- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни херсонський національний технічний університет Кафедра Державного управління, педагогіки та психології
- •Конспект лекцій
- •Лекція 1. Тема. Ділове спілкування: його функції, сторони, види, форми, бар'єри. План
- •Види ділового спілкування
- •Особливості ділового спілкування
- •Зони спілкування
- •Фази спілкування
- •Засоби спілкування
- •Функції ділового спілкування
- •Форми ділового спілкування
- •Рівні ділового спілкування
- •Стилі спілкування
- •Види ділового спілкування: монологічне й діалогічне.
- •Сторони ділового спілкування
- •Бар'єри ділового спілкування
- •Бар'єри спілкування
- •Лекція 2. Тема. Психологічні особливості ділового спілкування. План
- •Жестикуляція в діловій розмові
- •Жести, що проявляють деякі риси характеру та ставлення до ситуації
- •Психологічні вимоги до ведення переговорів, бесід, ділових зустрічей
- •Характеристика переговорів: призначення, функції і види
- •Підготовка та організація переговорів Стадії ведення переговорів
- •Стилі позиційного підходу
- •Правила принципового підходу у переговорах
- •Методи підготовки і ведення переговорів
- •Гендерний аспект комунікативної поведінки
- •Розташування суб'єктів ділового спілкування
- •Тактичні прийоми ведення переговорів
- •Психологічний практикум: рекомендації щодо ведення переговорів
- •Національні розрізнення та їх урахування при переговорах, ділових зустрічах
- •Висновок
- •Лекція 3. Тема. Проблеми соціально‑ психологічної адаптації План
- •Адаптація людини й функціональні стани організму.
- •Психічна адаптація до екстремальних ситуацій
- •Етапність адаптації
- •Тривога як суттєвий елемент адаптації.
- •Поняття соціально-психологічної адаптації.
- •Види соціально-психологічної адаптації.
- •Лекція 4. Тема. Стрес і його особливості План
- •Лекція 5. Тема. Поняття конфлікту, його сутність. План
- •Поняття конфлікту.
- •Сутність конфліктів.
- •Поведінка в конфліктах
- •Основні моделі (типи) поведінки партнерів у переговорному процесі
- •3. Стратегії та тактики переговорів
- •4. Поняття про посередництво
- •5. Типи організації переговорів
- •6. Профілактика конфліктів
- •7. Роль керівника в профілактиці конфліктів
- •Правила компліменту
- •Лекція 6. Тема: Група і її структурна організація План
- •Поняття групи. Види груп та їх функції.
- •Класифікація груп
- •Соціально‑психологічний аналіз групи: загальний (композиція, структура, групові процеси) й статусний.
- •Характеристика групових процесів
- •Психологічні явища у великих соціальних групах.
- •Психологічні явища в малих соціальних групах.
- •Лекція 7. Тема: Особистість і колектив як суб'єкти управління План
- •7.1. Особистість.
- •Особистість - багаторівнева система, що об’єднує в собі психофізіологічний, психологічний і соціально-психологічний рівні.
- •Теорії особистості
- •Структура особистості.
- •Рівень домагань.
- •Поняття ролі. Я-концепція.
- •Трансакційній аналіз.
- •Соціально-психологічній клімат, його характеристика.
- •Спільна діяльність у команді
- •7.8.Психологічна сумісність в групі та її критерії.
- •Лідерство та керівництво
- •Лекція 8. Тема: Взаємодія суб'єкта й об'єкта управління План
- •Передумові ефективної комунікації.
- •Управління комунікативним процесом, стилі управління.
- •Лекція 9. Тема: Етикет у діяльності сучасної ділової людини План
- •Поняття управлінської етики.
- •Види етикету.
- •Структура етикету.
- •Культура поведінки.
- •Етикет міжнародних відносин.
- •Германія
- •Іспанія
- •Голландія
- •Азіатські країни
- •Рекомендації щодо зовнішнього виду (дрескод).
- •Чоловіче ділове вбрання державного службовця
- •Ділове вбрання жінки - державного службовця
- •Словник основних психологічних термінів
- •Перелік навчально-методичної літератури
Рівні ділового спілкування
У тактиці спілкування розрізняються сім можливих його рівнів, знання яких дає змогу краще розібратись в ситуації, глибше ЇЇ зрозуміти, зробити певні висновки, що стосуються як сиcтеми управління, так і встановлення підприємницьких контактів. Психологи називають такі рівні: примітивний, маніпулятивний, стандартизований, конвенціональний (погоджувальний), ігровий, діловий, духовний.
Зрозуміло, що кожен з названих рівнів може проявитися в різних ситуаціях, які диктують і відповідні людські відносини. Скажімо, одна справа спілкування на вулиці, в транспорті, в магазині, і зовсім інша — на офіційному прийомі, а ще інша — в безпосередніх ділових стосунках, де можуть існувати різні взаємини (рівноправні, підлеглі, нерівноправні) і тоді висуваються свої критерії з однієї чи іншої сторони. Одна справа, коли управлінці чи підприємці виступають .як рівноправні партнери, і зовсім інша, коли один з них відчуває певну залежність і, особливо, коли починає проявлятися їх нерівноправність. Коли ту чи іншу справу вирішують рівноправні представники фірм чи відповідальні особи на найвищому державному рівні, то за ними завжди стоїть фінансове, економічне, політичне положення цих організацій чи держав, або інша досить впливова сила, яка Урівнює обох у діловому спілкуванні. Для прикладу, при всіх економічних негараздах і глибині кризової ситуації Росія може вести розмови з США на більш-менш однаковому рівні, оскільки володіє потужним ядерним потенціалом, з яким інша сторона змушена рахуватись. Для України, в її нинішньому стані, така манера спілкування неможлива. Підлещуватись — значить говорити іншому те, що імпонує його самозакоханості, тобто діяти всупереч власній совісті особливо коли мова йде про оцінку іншої людини, котра займає вищу посаду. Слід також зазначити, що стан підлабузництва пригнічує, вбиває самостійність, творчі можливості, при цьому головна увага зосереджується па тому, щоб не дратувати начальника і за будь-яку ціну подобатися йому. З всіх рівнів спілкування найбільш дієві і плідні конвенціональний та духовний. Плідні тому, що здатні пробуджувати найцінніші якості і найширші творчі можливості особистості, збуджувати зацікавленість, виявляти спільні інтереси, які, в свою чергу, є могутнім рушієм в управлінні.
Стилі спілкування
Стиль спілкування - індивідуальна стабільна форма комунікативної поведінки людини, яка проявляється за будь-яких умов взаємодії — в ділових стосунках, у стилі керівництва, у способах прийняття рішень та розв’язання конфліктів, в обраних прийомах впливу на людей. Стилі спілкування мають своєрідне емоційно-вольове забарвлення, яке визначається темпераментом, психофізіологічними та індивідуальними особливостями людини, арсеналом її вербальних та невербальних засобів. В управлінському спілкуванні можна виділити такі стиль авторитарний, демократичний, ліберальний, які мають певні ознаки. Ознаки авторитарного стилю: ділові, короткі розпорядження; чітка мова, казенний, непрозорий тон; емоції та етичні моменти не беруться до уваги. Позиція лідера — поза групою. Справи у групі плануються заздалегідь, визначаються лише поточні, безпосередні цілі. Голос керівника - вирішальний. Ознаки демократичного стилю: товариський тон, інструкції подаються у формі пропозицій. Похвала та догана — з поясненнями. Розпорядження та заборони — з дискусіями. Позиція лідера - всередині групи. Всі заходи плануються колективно. За реалізацію пропозицій відповідають всі. Пропозиції обговорюються. Етичній стороні спілкування надається належна увага. Ознаки ліберального стилю: рівень — конвенціональний, погоджувальний, відсутність елементів схвалення чи догани. Позиція лідера майже не помітна для групи. Процеси в колективі відбуваються самі по собі. Лідер не дає вказівок; наявна безліч потурань. Робота розподіляється, виходячи з окремих інтересів або йде від одного лідера. На етичному аспекті спілкування особлива увага не фіксується.