46. Робота з таблицями у Word-документі.

Мішані дані, зведені у колонки, що розділяються лініями. Таблиці в тексті розміщуються якнайближче до того місця, де про них ідеться в тексті. У зв’язку з цим на кожну таблицю має бути посилання в тексті. Якщо в тексті більше ніж одна таблиця, усі таблиці мають бути пронумеровані наскрізною нумерацією в межах тексту. Елементи таблиці пишуть з великої букви. В середені складного текстового елемента ставимо ті розділові знаки, яких потребує структура речення.У таблицях не допускається незаповнені графи або графи з даними, що повторюються.Таблиці бувають двох видів 1. Прості, які складаються максимально з чотирьох рядків і п’яти стовпчиків . 2. Складні, які можуть мати стільки стовпчиків та рядків скільки потрібно користувачеві.

46. Роль ретроспекції та проспекції у вираженні категорії континууму.

У межах континууму виділяють такі прийоми викладу: ретроспекцію (повернення до минулого) і проспекцїю (знання подальших подій, передбачення). Ретроспекція як властивість сприйняття цілого має векторну спрямованість: читач сприймає ціле у тексті лише ретроспективно, після того, як прочитає весь текст. У цьому випадку інформаційне навантаження ретроспек­тивної інформації припадає на висновки, в яких фоку­сується увага читача на основних подіях, фактах (змісто­во-фактуальній інформації), викладених в основному тек­сті. У текстах службових документів ретроспекція має особ­ливі форми реалізації, оскільки їх зміст повинен бути пов'язаний зі змістом раніше виданих з певного питання документів. Текст, як правило, починається із зазначення підстави або обґрунтування для його складання (посилання на попередній лист, факт, подію, зустріч чи телефонну розмову). Важливим засобом створення ретроспекції у текстах є повторення певної думки з метою актуалізації викладеної інформації, реалізації авторського задуму.

Проспекція як категорія, яка об'єднує різні мовленнєві форми відношення змістово-фактуальної інформації до того, про що йтиме мова у наступних частинах тексту, рід­ко вживається у службовому документі. Уніфікована ло­гічна побудова змісту документа, спрямована на розкрит­тя його мети, дає можливість читачеві усвідомити зв'язок та зумовленість подій, явищ. Лаконічність викладу фак­тів, гранична чіткість у висловлюванні залишає небагато місця для проспекції, вираженої композиційними і лек­сичними засобами у документі. Ретроспекція, проспекція і континуум співвідносяться як частина і ціле, оскільки дві перші є показниками за­гального часу.

48. Смислові складники тексту та варіанти їх розміщення.

Текст (від лат. textum- тканина, сплетіння, з'єднання)- максимальна одиниця мови. Для тексту характерні такі ознаки: структурна єдність (всі мовні елементи пов'язані між собою за структурою); смислова єдність (всі мовні елементи пов'язані між собою за смислом); комунікативна цілеспрямованість; жанрова віднесеність. У тексті завжди про щось повідомляється. Це його тема. СКЛАД ТЕКСТУ. Текст складається з інших мовленнєвих одиниць, об'єднаних смисловим зв'язком: речень, висловлювань, абзаців, розділів. АБЗАЦ: Текст ділиться на абзаци. Абзац включає в себе одне або декілька речнь, зв'язаних між собою за змістом. Абзаци також зв'язані між собою за змістом. Кожний абзац починається з нового рядка. ОСНОВНІ ЧАСТИНИ ТЕКСТУ: Будь-який текст умовно можна поділити три логічні частини: зачин (початок розповіді);основна частина (розгортання думки чи подій у тексті);висновок (кінець розповіді).