- •Кафедра “Теплотехніка, теплогазопостачання і вентиляція”
- •Тема 2.1 Теплові схеми тгу
- •Тема 2.2 Методика розрахунку теплової схеми котельні
- •Тема 2.3 Водопідготовка
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •5 Регенерація іонітових фільтрів
- •Тема 2.4 Тягоддутьові пристрої
- •Тема 2.5 Техніко-економічні показники тгу (теп тгу)
- •Тема 2.6 Охорона навколишнього середовища від шкідливих
- •Тема 2.7 Паливне господарство тгу (пг)
- •Тема 2.8 Шлакозоловидаляння. Шкідливі рідкі стікання.
- •Тема 2.9 Проектування котельних установок
- •2 Теплові схеми тгу з паровими котлоагрегатами
- •3 Теплова схема з водогрійними котлоагрегатами
- •Кількість годин - 2
- •Лекція 2.2
- •2 Загальні принципи розрахунку теплових схем котелень
- •3 Методика розрахунка теплової схеми котельні з водогрійними
- •Кількість води в подавальному трубопроводі, кг/с
- •4 Методика розрахунку теплової схеми котельні з паровими
- •5 Оцінка теплової ефективності теплової схеми
- •Тема 2.3 Водопідготовка
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •2 Призначення водопідготовки
- •3 Освітленние води
- •4 Пом'якшення води методом іонного обміну
- •5 Регенерація іонітних фільтрів
- •6 Вибір схем іонітовтх установок
- •1 Основи теорії дегазації води
- •2 Термічний спосіб дегазації води
- •3 Хімічна деаерація води
- •4 Установка деаератора
- •1 Внутрішньокотлова обробка води
- •2 Сучасні засоби очистки води
- •3 Вимоги до якості води і пари
- •4 Методика розрахунку хімводоочистки
- •Тема 2.4 Тягоддутьові пристрої
- •1 Призначення і види тягодутьових пристроїв
- •2 Природна тяга
- •3 Штучна тяга й аеродинамічний опір тгу
- •4 Вибір тягодутьевых устроїв
- •Дутьові вентилятори (вд) застосовуються при температурі до 25оС.
- •5 Димові труби
- •Тема 2.5 Техніко-економічні показники тгу
- •1 Основні визначення і показники
- •2 Капітальні витрати
- •Тема 2.6 Охорона навколишнього середовища від шкідливих викидів котельних установок
- •2.6.1 Шкідливі викиди з продуктами спалювання
- •1 Джерела викидів. Шкідливі впливи викидів
- •2 Кінетика утворення шкідливих викидів. Критерій санітарного стану навколишнього середовища
- •3 Засоби очистки твердих часток при згоранні палива
- •3.1 Загальні положення. Класифікація устаткування очистки
- •3.2 Золоуловлювачі
- •3.2.1 Механічні сухі золоуловлювачі
- •3.2.2 Мокрі золоуловлювачі
- •3.2.3 Електрофільтри
- •2.6.2 Очищення продуктів спалювання від газоподібних шкідливих викидів
- •1 Зменшення викидів оксидів сірки
- •2 Засоби зменшення викидів оксидів азоту
- •3 Розсіювання шкідливих домішок і вибір висоти димової труби
- •Тема 2.7 Паливне господарство тгу (пг)
- •1 Принципи організації паливного господарства
- •2 Паливне господарство котелень на твердому паливі
- •2.1 Принципова схема. Склади палива
- •2.2 Паливоподавання і паливоприготування
- •3. Паливне господарство при спалювання рідкого палива
- •3.1 Компонування і розміщення устаткування
- •3.2 Підготовка мазуту до спалювання
- •Тема 2.8 Шлакозоловидаляння. Шкідливі рідкі стікання.
- •1 Загальні положення
- •1 Загальні положення
- •2 Способи шлакозоловидаляння При ручному видаленні застосовуються вузькоколійні вагонетки з перекидним кузовом. Шлак і зола перевозяться сухими.
- •3 Вплив шкідливих рідких стікань тгу на навколишнє середовище
- •4 Класифікація і характеристика стічних вод тгу
- •Тема 2.9 Проектування котельних установок
- •2 Будівельні конструкції котелень
- •3 Компонування обладнання котельних установок
- •4 Рекомендації до прокетурвання міні котелень
- •4.1 Загальні вказівки
- •4.2 Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення
- •4.3 Збір і відведення продуктів згоряння.
- •5 Водопостачання, каналізація, опалення, вентиляція котельні
- •2 Контрольно-вимірювальні прилади (квп)
- •3 Автоматизація. Задачі автоматизації
- •4 Автоматичне регулювання
2 Засоби зменшення викидів оксидів азоту
ГПК двоокису азоту (NO2) у 6 разів нижче, чим для сірчистого ангідріда (SO3), у 30 разів менше, ніж для окису вуглецю (СО), що говорить про велику токсичність оксидів азоту.
Механізм утворення окислів азоту залежить від виду і складу палива, знаходиться у великій залежності від конструкції топки, засобу спалювання, рівня температур і надлишку повітря в топці. Окисли азоту складаються в основному на 95 - 99 % із NO, що утворюються в топковій камері за рахунок окислювання при високих температурах азоту палива і азоту, який міститься в повітрі, що подається на горіння і що присмоктується в топку і 1-5 % NO2 за рахунок доокислення NO, що відбувається при низьких температурах в основному на відкритому повітрі:
N2 + O2 = 2NO - Q,
NO + 0,5O2 NO2.
Основні методи зниження утворення оксидів азоту в топковій камері:
1) Рециркуляція димових газів у топкову камеру. При цьому продукти спалювання при температурі 300-400оС відбираються звичайно після водяного економайзера спеціальним рециркуляційним димососом і подаються через шліци під пальниками або кільцевий канал навколо пальників, або підмішуються в дутьове повітря перед пальниками. При цьому, використовуючи рециркуляцію димових газів поряд із зменшенням температури горіння ми одержуємо зниження концентрації кисню, зменшення швидкості горіння і розтягування зони горіння, тобто більш ефективному зниженню температури в топковій камері за рахунок більш ефективному охолодженню цієї зони горіння топковими кранами.
2) Двостадійне спалювання палива: У даному випадку в первинну зону горіння подається повітря менше, ніж це теоретично необхідно для повного спалювання палива ( = 0,8 - 0,95). У цій зоні відбувається неповне горіння палива з частковою його газифікацією при зниженій температурі і, отже, зниженому вмісту окислів азоту.
В вторинну зону подається чисте або збіднена паливом суміш для допалювання продуктів неповного спалювання. Процес горіння в заключної його стадії відбувається при більш низькій температурі.
Даний засіб дозволяє зменшити кількість окислів азоту на 25-35 %. Застосування спеціальних пальникових пристроїв для систем 2-остадійного горіння або одержання розтягнутого смолоскипа по довжині топкової камери дозволяє знизити викиди окислів азоту на 30-40 %.
3) Зниження коефіцієнта надлишку повітря в топці до = 1,02 - 1,07 дозволяє зменшити концентрації О2 і зменшити утворення NO.
3 Розсіювання шкідливих домішок і вибір висоти димової труби
Основним призначенням димаря є відвід продуктів спалювання в більш високі прошарки атмосфери, щоб поліпшити умови розсіювання їх у повітрі до рівня концентрацій, коли вони стають безпечними для навколишнього середовища.
Розрахунки і вибір висоти димарів, що забезпечує розсіювання шкідливих викидів виконується на основі БН 369-74. Найбільша концентрація шкідливої речовини См, мг/м3, у приземному прошарку атмосфери не повинна перевищувати ГДК даної шкідливої речовини в атмосферному повітрі, установленої санітарними нормами, тобто
См ГДК.
При одночасній спільній присутності в атмосфері декількох шкідливих речовин їх безрозмірна сумарна концентрація q не повинна перевищувати 1( одиниці) при розрахунку по формулі:
,
де С1, С2, Сn - концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі в одній і тій же точці місцевості, мг/м3;
ГДК1, ГДК2, ГДКn - відповідні максимальні ГДК шкідливих речовин в атмосферному повітрі, мг/м3.
На підставі наявних рекомендацій кількість шкідливих речовин М, г/с, що викидаються в атмосферу з продуктами спалювання котлоагрегатів:
а) попелу і палива , що недогоріло:
Мп = 10 (Ар + q4)aвин Вр(1 - ),
де Ар - зольність палива, %; q4 - утрата теплоти від механічного недопалу, %; авин - частка твердих часток, виносимих із топки; Вр - розрахункова витрата палива, кг/с; - ступінь очищення золоуловлювача.
б) кількість окислів сірки при перерахунку на SO2 :
,
де S p - вміст сірки в паливі, %; - частка окислів сірки, пов'язаних летучим попелом (с. 463[1]); - частка окислів що уловлюються в золоуловлювачі. Для сухих -біля 0, для мокрих золоуловлювачей по мал. 12.4 [1].
в) окису вуглецю:
де Сн - коефіцієнт, що залежить від виду палива, що спалюється (табл. 12.6 [1]); н - поправочний коефіцієнт, що враховує вплив режиму горіння. При нормальних умовах н біля 1.
г) окислів азоту в перерахунку на NO2 :
,
де 1 - безрозмірний коефіцієнт, що враховує якість палива (табл. 12.7 [1]); k - коефіцієнт, що характеризує вихід окислів азоту на 1 МДж теплоти палива, г/МДж; 2 - коефіцієнт, що характеризує ефективність рециркуляції газів (табл. 12.8 [1]); r - ступінь рециркуляціїї інертних газів;3 - коефіцієнт, що враховує конструкцію пальників: для вихрових 3 = 1, для прямоточних 3 = 0,85.
Визначив кількість шкідливих викидів, що викидаються визначають висоту димаря, м:
,
де А - коефіцієнт, що визначає умови вертикального і горизонтального розсіювання і залежний від температурної стратифікації; М – кількість шкідливих викидів, г/с; F - коефіцієнт, що враховує швидкість осідання (для газоподібних F = 1, для пилюки F = 2 ( 2,5); m,n - безрозмірні коефіцієнти, що враховують умови виходу з устя джерела викиду (с. 466[1]); z - число димових труб однієї висоти; Сф - фонова концентрація шкідливих речовин, мг/м3; V1 – витрата викидів, що видаляються м3/с; Т - різниця температур газів і повітря, оС.
Значення А,F,m,n приведені в БН-369-74.
При наявності в газах різноманітних шкідливих домішок висоту димаря Н визначають по найбільшому значенню, що визначається для кожної шкідливої речовини окремо.
Максимальна концентрація пилу і СО2 на відстані 20Н, г/м3:
.