Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
менеджмент і безпека туризму(теоретичні).doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
27.04.2019
Размер:
313.34 Кб
Скачать

71.Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права.

Згідно з Законом України „Про охорону праці” державний нагляд за додержанням вимог законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці здійснюють:

  • Державний комітет України з нагляду за охороною праці;

  • Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;

  • Органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;

  • Органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України.

Вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснює Генеральний прокурор і підпорядковані йому прокурори.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, громадських об’єднань, політичних формувань, місцевих держадміністрацій і Рад народних депутатів та діють відповідно до положень, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці, державні інспектори мають паво: безперешкодно у будь-який час відвідувати підпорядковані підприємства для перевірки дотримання законодавства з охорони праці, вимагати від власника необхідних пояснень, матеріали та інформацію з даних питань; надсилати керівникам підприємств обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці; призупиняти роботу підприємств, окремих дільниць до усунення порушень, що створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих; притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушеннях.

72.Небезпечні та шкідливі фактори в туристичних підприємствах і їх вплив на працездатність людини в процесі її трудової діяльності.

Небезпечний фактор в туристичному підприємстві (діяльності) – це фактор, дія якого на працюючого за певних умов призводить до травми або іншого раптового різкого погіршення стану його здоров’я, або зниження працездатності.

Шкідливі фактори теж погіршують здоров’я і знижують працездатність.

Небезпечні та шкідливі фактори туристичної діяльності поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

До фізичних відносяться: рухомі елементи машин і механізмі; предмети та матеріали, що переміщуються; руйнування конструкцій; невідповідна температура поверхні обладнання; підвищена або підвищена температура повітря в робочій зоні, тиск, відносна вологість, рух, іонізація повітря; підвищений рівень шуму, вібрацій, ультразвуку, інфразвукових коливань, статичної електрики, електромагнітних коливань; недостатній рівень освітленості; гострі краї, жорсткість поверхні деталей, інструментів та обладнання; розташування робочих місць на значній висоті відносно землі та ін.

До хімічних небезпечних і шкідливих факторів відносяться хімічні речовини та сполуки.

До біологічних – патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси. гриби) і продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини і тварини).

До психофізіологічних небезпечних і шкідливих факторів туристичної діяльності відносяться фізичні (статичні і динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційне перевантаження).

Нервово-психічні навантаження спричиняються переробкою великої кількості інформації і стосуються робітників туристичної індустрії, що найбільшою мірою спілкуються з туристами (порт’є, адміністратори у готелях тощо) при порушенні режиму праці та відпочинку.

Перераховані шкідливі фактори можуть викликати у працюючих такі професійні хвороби, як пилові бронхіти, пневмоконіози, вібраційну хворобу, захворювання нервової системи та ін. Крім того, несприятливе виробниче середовище в туристичній індустрії може впливати на здоров’я майбутніх поколінь людей.

При інтенсивні та довготривалій роботі може настати зниження працездатності – втома і перевтома. За наявності хронічної втоми знижується працездатність, погіршуються якість і продуктивність праці, знижується опір організму до інфекцій, зростає ймовірність захворювання серцево-судинної системи, збільшується кількість помилок і брак у роботі.