- •4) Графічно-шрифтове оформлення тексту
- •Конец формы
- •5) Загальні вимоги до викладу тексту службового документа
- •6.Загальні знання про автоматичний переклад.
- •7. Засоби та види автоматичного перекладу.
- •8.Засоби єдності лінгвістичної композиції тексту.
- •9 Засоби зв’язку між компонентами надфразової єдності, або складного синтаксичного цілого.
- •10.Зв’язність як головна категорія тексту.
- •11. Зв'язок числівників з іменниками
- •12. Значення наукових досліджень мовознавців для формування сучасних уявлень про текст
- •13. Історичні витоки документної лінгвістики
- •14. Категорія дискретності (членування). Лексичні, граматичні, композиційні засоби зв’язку в тексті.
- •15. Категорія інформативності та засоби її реалізації у тексті
- •16. Категорія континууму та засоби її реалізації у тексті.
- •Категорія цілісності. Співвідношення понять «цілісність тексту» і «завершеність тексту».
- •18.Комп’ютерна лексикографія. Робота зі словниками.
- •19. Конектори і демаркатори як лексичні засоби єдності тексту.
- •21. Лексикографічний аспект метамови.
- •22. Лексична стратифікація тексту службового документа.
- •23. Математичні та комп’ютерні методи і прийоми аналізу тексту.
- •24. Міждисциплінарні зв’язки документної лінгвістики з іншими науками та галузями знань.
- •25. Написання закінчень родового відмінка однини іменників чоловічого роду іі відміни.
- •26. Написання і відмінювання власних особових назв.
- •27. Описовий метод та його прийоми у дослідженні тексту документа.
- •28. Основні етапи: сканування, сегментування тексту, безпосереднє розпізнавання.
- •29. Основні складники тексту.
- •30. Особливості вживання експліцитних та імпліцитних зв’язків у текстах документів. Види імпліцитних зв’язків
- •31. Особливості вираження модальності у текстах службових документів.
- •32. Особливості текстової комунікації.
- •33. Особливості інтерпретації тексту
- •34. Особливості писемного тексту. Його основні риси
- •35. Перевірка правопису.
- •36. Позначення голосних у російських та в інших слов’янських власних назвах. Позначення голосних у російських власних назвах
- •Позначення голосних в інших слов'янських власних назвах
- •37. Позначення цифрової інформації в документах.
- •38. Поняття недоінтерпретації та надінтерпретації тексту.
- •39. Поняття про термін та метамову.
- •40. Порядок розпізнавання текстових документів
- •41. Правила скорочень у текстах документів
- •42 Причини різноманіття дефініцій тексту в науці
- •43 Речення і висловлювання.
- •44. Речення як складова тексту документа.
- •45. Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням
- •Робота з таблицями у Word-документі.
- •Роль ретроспекції та проспекції у вираженні категорії континууму.
- •Смислові складники тексту та варіанти їх розміщення.
- •Співвідношення понять «текст» і «дискурс».
- •Способи творення та особливості використання документознавчої термінології.
- •51 Стилістична диференціація української лексики.
- •52. Структурний метод та його прийоми дослідження тексту документа
- •53. Структурні типи надфразових єдностей, або складних синтаксичних цілих
- •54. Сутність герменевтичного підходу в лінгвістичному дослідженні тексту
- •55 . Сучасні концепції тексту
- •56. Текст як надфразова єдність, або складне синтаксичне ціле
- •57. Текстове оформлення Word-документа. Створення форм та бланків.
- •58. Текстові редактори і текстові процесори
- •59. Текстоутворювальні ознаки тексту
- •60. Теоретичні основи документної лінгвістики
- •Уніфікація мовних засобів організації тексту службового документа
- •62. Форми та ступінь репрезентації адресанта та адресата у тексті службового документа
38. Поняття недоінтерпретації та надінтерпретації тексту.
Недоінтерпретація тексту – недостатнє розуміння (тлумачування) тексту внаслідок низької компетентності читача та недостатньої його мовної компетенції. Протилежне ДО НАДІНТЕРПРЕТАЦІЇ ТЕКСТУ
Надінтерпретація тексту – термін, запропонований Умберто Еко Вейн Бус, позначає це поняття терміном "НАДРОЗУМІННЯ" ТЕКСТУ. Одним з інтерпретаційних критеріїв є те, що не можна задалеко просуватися в практиці підозріливої інтерпретації (надінтерпретації). Треба стояти на засадах ощадливості й простоти в інтерпретації текстів. Яскраві приклади надінтерпретації текстів – тлумачення світських "священних" текстів. Коли якийсь текст стає "священним" для певної культури, то він починає підлягати процесові підозріливого читання, внаслідок чого виникає безсумнівний інтер-претаційний надмір. Проте
через свою крайність надінтерпретація має шанси на те, щоб пролити світло на зв'язки чи підтексти, яких досі ніхто не зауважував, не розглядав. "Надрозуміння" тексту. Термін, запропонований Вейном Вусом, на позначення явища, яке звичайно, за У.Еко, називають
НАДІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТЕКСТУ. Розуміння – це ставлення запитань і знаходження відповідей, яких домагається текст. Надрозуміння полягає в дослідженні питань, які текст не ставить своєму зразковому читачеві. Роланд Варт писав, що ті, хто не читає текст багато разів, приречені на читання всюди тієї ж самої історії. Вони завжди впізнають те, про що думають або що знають.
39. Поняття про термін та метамову.
Метамова — це істинні думки співрозмовника, приховані в його словах і фразах. Тобто це мова, схована в звичайній розмові. Як і мова тіла, метамова базується на інтуїції, передчуттях, шостому почутті та розумінні, що слова і думки співрозмовника — це не одне й те саме.
Більшість виразів легко розпізнаються і використовуються людьми, але свідомо інтерпретуються лише кілька метаслів для того, щоб розкрити істинний зміст висловлювання.
Метамова використовується і в побутовому, і в діловому спілкуванні.
Зокрема, часто використовують метамову агенти з продажу нерухомості.
Наведемо декілька прикладів із їх лексикону.
Метамова |
Переклад |
"Унікальна пропозиція" |
"У нас серйозні труднощі з продажем" |
|
|
"Дуже цікавий" |
"Страшний" |
|
|
"Компактний" |
"Дуже тісний" |
|
|
"Затишний котедж" |
"Виглядає по-сільському" |
|
|
"Дім з великим потенціалом" |
"Справжня "розвалюха" |
|
|
"Виключно спокійний тихий район" |
"Далеко від магазинів і школи" |
|
|
"Унікальний за красою будинок" |
"Звичайний" |
|
|
"Близькість міського транспорту" |
"Стоянка автобуса біля дверей" |
|
|
"Дуже оригінальний план будівлі" |
"Туалет на вулиці" |
|
|
"Ідеальний будинок для людини, яка любить працювати своїми руками" |
"На ремонт потрібне ціле багатство" |
Найбільш типовими подразниками-метасловами є "розумієте", "так би мовити" і "ну". Ці знакові фрази найбільше поширені серед малоосвіченої частини суспільства.
Якщо забрати з нашої мови всі метавирази, то розмова стане короткою, різкою і виключно змістовною. Ми будемо здаватися одне одному грубими, жорстокими і неуважними. Метамова
70
пом'якшує удари, які ми завдаємо один одному, дозволяє нам маніпулювати співрозмовником, досягти своєї мети, випустити емоції, не наносячи образи.
Дві малознайомі людини починають розмову, як ритуал, з малозначимих фраз, питань, кліше і стверджень. Це дає співрозмовникам час оцінити один одного, зрозуміти, чи зможе встановитись між ними зв'язок.
Типова розмова починається з привітання "Як справи?", за яким іде кліше "Нормально". Найзручнішим для прощання є кліше "Побачимося". Коли співбесідник говорить нам: "Було приємно побачитись", це обов'язково означає, що він збирається підтримувати з вами стосунки в майбутньому. Розуміючи метамову, легко вловити подібні тонкощі.
"Більшість чоловіків знають, що коли жінка говорить "ні", вона, як правило, має на увазі "можливо". А коли вона говорить "можливо", то це напевно означає "так". Ну, а якщо жінка сказала "так", то вона явно не леді". Цей старий жарт прекрасно ілюструє той факт, що люди, як правило, говорять не те, що мають на увазі.
Часто у мовленні використовують кліше. Кліше — це стандартна фраза, якою користується людина, що не володіє багатою уявою, або досить лінива, щоб описати ситуацію такою, як її сприймають.
Кліше може стати провідною ниткою для розуміння думок співбесідника. Наприклад, "між іншим" — це вибачення за недоречність і найбільш часто використовується в сучасній англійській мові. "Між іншим" використовується і в деяких інших формах, як, наприклад, "поки я не забув", "я ось подумав". Усі ці кліше покликані замаскувати важливість того, що співрозмовник збирається сказати.
Наприклад, "Дякую, що позичили мені машину, а, між іншим, на бампері завжди була ця вм'ятина?" Слова "а, між іншим" були використані для того, щоб замаскувати той факт, що питання про вм'ятину на бампері було основним.
Подібні слова повинні насторожувати вас: як правило, за ними приховані основні частини речення.
"Джон, ми високо цінуємо те, як ти попрацював над проектом. Ти багато зробив. Між іншим, твоя відпустка відкладається до наступного місяця".
Що ви можете зробити з кліше, коли відчуваєте себе дискомфортно через те, що часто ним користуєтеся? Краще за все було б їх викреслити зі свого словника. Якщо це складно, то спробуйте замінити їх гумористичним варіантом, який для вашого співрозмовника є новим.
Наприклад, фразу "Синиця в руках краще за журавля в небі" можна замінити фразою "Небо в руках краще двох синиць". Фразу "За кожним чоловіком завжди стоїть жінка" можна освіжити, доповнивши словами "але іноді це зовсім інша жінка".
Серед метаслів, які найчастіше використовуються, є також словосполучення "чесно кажучи", "по правді" чи "якщо бути відвертим", які відразу ж дають зрозуміти, що співбесідник далеко не такий правдивий, чесний і відвертий, як це стверджує.
Слова "так, звичайно", має три різних значення. "Ви що, втратили глузд, ставити подібне запитання" (сарказм), "Мені відомо, що я знаю все, що мені необхідно знати!" (пускання пилу в очі), "Я знаю, що ви достатньо освічені, щоб знати це, але я все ж таки вам про це скажу" (ввічливість).
Маніпулятивна метамова відображає наміри співбесідника підштовхнути вас до думки чи тієї дії, якої він від вас домагається: "Ви так не думаєте?", "Відчуваєте?", "Чи не так?" — усі ці питання мають на увазі однозначну позитивну відповідь, що дозволяє тому, хто запитує, маніпулювати співбесідником.
Коли бізнесмени проводять переговори чи ділові зустрічі, метамова використовується ними повною мірою. "Я не вважаю, що ви повинні це зробити" означає "Зробіть це!".
"Бізнес є бізнес" — спроба виправдати свої неетичні дії або подібні вчинки когось іншого. Коли співбесідник говорить, що в нього "діловий підхід", значить, він збирається "вижати" із вас все, що можливо.
Те́рмін (від лат. terminus — межа, кордон) — слово або словосполучення, яке точно і однозначно визначає чітко окреслене спеціальне поняття будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо і його співвідношення з іншими поняттями в межах спеціальної сфери.
На відміну від слів загальної лексики, які часто є багатозначними та мають емоційний відтінок, терміни в межах сфери застосування є однозначними і позбавлені експресії.
Терміноло́гія — це:
Сукупність термінів, тобто слів або словосполучень, що висловлюють специфічні поняття з певної галузі науки, техніки чи мистецтва, а також сукупність усіх термінів, наявних у тій чи іншій мові. Від звичайних слів терміни відрізняються точністю семантичних меж.
Розділ лексикології, який вивчає терміни різних галузей знань.
Основні способи творення термінів:
зміна значення слова звичайної мови;
творення неологізмів шляхом словотвору з коренів та інших морфологічних елементів звичайної мови, що часто набирає форми кальок з іноземних мов;
запозичення з іноземних мов (етранжизми). Переважання перших двох способів пов'язане з тенденцією до пуризму. Для практичних цілей термінологія укладається в галузевих термінологічних словниках.