Проведення роботи

2.1. Вивчення морфологічних властивостей дріжджів.

При мікроскопії незабарвлених препаратів «роздавлена крапля» (об'єктив 10^х) варто виміряти форму клітини, оболонку, внутрішньоклітинну зернистість, світлі плями вакуолів, знайти клітини, що брунькуються, і клітини із спорами.

2.2. Визначення включень глікогену в клітинах дріжджів.

На предметне скло наносять краплю рідини (суміш гліцерину зі спиртом 1:1), вносять у неї петлею краплю дріжджів і додають краплю розчину Люголя. Глікоген забарвлюється в червоно-бурий колір.

2.3. Визначення розмірів дріжджової клітини. Вимірюють клітини, що не брунькуються, по довжині й у поперечнику, користуючись окуляр- і мікрометрами.

Запитання до лабораторної роботи 4

1. Розповсюдження і роль грибів у природі та інфекційні паталогії рослин, тварин і людини.

2. Що означає поняття «культуральні властивості» мікроорганізмів? Які особливості культуральних властивостей мікроскопічних грибів?

3. Що означає поняття «ідентифікація» мікроорганізмів? Які властивості мікроскопічних грибів варто вивчити для визначення їхньої родової назви?

4. Які особливості клітинної ультраструктури грибів, як еукаріотичних мікроорганізмів (особливості будови клітини мікроскопічного гриба (гіфа) і міцелію)?

5. Як розмножуються мікроскопічні гриби? Що означає поняття «недосконалі гриби» й «досконалі гриби»?

6. Яка роль мікроскопічних грибів роду Ризопус, Аспергіллус, Пеніциліум, Оідіум, Альтернарія, Ботритис у псуванні харчових продуктів? Назвіть корисні для людини види з перерахованих родів грибів.

7. Які види грибів використовуються у промисловості?

8. Опишіть особливості морфології дріжджових клітин.

9. Назвіть способи розмноження дріжджів і їхню залежність від умов культивування.

10. Назвіть види дріжджів, корисні для людині.

11. Опишіть методику виміру мікробної клітини.

Лабораторна робота № 5 Вивчення мікрофлори повітря, води та грунту. Приготування об'єктів для вивчення спиртового і маслянокислого бродіння

1. Дослідження мікрофлори повітря

Найкращим природним середовищем для життя мікробів є грунт, а найменш сприятливим — повітря. Відсутність поживних речовин, вологи, дія сонячної радіації — всі ці умови негативно впливають на мікроорганізми. В повітря потрапляють мікроби із грунту разом з пилом, а також з дрібними крапельками води, які здуваються з водної поверхні, та іншими шляхами. Чим більше забруднюється повітря пилом, димом, кіптявою, тим більше в ньому мікроорганізмів. Кількість мікробів у повітрі менша там, де є зелені насадження, оскільки рослини не тільки виділяють фітонциди, а й своїми листками затримують пил.

Усі методи (кількісні та якісні) дослідження мікрофлори в повітрі та інших природних середовищах об'єднують у дві групи:

1. Методи, які грунтуються на безпосередньому аналізі та підрахунку мікроорганізмів під мікроскопом.

2. Методи, зв'язані з вирощуванням мікробів на поживних середовищах та наступним аналізом їх колоній, які утворилися з клітин або спор.

Згідно з метою досліджень, застосовують різні методи кількісного і якісного вивчення мікрофлори повітря. В приміщеннях використовують аспіраційний метод (за допомогою приладу Ю. А. Кротова) і метод осаджування, запропонований Р. Кохом.

Матеріали та обладнання: 1) термостат; 2) апарат Кротова; 3) прилади для підрахунку колоній мікробів; 4) мікроскопи; 5) предметні та накривні скельця; 6) стерильні чашки Петрі; 7) спиртівки; 8) конічні колби (0,2—0,5 л); 9) бактеріологічні петлі; 10) пробірки; 11) сухий поживний агар; 12) стерильна вода.

Проведення роботи.

1.1.Дослідження мікрофлори повітря методом Ю. А. Кротова. В стерильні чашки Петрі заливають розплавлене простерилізоване поживне середовище і залишають на 5—10 хв для застигання. Після цього чашки Петрі з поживним середовищем закріплюють на рухомому диску апарата Кротова (рис. 5.1.), і вмикають прилад.

Рис. 5.1.

Апарат Кротова (зовнішній вигляд)

Завдяки обертанню відцентрового вентилятора повітря через клиноподібну щілину втягується всередину апарата і потрапляє на поверхню твердого поживного середовища в чашці. Обертання чашки забезпечує рівномірний посів мікробів. Про кількість повітря, яке проходить через прилад, узнають по манометру.

Швидкість пропускання повітря можна регулювати в межах 20—50 л на 1 хв. За 1 год можна засіяти 20—25 чашок. Дослід треба повторити 3—4 рази. Засіяні чашки ставлять у термостат для вирощування. Кількість колоній мікробів, які виросли на поживному середовищі, обчислюють і аналізують візуально і мікроскопічне.

1.2. Дослідження мікрофлори повітря седиментаційним (лат. sedimentum — осідання) методом (за Р. Кохом). Цей метод є найпростішим і найдоступнішим (його можна використовувати і в шкільних умовах), але він дає тільки приблизні дані про кількість мікробів та їхніх спор у повітрі. За цим методом у приміщенні, де визначатимуть мікрофлору повітря, ставлять у різних місцях чашки Петрі зі стерильним поживним середовищем і відкривають їх на 5—10 хв. Пилинки з мікробами осідають на поверхню поживного агару. По закінченні експозиції чашки закривають, роблять позначки олівцем по склу (де і коли проводився дослід), і ставлять їх у термостат при температурі 28—30 ° С на дві доби. За цей час на агарових пластинках виростають колонії мікроорганізмів, які підраховують і вивчають.

Для кількісного визначення мікроорганізмів у повітрі проводять такі обчислення: 1) визначають площу поживного середовища з колоніями в чашці Петрі за формулою S = лг²; 2) роблять перерахунок кількості колоній, які утворилися на чашці, на площу 100 см²; 3) одержаний результат перераховують на 1 м³ повітря.

Приклад. На площі чашки Петрі (78,5 см²) за 48 год утворилося 17 колоній. Відповідно на площі 100 см² колоній буде більше:

78,5 см² -17 колоній,

100 см² -х,

Перерахунок кількості колоній на площу 100 см² доцільно проводити тому, що за приблизними даними В. Л. Омелянського на цю площу за 5 хв осідають усі мікроби та їхні спори, які містяться в 10 л повітря. Цей показник дає можливість підрахувати кількість мікроорганізмів у 1 м³ повітря досліджуваного приміщення:

21,6 колоній-10 л

х- 1000л,

Отже, в 1 м³ повітря приміщення, де проводився дослід, міститься 2160 мікробних тілець та їхніх спор.

У разі необхідності підрахунку великої кількості колоній на чашках Петрі часто послуговуються лічильними камерами Вольфлюгеля або спеціальними приладами для підрахунку колоній (рис.5.2.). По закінченні кількісного визначення починають якісний аналіз мікрофлори повітря.

Вивчають культуральні ознаки найхарактерніших колоній, роблять з них мікропрепарати, досліджують їх під мікроскопом, і на основі морфологічних та культуральних ознак встановлюють рід, а в окремих видах, користуючись альбомами-визначниками, ідентифікують і вид бактерій. Найчастіше в повітрі трапляються із неспороносних бактерій: Micrococcus aurantiacus, M. albus, M. roseus, Streptococcus lactis, Sarcina flava, S. urea та інші; із спороносних — Bacillus subtilis, В. mesentericus, В. cereus, В. megaterium. З групи цвільових грибів у повітрі є Mucor, Penicillium, Aspergillus, Rizopus, а також дріжджові гриби — Saccharomyces cerevisiae, Candida тощо. Можуть потрапляти в повітря також різні патогенні мікроорганізми.

Рис. 5.2. Прилади для підрахунку колоній мікробів: А — апарат для кількісного підрахунку колоній: 1 — столик для чашки Петрі; 2 — голка з пружинним пристроєм;

3 — показник лічильника; 4 — тумблер для вмикання імпульсного лічильника; 5 — тумблер для вмикання лампи освітлення; Б — лічильна камера Вольфлюгеля

Отже, питання про санітарно-показові мікроорганізми для повітря приміщень досі ще остаточно не розв'язане. Однак більшість дослідників вважають, що для повітря закритих приміщень санітарними показовими мікробами є стафілококи, зеленячі стрептококи, а про пряму епідеміологічну небезпеку роблять висновок за кількістю гемолітичних стрептококів і стафілококів (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Критерій для оцінки повітря житлових приміщень*

Повітря	Літній режим		Зимовий режим
	Мікробів	Зеленячих і гемолітичних стрептококів	Мікробів	Зеленячих і гемолітичних стрептококів
Чисте Забруднене	<1500 >2500	<16 >36	<4500 >7000	<35 >124

Кількість мікроорганізмів на 1 м³ повітря, за А. І. Шафіром.