- •Студентів спеціальностей
- •7.091704 - Технологія бродильних виробництв та виноробства,
- •Лабораторна робота № 1 Техніка безпеки в лабораторії технічної мікробіології. Будова мікробіологічного мікроскопу. Правила роботи з імерсійним мікроскопом
- •Техніка безпеки в лабораторії технічної мікробіології.
- •2. Будова мікроскопа і техніка мікроскопування
- •3. Основні правила користування світловим мікроскопом
- •4.Спеціальні методи мікроскопії
- •Лабораторна робота № 2 Класифікація мікроорганізмів. Приготування твердих та рідких живлячих середовищ. Методи стерилізації
- •1. Класифікація мікроорганізмів.
- •2. Поживні середовища
- •2.1. Рецепти приготування поживних середовищ
- •2.3. Методи стерилізації поживних середовищ, посуду та інструментів
- •Лабораторна робота № 3 Методи приготування і забарвлення біологічних препаратів. Приготування (посів) біологічних об'єктів для вивчення морфології міцеліальних грибів і дріжджів
- •1. Прижиттєві препарати
- •2. Фіксовані забарвлені препарати
- •Лабораторна робота № 4 Морфологія міцеліальних грибів і дріжджів. Приготування біологічних об'єктів для вивчення мікрофлори повітря, води та грунту
- •1. Дослідження міцеліальних грибів
- •1.2. Вивчення морфологічних властивостей грибів.
- •2. Дослідження дріжджеподібних грибів
- •Визначення розмірів мікробної клітини
- •Проведення роботи
- •2.2. Визначення включень глікогену в клітинах дріжджів.
- •Лабораторна робота № 5 Вивчення мікрофлори повітря, води та грунту. Приготування об'єктів для вивчення спиртового і маслянокислого бродіння
- •1. Дослідження мікрофлори повітря
- •2. Дослідження мікрофлори води
- •3. Дослідження мікрофлори грунту
- •Оцінка санітарно-мікробіологічного стану грунту.
- •Лабораторна робота № 6 Спиртове і маслянокисле бродіння. Приготування об'єктів для вивчення молочнокислого бродіння
- •1. Спиртове бродіння
- •2. Маслянокисле бродіння
- •Лабораторна робота № 7 Молочнокисле бродіння. Окислення мікроорганізмами органічних сполук
- •Лабораторна робота № 8 Аналіз антимікробної дії факторів зовнішнього середовища
- •1. Температура середовища
- •1.2.. Міцеліальні гриби.
- •2. Кислотність середовища
- •2.2. Посів бактерій.
- •2.3. Вивчення результату впливу кислотності середовища на культуру дріжджів і гнильних бактерій.
- •3.ОсмотиЧний тиск
- •3.2. Вплив концентрації повареної солі на бактерії.
- •3.3. Вплив концентрації глюкози на міцеліальні гриби.
- •4.Антисептики
- •4.1. Вплив сорбінової кислоти на міцеліальні гриби (чи дріжджі).
- •4.2. Вплив фенолу на безспорові бактерії.
- •4.3. Вплив фенолу на спорові бактерії.
- •5.Антибіотики і фітонциди
- •5.1 . Бактеріальна дія антибіотиків.
- •5.2. Антимікробна дія фітонцидів.
- •Лабораторна робота № 9 Розпізнавання мікроорганізмів
- •Визначення мікроорганізмів за культуральними і морфологічними ознаками.
2. Маслянокисле бродіння
Розклад вуглеводів мікробами з утворенням масляної кислоти та інших продуктів дістав назву маслянокислого бродіння.
Типовими збудниками цього виду бродіння є маслянокислі бактерії, які належать до роду Clostridium. Ці палички з перетрихальним розміщенням джгутиків у молодому віці є дуже рухливими. З розвитком вони втрачають джгутики, набувають веретеноподібної форми (завдяки клостридіальному розміщенню спор) і нагромаджують у клітинах гранульозу, яка з йодом дає синє забарвлення.
Маслянокислі бактерії — облігатні анаероби, спороносні, хемоорганотрофи, дуже чутливі до кислотності середовища (для них оптимальна величина рН = 7-7,3). Вони зброджують вуглеводи за такою схемою:
4С6Н12О6 →ЗСН3СН2СН2СООН + СН3СООН + 8С02 + 8Н2.
Деякі види маслянокислих бактерій мають здатність утворювати фізіологічно активні речовини, а інші — фіксувати молекулярний азот атмосфери. За характером утворення переважної більшості тієї чи іншої речовини серед кінцевих продуктів, маслянокисле бродіння поділяють на такі види: справжнє; ацетонобутилове; бродіння пектинових речовин; анаеробний розклад клітковини.
Маслянокисле бродіння має дуже важливе значення, оскільки його збудники беруть безпосередню участь у процесах мінералізації органічних решток у грунті, фіксують азот повітря, використовуються в промисловості для виробництва масляної кислоти. Проте маслянокисле бродіння може завдавати й значної шкоди, зумовлюючи зашивання картоплі, овочів і фруктів, силосу, псування сиру, масла, консервів тощо.
Матеріали та обладнання: 1) мікроскопи; 2) предметні та накривні скельця; 3) електроплитка; 4) конічні колбочки (100 мл); 5) такі ж прилади, як і при вивченні спиртового бродіння; 6) великі пробірки; 7) картопля; 8) крейда; 9) солод; 10) горох; 11) сахароза; 12) розчин Люголя.
Проведення роботи. В конічну колбу об'ємом 250 мл вносять 5 г солоду, 1 г крейди і наливають 5 %-й розчин сахарози до 3/4 об'єму колби. Перемішують і підігрівають до кипіння. Потім у колбу доливають гарячої води (майже до самого верху) і кип'ятять 5 хв. У киплячу суміш вносять грудочку грунту або насіння гороху, щоб заразити середовище спорами маслянокислих бактерій. Після цього колбу охолоджують і закривають пробкою з відвідною трубкою, нижній кінець якої занурюють у посудину з водою (див. прилад для вивчення спиртового бродіння). Прилад розміщують у термостаті при температурі 28—35 °С на 6—7 днів. Одержану культуру досліджують.
Найчастіше маслянокисле бродіння вивчають на картоплі. Сирі неочищені бульби картоплі подрібнюють на маленькі шматочки і вміщують їх у пробірки (до 1/3 об'єму). Додають трохи крейди і наливають водогінної води до 2/3 об'єму пробірки. Для пастеризації пробірки витримують на водяній бані при температурі 80 °С 10 хв. Закорковують їх і ставлять у термостат при температурі 25 °С на 2—3 дні. В результаті бурхливого виділення газу внаслідок бродіння картопля спливає.
Після закінчення бродіння з культуральної рідини виготовляють препарати та вивчають їх під мікроскопом. Якщо при виготовленні препаратів додати ще й розчин Люголя, то в полі зору під мікроскопом добре видно забарвлені в синій колір клітини веретеноподібної форми. Це бактерії маслянокислого бродіння — Clostridium pasteurianum, Clostridium butyricum, Clostridium butylicum та інші (рис.6.1).
Рис. 6.1
Маслянокислі бактерії (Clostridium pasteurianum)
2.1. Визначення масляної кислоти. В пробірку наливають 5 мл бродильної рідини, додають 0,5 мл 96 %-го етилового спирту і 2 мл концентрованої сірчаної кислоти. Суміш нагрівають. При цьому з'являється характерний запах масляноетилового ефіру, що нагадує запах ананаса. Реакція відбувається за таким рівнянням:
СН3СН2СН2СООН + СН3СН2ОН → СН3СН2СН2СООС2Н5 + Н20.
Як і при спиртовому бродінні, вуглекислий газ виявляють за допомогою баритової або вапняної води.
Запитання до лабораторної роботи 6
Збудники спиртового бродіння, хімізм бродіння.
Механізм спиртового бродіння.
Визначення наявності етилового спирту в бродильному субстраті.
Мікроскопічне вивчення дріжджів.
Які мікроорганізми спричиняють маслянокисле бродіння?
Схема зброження вуглеводів при маслянокислому бродінні.
Механізм проведення маслянокислого бродіння.
Визначення масляної кислоти.