4 Вибір тягодутьевых устроїв

У опалювально-виробничих ТГУ звичайно встановлюють дутьоеві вентилятори і димососи одностороннього усмоктування.

Дутьові вентилятори (вд) застосовуються при температурі до 25оС.

Продуктивність дутьового пристрою визначається:

, м³/із

де b_р - розрахункова витрата палива, кг/с; a _т - коефіцієнт надлишку повітря; Vo - теоретичний об’єм повітря, м³/кг; tв - температура повітря, ^оС.

Дутьоеві вентилятори вибирають по їхній продуктивності й утворюваному ними повному тиску. Їх встановлюють індивідуально (по агрегатному принципові) і групові.

Групові дутьові вентилятори встановлюють у ТГУ, обладнаних ТГ із розрахунковою продуктивністю по парі не понад 1,5-2 т/год.

Продуктивність димососів, м³/с

Розрахунковий повний тиск димососа, Па

де - самотяга димаря, Па.

Число встановлюваних димососів і їхня продуктивність, так само як і дутьових вентиляторів, обумовлюються потужністю ТГУ. Поагрегатна установка дымососів найбільш поширена. Групові димососи встановлюють лише в котельних малої потужності і там, де встановлені групові экономайзери або золоуловлювачи.

Для зменшення довжини каналів, що подають воздух, дутьові агрегати розташовують по можливості поблизу від ТГ. Димососи і вентилятори розміщають, як правило, переважно на нульовій позначці (мал. 2.9[3]). Перетин воздуховодів визначають виходячи зі швидкості руху повітря, прийнятого в межах 6-10 м/с. Для цегельних газоходів швидкість руху продуктів горіння приймають 6-8 м/с, а для сталевих газоходів 8-10 м/с. Між димососами і вентиляторами роблять проходи шириною не менше 800 мм для їхнього огляду.

5 Димові труби

Димові труби виконують цегельними, залізобетонними і металевими. Основними елементами цегельної труби є: фундамент і стовбур. Для надання усталеності зовні труба має форму усіченого конуса.Залізобетонні труби футеровані по усій висоті і виконані висотою від 80 до 200 застосовують звичайно для ТГ великої потужності.

Висота димаря повинна бути вища покрівель будинків (у радіусі 25м) не менше чим на 5 м і при наявності будинків висотою більш 15 м у радіусі 200 м - не нижче 35 м. При природній тязі і спалюванні природного газу висота димаря повинна бути не нижче 20 м.

Для ТГУ, як правило, варто мати один загальний димар, що розташовується окремо від будинку котельної.

Площа вихідного перетину димаря, м², визначають

де В_р - розрахункова витрата палива котельної, кг/с (м³/с); Vг - сумарний обсяг продуктів горіння котельної, м³/кг; _відх - температура газів , що ідуть в димову трубу; w_відх. - швидкість димових газів, 15-25 м/с.

Далі визначається діаметр устя димаря:

і діаметр основи димаря:

d_о= 0,02Н + d_у.

Тема 2.5 Техніко-економічні показники тгу

(ТЕП ТГУ)

Кількість годин- 2

Кількість лекцій- 1(7- а)

Лекція- 2.7

4. Основні визначення і показники

5. Капітальні витрати (вартість джерела теплопостачання)

6. Експлуатаційні витрати

7. Економічна ефективність капіталовкладень і нової техніки