- •Кафедра “Теплотехніка, теплогазопостачання і вентиляція”
- •Тема 2.1 Теплові схеми тгу
- •Тема 2.2 Методика розрахунку теплової схеми котельні
- •Тема 2.3 Водопідготовка
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •5 Регенерація іонітових фільтрів
- •Тема 2.4 Тягоддутьові пристрої
- •Тема 2.5 Техніко-економічні показники тгу (теп тгу)
- •Тема 2.6 Охорона навколишнього середовища від шкідливих
- •Тема 2.7 Паливне господарство тгу (пг)
- •Тема 2.8 Шлакозоловидаляння. Шкідливі рідкі стікання.
- •Тема 2.9 Проектування котельних установок
- •2 Теплові схеми тгу з паровими котлоагрегатами
- •3 Теплова схема з водогрійними котлоагрегатами
- •Кількість годин - 2
- •Лекція 2.2
- •2 Загальні принципи розрахунку теплових схем котелень
- •3 Методика розрахунка теплової схеми котельні з водогрійними
- •Кількість води в подавальному трубопроводі, кг/с
- •4 Методика розрахунку теплової схеми котельні з паровими
- •5 Оцінка теплової ефективності теплової схеми
- •Тема 2.3 Водопідготовка
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •2 Призначення водопідготовки
- •3 Освітленние води
- •4 Пом'якшення води методом іонного обміну
- •5 Регенерація іонітних фільтрів
- •6 Вибір схем іонітовтх установок
- •1 Основи теорії дегазації води
- •2 Термічний спосіб дегазації води
- •3 Хімічна деаерація води
- •4 Установка деаератора
- •1 Внутрішньокотлова обробка води
- •2 Сучасні засоби очистки води
- •3 Вимоги до якості води і пари
- •4 Методика розрахунку хімводоочистки
- •Тема 2.4 Тягоддутьові пристрої
- •1 Призначення і види тягодутьових пристроїв
- •2 Природна тяга
- •3 Штучна тяга й аеродинамічний опір тгу
- •4 Вибір тягодутьевых устроїв
- •Дутьові вентилятори (вд) застосовуються при температурі до 25оС.
- •5 Димові труби
- •Тема 2.5 Техніко-економічні показники тгу
- •1 Основні визначення і показники
- •2 Капітальні витрати
- •Тема 2.6 Охорона навколишнього середовища від шкідливих викидів котельних установок
- •2.6.1 Шкідливі викиди з продуктами спалювання
- •1 Джерела викидів. Шкідливі впливи викидів
- •2 Кінетика утворення шкідливих викидів. Критерій санітарного стану навколишнього середовища
- •3 Засоби очистки твердих часток при згоранні палива
- •3.1 Загальні положення. Класифікація устаткування очистки
- •3.2 Золоуловлювачі
- •3.2.1 Механічні сухі золоуловлювачі
- •3.2.2 Мокрі золоуловлювачі
- •3.2.3 Електрофільтри
- •2.6.2 Очищення продуктів спалювання від газоподібних шкідливих викидів
- •1 Зменшення викидів оксидів сірки
- •2 Засоби зменшення викидів оксидів азоту
- •3 Розсіювання шкідливих домішок і вибір висоти димової труби
- •Тема 2.7 Паливне господарство тгу (пг)
- •1 Принципи організації паливного господарства
- •2 Паливне господарство котелень на твердому паливі
- •2.1 Принципова схема. Склади палива
- •2.2 Паливоподавання і паливоприготування
- •3. Паливне господарство при спалювання рідкого палива
- •3.1 Компонування і розміщення устаткування
- •3.2 Підготовка мазуту до спалювання
- •Тема 2.8 Шлакозоловидаляння. Шкідливі рідкі стікання.
- •1 Загальні положення
- •1 Загальні положення
- •2 Способи шлакозоловидаляння При ручному видаленні застосовуються вузькоколійні вагонетки з перекидним кузовом. Шлак і зола перевозяться сухими.
- •3 Вплив шкідливих рідких стікань тгу на навколишнє середовище
- •4 Класифікація і характеристика стічних вод тгу
- •Тема 2.9 Проектування котельних установок
- •2 Будівельні конструкції котелень
- •3 Компонування обладнання котельних установок
- •4 Рекомендації до прокетурвання міні котелень
- •4.1 Загальні вказівки
- •4.2 Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення
- •4.3 Збір і відведення продуктів згоряння.
- •5 Водопостачання, каналізація, опалення, вентиляція котельні
- •2 Контрольно-вимірювальні прилади (квп)
- •3 Автоматизація. Задачі автоматизації
- •4 Автоматичне регулювання
2 Термічний спосіб дегазації води
У термічному деаераторі взаємозалежні процеси виділення вільної вуглекислоти і розкладання бікарбонату натрію:
2NaHCO3® Na2CO3 + CO2 +H2O,
Na2CO3 + H2O® 2NaOH+CO2 .
Отже, у деаераторі повинний бути забезпечений безупинний відвід із деаерованої води в паровий простір вільної вуглекислоти , яка виділяється, що у свою чергу уповільнює термічне розкладання. Звідси випливає необхідність подачі пари, вільної від вмісту розчиненого CO2 і інтенсивне видалення з деаератора газів , що виділилися.
Деаератори повинні задовольняти таким вимогам :
- мати двоступінчату схему деаерації води; забезпечувати швидкий нагрів води і підтримувати відповідну температуру води, що надходить у деаератор; забезпечувати більш тонке роздрібнення води.
Принципова схема деаераційної установки подана на малюнку.2.7
Малюнок 2.3.4 Схема атмосферної деаераційної установки
1-колонка; 2- бак; 3- водопокажчик; 4- манометр; 5- гідравлічний затвор;
6- розподільний устрій; 7,8- тарілки; 9- трубопровід випара; 10- охолодник випара; 11- хімочищена вода; 12- відвід газу; 13- трубопровід пари в колонку; 14- випуск води в затвор.
Атмосферний деаератор складається з малогабаритної колонки 1 і бака-акумулятора 2 з барботажним устроєм. У колонці розташовані дірчасті тарілки 7,8.Вода надходить через розподільний устрій 6 на верхню тарілку 7,попередньо перемішуючись із подаваним конденсатом. З колонки 1 вода зливається в бак 2, у якій рівень її підтримується на визначеній висоті для створення над рівнем води постійної парової подушки. Пара у колонку підводиться знизу по патрубку 13 з отворами для кращої її розподілу . Вода, яка потребує деаерації деаерації 11,підводиться у верхню тарілку, контактує з парою і стікає на нижню тарілку, а потім у бак-акумулятор. Гази і частина пари, що не скондесувалася, відводяться через патрубок 9 у самій верхній частині колонки.
Для кращої деаерації води, крім підігріву її в колонці, застосовується схема, у якій пара спочатку надходить у бак на барботаж, а потім у колонку.
Вакуумна деаерація (мал.2.8) в основному застосовується в ТГУ, обладнаних водогрійними ТГ.Вакуум створюється водоструминним ежектором 5. Випар і газ із деаераційної колонки відсмокчується ежектором за рахунок чого і створюється вакуум у колонці. У ежекторі випар конденсується, а гази виводять в атмосферу.
Малюнок 2.3.5 Схема вакуумної деаерації
Продуктивність деаераторів вибирається по максимальній витраті живильної води для ТГУ і підживленої води, яка поступає у тепломережу. Розмір місткості всіх баків ТГУ розраховується для невеликих установок на 20-30 хв. запасу їхньої максимальної продуктивності і на значних установках 15 хв. запасу.
У значних відкритих системах теплопостачання при кількостях води від 150 м3/годину і вище після деаераторів підживленої води встановлюється на територіїТГУ баки-акумулятори. Місткість баків-акумуляторів,які вирівнюють добове споживання води визначається з виразу
V=(21,6...14…14,4)G ргв,