пишемо є, коли і в україн­ській мові чергується з є: Каменев (бо камінь — каменя), Лебедев (бо лебідь — лебедя), Хмельов (бо хміль) Російську букву ё, яка позначає звук о після м'якого приголосного, передаємо:

а) через йо на початку слова, після голосного, а також після м'якого знака в російському написанні: Йолкін, Окайомов, Нейолов, Воробйов, Соловйові

б) через ьо після приголосних: Найдьонов, Тьоркін, Алфьоров, Семьоркін, Корольов;

в) через о після шиплячих: Горбачов, Хрущов, Щокін; Сичовка, Жолча (рос. Желча);

г) через є в назвах, утворених від назв, спільних для української та російської мов: Артемов, Семенов, Федоров; Березіно, Орел.