83.Організація протипожежного захисту в туристському комплексі.

Система протипожежного захисту – це сукупність організаційних заходів, а також технічних заходів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї.

Попередження поширення пожеж, в основному визначається пожежною безпекою будівель і споруд і забезпечується: правильним вибором необхідного ступеня вогнестійкості будівельних конструкцій; правильними об’ємно-планувальними рішеннями будівель і споруд; розташуванням приміщень і виробництв з урахуванням вимог пожежної безпеки; встановленням протипожежних перешкод в будівлях, системах вентиляції, паливних та кабельних комунікаціях; обмеженням витікання та розтікання горючих рідин під час пожежі; улаштуванням проти димного захисту; проектуванням шляхів евакуації; заходами щодо успішного розгортання тактичних дій по гасінню пожежі.

Попередження пожеж здебільшого залежить від чіткого усвідомлення персоналом туристичного комплексу необхідності протипожежної профілактики, швидкого реагування в складних ситуаціях, взаємодії зі службами пожежної охорони.

Адміністрація туристичного комплексу повинна:

• забезпечити своєчасне виконання протипожежних заходів при проектуванні, будівництві й експлуатації готелю та прилеглої території;

• слідкувати за виконанням правил і норм протипожежної безпеки;

• виділяти необхідні кошти на виконання протипожежних заходів, придбання засобів пожежегасіння;

• назначити відповідальних за забезпечення пожежної безпеки будівель, корпусів, складів тощо;

• організувати на об’єктах протипожежний інструктаж і заняття з пожежно-технічного мінімуму;

• періодично перевіряти стан пожежної безпеки об’єкта, наявність і справність технічних засобів боротьби з пожежами, систем сигналізації.

Відповідальним за забезпечення пожежної безпеки є керівник туристичного підприємства, або призначена ним особа, якщо інше не передбачено відповідним договором.

84. Вентиляція та кондиціювання повітря, їх роль у забезпеченні нормальних умов праці працівників туристського комплексу та туристів.

У готельних господарствах вентиляція призначена для видалення надлишкового тепла, газів, пару та пилу з житлових кімнат, виробничих та складських приміщень, а також подачі в них чистого повітря.

За призначенням вентиляція поділяється на робочу й аварійну. З способом повітрообміну системи вентиляції поділяють на загальнообмінні та місцеві, а за подачею в приміщення свіжого й видалення забрудненого повітря – на витяжні, припливна та припливно-витяжні.

Залежно від способів переміщення повітря вентиляція може бути природною (гравітаційною) і примусовою (механічною). Природна вентиляція виникає за рахунок переміщень повітря, що відбувається внаслідок різниці температур зовнішнього (холодного) і внутрішнього (теплого). Посиленню природного повітрообміну сприяє також вітер. Вентиляція, заснована на цьому принципі, називається аерацією.

Механічна вентиляція – повітря подається у приміщення або видаляється за допомогою вентиляційних систем, з використанням спеціальних механічних збудників.

Місцева вентиляція призначена для забезпечення працюючих чистим повітрям безпосередньо на робочому місці та вилучення шкідливих речовин від джерел їх виділення та скупчення.

Біля вхідних дверей влаштовують повітряні або повітряно-теплові завіси, якщо виключена можливість влаштування тамбурів або шлюзів для попередження простудних захворювань.

Кондиціювання повітря застосовується для створення найбільш оптимальних умов і автоматичного забезпечення в закритих приміщеннях та спорудах оптимальних якостей повітря робочої зони: температури, відносної вологості, чистоти, газового та іонного складу, швидкості руху повітря. Кондиціонування повітря має суттєве значення для безпеки життєдіяльності людини, а також для забезпечення режимів у технологічних процесах, при яких не допускається коливання температури і вологості.