4.2. Вплив фенолу на безспорові бактерії.

У стерильну чашку Петри наливають 0,5%-й розчин фенолу. Стерильним пінцетом беруть три заготовлених заздалегідь бактеріальних тести (бактеріальний тест являє собою шматочок бавовняної тканини (1-0,5 см), просочений 2-мільярдною суспензією бактерій і просушений у термостаті) з кишковою паличкою і поміщають їх у розчин фенолу. Через 5 хв виймають пінцетом один з тестів, двічі (по 5 хв) промивають його в чашці Петри зі стерильною водою і занурюють у пробірку з МПБ. Через 15 хв, а потім через 30 хв роблять те ж з іншими тестами. Пробірки поміщають у термостат при температурі 37⁰С для вирощування протягом тижня, оскільки фенол може гнітити життєдіяльність бактерій.

4.3. Вплив фенолу на спорові бактерії.

Робота виконується на двох заняттях за планом попередньої роботи, але з бактеріальним тестом, що містить спорові бактерії (сінну паличку й ін.).

Переглядають неозброєним оком пробірки з посівом культури, відзначають ступінь помутніння живильного середовища в залежності від концентрації фенолу.

Для контролю культури готують фіксовані препарати з вирослих бактерій і фарбують їх фуксином, мікроскопують з імерсією і замальовують в альбомі.

5.Антибіотики і фітонциди

Багато мікроорганізмів у процесі життєдіяльності виробляють біологічно активні речовини, що згубні для мікробів-антагоністів. Ці речовини одержали назву антибіотиків. Від інших антимікробних речовин вони відрізняються вибірковістю дії, тобто придушують життєдіяльність і знищують певні антагоністичні види мікроорганізмів.

Антибіотики різні за хімічною природою й антимікробною дією. Одні з них лише пригнічують розвиток мікроорганізмів, інші вбивають їх; відомі також антибіотичні речовини, які виробляють вищі рослинні (фітонциди) і тваринні організми.

Ознакою антибактеріальної активності антибіотиків і фітонцидів є утворення зони затримки росту культури на МПА навколо диска, просоченого антибіотиками, а також навколо луночки зі здрібненою цибулею: при накладенні дисків на агар антибіотик розчиняється вологою середовища і дифундує в навколишнє середовище; те ж відбувається з фітонцидами цибулі. У залежності від активності антибіотиків і фітонцидів площа затримки росту мікробів різна.

Матеріали та обладнання: 1) мікроскопи; 2) предметні та накривні скельця; 3) пробірки; 4) чашки Петрі; 5) бактеріологічні петлі; 6) сусло-агар та МПА; 7) культури грибів;8)термостат; 9) порцелянові чашки; 10) антибіотики; 11) фітонциди.

Проведення роботи.

5.1 . Бактеріальна дія антибіотиків.

Чашку Петри з застиглим МПА перевертають догори дном і пишуть на ньому номер групи і робочого місця. Потім кладуть чашку на стіл кришкою вгору. Дотримуючи правила стерильності, наносять піпеткою на поверхню пластинки агару краплю суспензії бактерій (мікрококи, сарцини чи інші види сапрофітів) і ретельно розтирають її по всій поверхні середовища за допомогою стерильного шпателя. Обпаленим пінцетом наносять на поверхню агару диски, просочені антибіотиком (пеніциліном, стрептоміцином, левоміцетином, біоміцином чи ін.). Диски розташовують по окружності чашки так, як показано на рис. 8.1. Чашки перевертають дном угору і поміщають у термостат при температурі 37°С.

Розглядають чашку з посівом бактерій, вимірюють за допомогою лінійки чи міліметрового паперу зону затримки росту навколо кожного диска. Зона діаметром до 15 мм свідчить про малу чутливість мікроба до даного антибіотика, діаметром понад 25 мм — високу чутливість. Відсутність зони затримки росту вказує на стійкість мікроба до даного антибіотика.