Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
менеджмент і безпека туризму(теоретичні).doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
27.04.2019
Размер:
313.34 Кб
Скачать

89.Індивідуальні засоби захисту від виробничих шкідливостей.

Робітникам і службовцям при проведенні робіт зі шкідливими умовами праці, в особливих температурних умовах, забрудненому середовищі безкоштовно видаються спецодяг, взуття та інші знаряддя індивідуального захисту. У туристичних комплексах для захисту від отруйних, шкідливих речовин тощо застосовуються різні знаряддя індивідуального захисту органів дихання (протигази, респіратори); рук (рукавиці, рукавички); обличчя (захисні маски); органів слуху (протишумові навушники, вкладиші); очей (захисні окуляри), а також спеціальний одяг (куртки, штани, халати, фартухи) і дерматині засоби (пасти, креми, мазі).

Фільтруючі респіратори залежно від призначення поділяються на проти пилові, протигазові й універсальні. В умовах туристичних комплексів найбільш прийнятний проти пиловий респіратор для захисту від пилу рослинного й іншого походження У-2К, а також типу „Пелюсток” одноразового застосування.

Адміністрація туристичних комплексів зобов’язана стежити за тим, щоб працівники при проведенні різних робіт користувалися виданими їм засобами індивідуального захисту. При видачі проводиться інструктаж із правил користування та найпростіших способів перевірки придатності засобів до експлуатації, а в необхідних випадках – тренування з метою засвоєння способів і прийомів застосування засобів індивідуального захисту.

Обов’язковими умовами правильної експлуатації засобі індивідуального захисту є попереднє випробування й перевірка їх справності, проведені у встановлені терміни, тому що навіть незначна несправність може призвести до нещасного випадку. Контроль за дотриманням строків і правильності виконання перевірочних випробувань покладено на відомчі служби охорони праці, органи державного та громадського контролю.

Обов’язком адміністрації та служб охорони праці туристичного комплексу є забезпечення належних умов зберігання сан спецодягу та засобів індивідуального захисту правил догляду за ними й своєчасного ремонту.

90.Загальні принципи надання першої медичної допомоги.

Перша медична допомога (долікарська) потерпілим при нещасних випадках і раптових захворюваннях – це комплекс термінових заходів, спрямованих на припинення впливу шкідливого чинника, на усунення загрози життю, на полегшення страждань потерпілого і підготовку його до відправки до лікувальної установи. Це прості медичні дії, що виконуються в найкоротші терміни безпосередньо на місці події персоналом, що виявився у цей момент поряд, який пройшов спеціальну підготовку і володіє елементарними прийомами надання медичної допомоги.

Оптимальним вважається надання першої медичної допомоги потерпілому протягом 30 хвилин після травмування. Перша медична допомога включає такі групи заходів:

  1. звільнити потерпілого від дії на нього небезпечного чинника;

  2. оцінити стан потерпілого, звільнити від тісного одягу, при необхідності винести на свіже повітря;

  3. визначити характер і ступінь пошкодження і прийняти рішення про заходи невідкладної допомоги;

  4. вжити необхідних заходів для порятунку потерпілого у порядку терміновості – відновити дихання, зупинити кровотечу, зафіксувати місце перелому, накласти пов’язки;

  5. викликати медичних працівників, або забезпечити раціональне транспортування потерпілого в медичний заклад, де йому буде надана кваліфікована допомога;

  6. підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичних працівників.

До прибуття медичних працівників постраждалого краще за все покласти на спину, підстелити під нього одяг, манжети і тому подібне, голову повернути набік. Якщо пошкоджена грудна клітка, переламані ребра і в результаті цього дихання ускладнене, потерпілого слід розташувати в напівсидячи положення, підклавши під спину і голову будь-які речі. Переносити потерпілого до надання першої допомоги можна тільки у разі крайньої потреби. Бажано невідкладні заходи (зупинка кровотечі, штучне дихання, накладення шин тощо) проводити на місці аварії. Роздягати потерпілого слід обережно, не змінюючи положення тіла, коли одяг ускладнює дихання або потрібно покласти на рану стерильну пов’язку або зупинити кровотечу. Накладаючи шину на руку або ногу, одяг не знімають, щоб уникнути зайвої травматизації та переохолодження потерпілого.