3.2. Вплив концентрації повареної солі на бактерії.

У три пробірки з МПБ, що містить NaCl різної концентрації (0,5, 10 і 20%) роблять посів бактерій. Пробірки поміщають у термостат при температурі 37°С.

Для визначення впливу концентрації NaCl на розвиток бактерій за інтенсивністю помутніння середовища ретельно перемішують вміст пробірок обережним струшуванням і обертанням пробірки між долонями. Після цього відзначають ступінь мутності (кількістю хрестів). Для дослідження однорідності культури з умісту всіх пробірок з помутнінням середовища готують фіксовані препарати, фарбують фуксином, мікроскопують імерсійним об'єктивом і замальовують в альбом.

3.3. Вплив концентрації глюкози на міцеліальні гриби.

Роблять посів міцеліального гриба в пивне сусло з 20, 40 і 60% концентрацією глюкози і без неї (контрольний посів). Посіви поміщають у термостат при температурі 25—35⁰С.

Інтенсивність росту цвілевих грибів встановлюють за розвитком грибниці і спороутворенню (фарбуванню грибниці) і виражають її кількістю хрестів. Для контролю культури готують із грибниці препарат типу «роздавлена крапля», мікроскопують з об'єктивом 40^х і замальовують в альбом.

4.Антисептики

Хімічні речовини, що спричиняють загибель мікроорганізмів, називаються антисептиками. Дія антисептиків на мікроорганізми залежить від хімічної структури речовини, його концентрації, тривалості контакту з кліткою (експозиції), а також від чутливості мікроорганізмів до даної речовини. У значній мірі активність антисептиків визначається і сполукою середовища, у якій знаходяться мікроорганізми.

Більшість антисептиків відноситься до групи загальнопротоплазматичних отрут, тобто отрут, що діють не тільки на мікроби, але і на будь-яку тваринну і рослинну клітку. Тому їхнє застосування для консервування харчових продуктів вкрай обмежене, а речовини, що дозволяється використовувати для консервування, використовуються в малих дозах (від тисячних до десятих часток відсотка) і тільки для деяких видів продуктів.

Багато антисептиків використовують для дезінфекції (знезаражування) туалетів, складських приміщень, холодильних камер, питної води, устаткування, інвентарю, дезінфекції рук і ін. В якості дезинфікуючої речовини широко застосовують 0,5—5%-і розчини фенолу, 0,1 — 10%-і розчини хлорного вапна.

Ознакою антимікробної дії антисептиків є уповільнення інтенсивності росту мікробів при підвищенні концентрації антисептика.

Про інтенсивність росту мікробів у даному дослідженні судять за ступенем помутніння середовища в порівнянні зі стерильним середовищем Ступінь мутності середовища виражають кількістю хрестів.

Матеріали та обладнання: 1) мікроскопи; 2) предметні та накривні скельця; 3) пробірки; 4) чашки Петрі; 5) бактеріологічні петлі; 6)солодовий агар та МПБ; 7) культури грибів та бактерій; 8)термостат; 9) сорбінова кислота; 10) фенол; 11) фуксин.

Проведення роботи.

4.1. Вплив сорбінової кислоти на міцеліальні гриби (чи дріжджі).

Бактеріологічною петлею роблять посів спор міцеліальних грибів (чи дріжджів) у стерильне солодове сусло з сорбіновою кислотою 0,01; 0,1 і 0,5%-ї концентрації і без неї. Пробірки поміщають у термостат при температурі 25⁰С.

Вплив сорбінової кислоти на міцеліальний гриб визначають за інтенсивністю росту культури. Показником інтенсивності росту служить ступінь помутніння середовища після збовтування грибниці. Досліджують також інтенсивність фарбування грибниці, що є показником спороутворення.

Для контролю чистоти культури готують препарат «роздавлена крапля» із вмісту пробірки з максимальним ростом (помутнінням). Мікроскопують препарат при середніх збільшеннях мікроскопа.