- •Студентів спеціальностей
- •7.091704 - Технологія бродильних виробництв та виноробства,
- •Лабораторна робота № 1 Техніка безпеки в лабораторії технічної мікробіології. Будова мікробіологічного мікроскопу. Правила роботи з імерсійним мікроскопом
- •Техніка безпеки в лабораторії технічної мікробіології.
- •2. Будова мікроскопа і техніка мікроскопування
- •3. Основні правила користування світловим мікроскопом
- •4.Спеціальні методи мікроскопії
- •Лабораторна робота № 2 Класифікація мікроорганізмів. Приготування твердих та рідких живлячих середовищ. Методи стерилізації
- •1. Класифікація мікроорганізмів.
- •2. Поживні середовища
- •2.1. Рецепти приготування поживних середовищ
- •2.3. Методи стерилізації поживних середовищ, посуду та інструментів
- •Лабораторна робота № 3 Методи приготування і забарвлення біологічних препаратів. Приготування (посів) біологічних об'єктів для вивчення морфології міцеліальних грибів і дріжджів
- •1. Прижиттєві препарати
- •2. Фіксовані забарвлені препарати
- •Лабораторна робота № 4 Морфологія міцеліальних грибів і дріжджів. Приготування біологічних об'єктів для вивчення мікрофлори повітря, води та грунту
- •1. Дослідження міцеліальних грибів
- •1.2. Вивчення морфологічних властивостей грибів.
- •2. Дослідження дріжджеподібних грибів
- •Визначення розмірів мікробної клітини
- •Проведення роботи
- •2.2. Визначення включень глікогену в клітинах дріжджів.
- •Лабораторна робота № 5 Вивчення мікрофлори повітря, води та грунту. Приготування об'єктів для вивчення спиртового і маслянокислого бродіння
- •1. Дослідження мікрофлори повітря
- •2. Дослідження мікрофлори води
- •3. Дослідження мікрофлори грунту
- •Оцінка санітарно-мікробіологічного стану грунту.
- •Лабораторна робота № 6 Спиртове і маслянокисле бродіння. Приготування об'єктів для вивчення молочнокислого бродіння
- •1. Спиртове бродіння
- •2. Маслянокисле бродіння
- •Лабораторна робота № 7 Молочнокисле бродіння. Окислення мікроорганізмами органічних сполук
- •Лабораторна робота № 8 Аналіз антимікробної дії факторів зовнішнього середовища
- •1. Температура середовища
- •1.2.. Міцеліальні гриби.
- •2. Кислотність середовища
- •2.2. Посів бактерій.
- •2.3. Вивчення результату впливу кислотності середовища на культуру дріжджів і гнильних бактерій.
- •3.ОсмотиЧний тиск
- •3.2. Вплив концентрації повареної солі на бактерії.
- •3.3. Вплив концентрації глюкози на міцеліальні гриби.
- •4.Антисептики
- •4.1. Вплив сорбінової кислоти на міцеліальні гриби (чи дріжджі).
- •4.2. Вплив фенолу на безспорові бактерії.
- •4.3. Вплив фенолу на спорові бактерії.
- •5.Антибіотики і фітонциди
- •5.1 . Бактеріальна дія антибіотиків.
- •5.2. Антимікробна дія фітонцидів.
- •Лабораторна робота № 9 Розпізнавання мікроорганізмів
- •Визначення мікроорганізмів за культуральними і морфологічними ознаками.
2.1. Рецепти приготування поживних середовищ
Готування м'ясної води. Свіже м'ясо (кінське, яловиче) звільняють від кісок, сухожиль, жиру й т.д., подрібнюють у м'ясорубці. Заливають подвійним об’ємом дистильованої води й залишають для екстрагування в холоді (при +4-6оС) на 18-24 години, або поміщають у термостат з температурою 37 °С на 2 години. Настій кип'ятять до просвітління (5-7 хвилин), охолоджують до кімнатної температури і фільтрують через ватяний або паперовий фільтр. Фільтрат вимірюють і доливають до первинного об’єму дистильованою водою. Розливають по флаконах, стерилізують в автоклаві при 120 °С протягом 30-40 хвилин. Приготована м'ясна вода повинна бути прозорою, солом'яно-жовтою, з рН 6,2 .
М'ясо-пептонний бульйон. Для виготовлення найуживаніших поживних середовищ — м'ясо-пептонного бульйону (МПБ), м'ясо-пептонного агару (МПА), м'ясо-пептонного желатину (МПЖ) та інших — насамперед треба приготувати м'ясну воду, оскільки вона є основою всіх цих середовищ. З цією метою свіжу телятину або яловичину звільняють від жиру, сухожилків, фасцій і пропускають через м'ясорубку. До 0,5 кг фаршу додають у два рази більше води, розмішують і настоюють протягом 2 год. при температурі 37—39 °С. Одержаний настій проціджують через марлю і кип'ятять 20 хв до зсідання білків. Потім його фільтрують через вату або паперовий фільтр і стерилізують в автоклаві протягом ЗО хв при температурі 120 °С і тискові 1 атм.
До 1 л м'ясної води додають 5 г кухонної солі, 10 г пептону і кип'ятять до повного розчинення пептону. Додають насичений розчин бікарбонату натрію до слабколужної реакції і знову піддають кип'ятінню протягом 20 хв. Потім доливають водою до початкового об'єму і фільтрують, розливають в колби і пробірки та стерилізують протягом 20 хв в автоклаві при температурі 120 °С. Готовий бульйон повинен бути прозорим і мати янтарно-жовтий колір. Для скорочення часу це середовище часто виготовляють із готових бульйонних кубиків.
М'ясо-пептонний агар виготовляють із м'ясо-пептонного бульйону, додаючи 2—2,5 % подрібненого промитого агару. Суміш кип'ятять до повного розчинення агару, помішуючи її. Потім гарячий розчин фільтрують через ватяно-марлевий фільтр і стерилізують протягом. 5 хв при температурі 115 °С у колбах, закритих ватними пробками.
М'ясо-пептонний желатин. До 1 л м'ясо-пептонного бульйону додають 100—150 г желатину і залишають для розбухання, підігрівають до повного розчинення желатину. Встановлюють слабколужну реакцію і кип'ятять протягом 5 хв. Далі розчин охолоджують до 40—50 °С, додають змішаний з водою білок курячого яйця і знову підігрівають. При цьому білки випадають в осад і середовище стає прозорим. Його фільтрують гарячим і стерилізують текучою парою (метод тиндалізації).
2.2. Розливання поживних середовищ. Для проведення лабораторних занять у навчальних лабораторіях поживні середовища виготовляють, як правило, про запас і зберігають у великих колбах. Перед або на початку заняття середовища розливають у пробірки або чашки Петрі (залежно від мети занять). Тверді поживні середовища перед розливанням необхідно розплавити в автоклаві з відкритим вентилем або на водяній бані.
Після розплавлення середовище розливають у чашки Петрі, пробірки або інший посуд (залежно від мети роботи), дотримуючись умов стерильності. Для цього на полум'ї спиртівки або газового пальника обпалюють горла колб, пробірок, корки тощо. Посуд із середовищем піддають стерилізації за одним із методів, які наводяться далі.