- •Кафедра “Теплотехніка, теплогазопостачання і вентиляція”
- •Тема 2.1 Теплові схеми тгу
- •Тема 2.2 Методика розрахунку теплової схеми котельні
- •Тема 2.3 Водопідготовка
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •5 Регенерація іонітових фільтрів
- •Тема 2.4 Тягоддутьові пристрої
- •Тема 2.5 Техніко-економічні показники тгу (теп тгу)
- •Тема 2.6 Охорона навколишнього середовища від шкідливих
- •Тема 2.7 Паливне господарство тгу (пг)
- •Тема 2.8 Шлакозоловидаляння. Шкідливі рідкі стікання.
- •Тема 2.9 Проектування котельних установок
- •2 Теплові схеми тгу з паровими котлоагрегатами
- •3 Теплова схема з водогрійними котлоагрегатами
- •Кількість годин - 2
- •Лекція 2.2
- •2 Загальні принципи розрахунку теплових схем котелень
- •3 Методика розрахунка теплової схеми котельні з водогрійними
- •Кількість води в подавальному трубопроводі, кг/с
- •4 Методика розрахунку теплової схеми котельні з паровими
- •5 Оцінка теплової ефективності теплової схеми
- •Тема 2.3 Водопідготовка
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •2 Призначення водопідготовки
- •3 Освітленние води
- •4 Пом'якшення води методом іонного обміну
- •5 Регенерація іонітних фільтрів
- •6 Вибір схем іонітовтх установок
- •1 Основи теорії дегазації води
- •2 Термічний спосіб дегазації води
- •3 Хімічна деаерація води
- •4 Установка деаератора
- •1 Внутрішньокотлова обробка води
- •2 Сучасні засоби очистки води
- •3 Вимоги до якості води і пари
- •4 Методика розрахунку хімводоочистки
- •Тема 2.4 Тягоддутьові пристрої
- •1 Призначення і види тягодутьових пристроїв
- •2 Природна тяга
- •3 Штучна тяга й аеродинамічний опір тгу
- •4 Вибір тягодутьевых устроїв
- •Дутьові вентилятори (вд) застосовуються при температурі до 25оС.
- •5 Димові труби
- •Тема 2.5 Техніко-економічні показники тгу
- •1 Основні визначення і показники
- •2 Капітальні витрати
- •Тема 2.6 Охорона навколишнього середовища від шкідливих викидів котельних установок
- •2.6.1 Шкідливі викиди з продуктами спалювання
- •1 Джерела викидів. Шкідливі впливи викидів
- •2 Кінетика утворення шкідливих викидів. Критерій санітарного стану навколишнього середовища
- •3 Засоби очистки твердих часток при згоранні палива
- •3.1 Загальні положення. Класифікація устаткування очистки
- •3.2 Золоуловлювачі
- •3.2.1 Механічні сухі золоуловлювачі
- •3.2.2 Мокрі золоуловлювачі
- •3.2.3 Електрофільтри
- •2.6.2 Очищення продуктів спалювання від газоподібних шкідливих викидів
- •1 Зменшення викидів оксидів сірки
- •2 Засоби зменшення викидів оксидів азоту
- •3 Розсіювання шкідливих домішок і вибір висоти димової труби
- •Тема 2.7 Паливне господарство тгу (пг)
- •1 Принципи організації паливного господарства
- •2 Паливне господарство котелень на твердому паливі
- •2.1 Принципова схема. Склади палива
- •2.2 Паливоподавання і паливоприготування
- •3. Паливне господарство при спалювання рідкого палива
- •3.1 Компонування і розміщення устаткування
- •3.2 Підготовка мазуту до спалювання
- •Тема 2.8 Шлакозоловидаляння. Шкідливі рідкі стікання.
- •1 Загальні положення
- •1 Загальні положення
- •2 Способи шлакозоловидаляння При ручному видаленні застосовуються вузькоколійні вагонетки з перекидним кузовом. Шлак і зола перевозяться сухими.
- •3 Вплив шкідливих рідких стікань тгу на навколишнє середовище
- •4 Класифікація і характеристика стічних вод тгу
- •Тема 2.9 Проектування котельних установок
- •2 Будівельні конструкції котелень
- •3 Компонування обладнання котельних установок
- •4 Рекомендації до прокетурвання міні котелень
- •4.1 Загальні вказівки
- •4.2 Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення
- •4.3 Збір і відведення продуктів згоряння.
- •5 Водопостачання, каналізація, опалення, вентиляція котельні
- •2 Контрольно-вимірювальні прилади (квп)
- •3 Автоматизація. Задачі автоматизації
- •4 Автоматичне регулювання
3 Засоби очистки твердих часток при згоранні палива
3.1 Загальні положення. Класифікація устаткування очистки
Дослідження показали, що викиди попелу спостерігаються не тільки при спалюванні твердих палив. При викиді з димарів частки попелу розсіюються в атмосфері і випадають із часом на поверхню землі. Максимальна концентрація твердих часток спостерігається на відстані (8 - 18)Н від джерела викидів.
Рисунок 2.6.1 Схема розсіювання продуктів спалювання
Кількість попелу в продуктах спалювання залежить від властивостей палива (Ар). При шаровому спалюванні палива попіл в виносі складає 25 - 40 %, із котрих приблизно половина осідає в газоходах котла, а разом із продуктами спалювання в димар несеться усього 10-15 %.
Коли добуток АрВр 1400, то котельні на твердому паливі необхідно обладнувати золоуловлюючими установками.
Визначальними параметрами при виборі типу золоуловлювача є: кількість попелу, яке треба уловлювати, його дисперсний склад і фізичні властивості, а також необхідний ступінь очистки (але не нижче величини 0,5 мг/см3) загальний і фракційний:
; ,
де - маса уловлених часток і маса даної уловленої фракції, кг; - маса часток, що входять у золоуловлювач і маса даної фракції на виході.
Засоби очистки продуктів спалювання від твердих часток підрозділяють на: суху механічну; мокру механічну; електричну; електромагнітну; ультразвукову; мокру хімічну.
Золоуловлювачі підрозділяють на такі групи: сухі механічні інерційні - за рахунок дії відцентрових або інерційних сил важкості (гравітаційні апарати; імпульсні камери; канали великого перетину; відцентрові апарати; инерційно-жалюзійні; циклони; батарейні циклони; блоки-циклони, ротоклони); мокра механічна - за рахунок промивання або зрошення продуктів спалювання водою з наступним осадженням попелу(швидкісні газопромивачі; пінні газопромивачі; самоочисні масляні фільтри; скрубери й ін.); електрофільтри - за рахунок осадження на електродах викидів під дією електричних сил; ткані рукавні фільтри, у яких отвори для проходу газів мають розміри менше розмірів твердих часток;
комбіновані золоуловлювачі.
3.2 Золоуловлювачі
3.2.1 Механічні сухі золоуловлювачі
Діляться на два типи: відцентрові (або циклонні) і інерційні (жалюзійні).
Принцип дії циклонного золоуловлювача (мал. 2.22/3/) заснований на ефекті відцентрових сил:
,
де rц – радіус апарата,м; м – маса частини, кг; wц – швидкість руху частини, м/с.
Коли тверді частки масою m, що рухаються зі швидкістю w = 20м/с по дотичній трубі (вхідному патрубку) 2 підводяться до циліндричного корпуса 1, то вони відкидаються до стінок, утрачають швидкість і випадають через патрубок 6. Очищені гази віддаляться через патрубок 4.
Використовуються блоки-циклони, що складаються з групи паралельно включених циклонів із діаметром від 400 до 800 мм і батарейні циклони (мал. 2.23/3/), що складаються з великого числа мультициклонів (біля 50 шт.) із діаметром 250 мм, скомпонованих усередині загального кожуха 10, що мають загальний бункер 7, розподільну 2 і вихлопну камеру 8. Коефіцієнт опору блок- циклонів = 105 115, а батарейних циклонів = 85.
Опір циклона:
Ступінь уловлювання попелу циклонами 85-90 %. Гідності циклонів: невисока вартість, прості конструкції. Хиби циклонів: високий гідравлічний опір по газу (біля 10 000 Па) і великі габарити. Використовується в ТГУ малої потужності при шаровому спалюванні.
Жалюзійний золоуловлювач (мал. 2.24 /3/) складається з корпуса 7, двох жалюзійних грат 5, газоходів очищеного газу 3 із шиберами 8 і неочищеного газу А. Газ, проходячи між лопатами грат, захоплює із собою невелику кількість дрібних часток попелу, а більш значні збираються в циклоні 1, де відокремлюються від продуктів спалювання. Гідності: малі габарити, невеличкі опори і можливість установки їх у вертикальних і горизонтальних газоходах. Хиби: швидке стирання попелом гратів. Ступінь очистки 70-80 %.