- •Кафедра “Теплотехніка, теплогазопостачання і вентиляція”
- •Тема 2.1 Теплові схеми тгу
- •Тема 2.2 Методика розрахунку теплової схеми котельні
- •Тема 2.3 Водопідготовка
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •5 Регенерація іонітових фільтрів
- •Тема 2.4 Тягоддутьові пристрої
- •Тема 2.5 Техніко-економічні показники тгу (теп тгу)
- •Тема 2.6 Охорона навколишнього середовища від шкідливих
- •Тема 2.7 Паливне господарство тгу (пг)
- •Тема 2.8 Шлакозоловидаляння. Шкідливі рідкі стікання.
- •Тема 2.9 Проектування котельних установок
- •2 Теплові схеми тгу з паровими котлоагрегатами
- •3 Теплова схема з водогрійними котлоагрегатами
- •Кількість годин - 2
- •Лекція 2.2
- •2 Загальні принципи розрахунку теплових схем котелень
- •3 Методика розрахунка теплової схеми котельні з водогрійними
- •Кількість води в подавальному трубопроводі, кг/с
- •4 Методика розрахунку теплової схеми котельні з паровими
- •5 Оцінка теплової ефективності теплової схеми
- •Тема 2.3 Водопідготовка
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •2 Призначення водопідготовки
- •3 Освітленние води
- •4 Пом'якшення води методом іонного обміну
- •5 Регенерація іонітних фільтрів
- •6 Вибір схем іонітовтх установок
- •1 Основи теорії дегазації води
- •2 Термічний спосіб дегазації води
- •3 Хімічна деаерація води
- •4 Установка деаератора
- •1 Внутрішньокотлова обробка води
- •2 Сучасні засоби очистки води
- •3 Вимоги до якості води і пари
- •4 Методика розрахунку хімводоочистки
- •Тема 2.4 Тягоддутьові пристрої
- •1 Призначення і види тягодутьових пристроїв
- •2 Природна тяга
- •3 Штучна тяга й аеродинамічний опір тгу
- •4 Вибір тягодутьевых устроїв
- •Дутьові вентилятори (вд) застосовуються при температурі до 25оС.
- •5 Димові труби
- •Тема 2.5 Техніко-економічні показники тгу
- •1 Основні визначення і показники
- •2 Капітальні витрати
- •Тема 2.6 Охорона навколишнього середовища від шкідливих викидів котельних установок
- •2.6.1 Шкідливі викиди з продуктами спалювання
- •1 Джерела викидів. Шкідливі впливи викидів
- •2 Кінетика утворення шкідливих викидів. Критерій санітарного стану навколишнього середовища
- •3 Засоби очистки твердих часток при згоранні палива
- •3.1 Загальні положення. Класифікація устаткування очистки
- •3.2 Золоуловлювачі
- •3.2.1 Механічні сухі золоуловлювачі
- •3.2.2 Мокрі золоуловлювачі
- •3.2.3 Електрофільтри
- •2.6.2 Очищення продуктів спалювання від газоподібних шкідливих викидів
- •1 Зменшення викидів оксидів сірки
- •2 Засоби зменшення викидів оксидів азоту
- •3 Розсіювання шкідливих домішок і вибір висоти димової труби
- •Тема 2.7 Паливне господарство тгу (пг)
- •1 Принципи організації паливного господарства
- •2 Паливне господарство котелень на твердому паливі
- •2.1 Принципова схема. Склади палива
- •2.2 Паливоподавання і паливоприготування
- •3. Паливне господарство при спалювання рідкого палива
- •3.1 Компонування і розміщення устаткування
- •3.2 Підготовка мазуту до спалювання
- •Тема 2.8 Шлакозоловидаляння. Шкідливі рідкі стікання.
- •1 Загальні положення
- •1 Загальні положення
- •2 Способи шлакозоловидаляння При ручному видаленні застосовуються вузькоколійні вагонетки з перекидним кузовом. Шлак і зола перевозяться сухими.
- •3 Вплив шкідливих рідких стікань тгу на навколишнє середовище
- •4 Класифікація і характеристика стічних вод тгу
- •Тема 2.9 Проектування котельних установок
- •2 Будівельні конструкції котелень
- •3 Компонування обладнання котельних установок
- •4 Рекомендації до прокетурвання міні котелень
- •4.1 Загальні вказівки
- •4.2 Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення
- •4.3 Збір і відведення продуктів згоряння.
- •5 Водопостачання, каналізація, опалення, вентиляція котельні
- •2 Контрольно-вимірювальні прилади (квп)
- •3 Автоматизація. Задачі автоматизації
- •4 Автоматичне регулювання
5 Регенерація іонітних фільтрів
У процесі роботи іоніт насичується поглиненими з води іонами Ca2+ і Мg2+ і утрачає свою обмінноспроможність. При цьому Ж вихідної води підвищується. Для відновлення обмінноспроможності іоніта проводиться його регенерація - процес зворотний основному.
Регенерація іонітового фільтра складається з таких операцій:
а) розпушення; б) сама регенерація; в) промивання.
Розпушення виконується з метою усунути перед регенерацією ущільнення іоніта і видалити дрібні частки іоніта. Інтенсивність розпушення іоніта визначається у розміром 3-5 л/м2с при тривалості 15-20 хв.
Регенерація Na-катіоніта провадиться 7-8 %-ным розчином NaCl; Н-катионита - 1,5 %розчином H2SO4; NH4-катіоніта - 5 % розчином NH4Cl (хлористий амоній); ОН-аніоніта - 4 % розчином NaOH. Швидкість пропускання регенераційнного розчину H2SO4 - 10 м/год щоб уникнути «загіпсування» катіоніта, для інших розчинів 4-5 м/год.
Промивання виконується з бака 4 із метою видалення з фільтра надлишку регенераційнного розчину і продуктів регенерації.
Про завершення регенерації судять по Ж води з фільтра, що повинна бути звичайно 0,05-0,1 мг-экв/кг.
6 Вибір схем іонітовтх установок
Na-катіонування застосовується для ТГ із тиском не вище за середнє. Слід зазначити: живлення парових ТГ водою після Na-катіонування викликає в них наростання лужності.
При обмеженнях у Щ котлової води, в вмістуі вуглекислоти в парі й обмежених розмірах продування застосовують NH4-Na-катіонування.
При необхідності глибокого зниження сухого залишку і Щ використовується метод Н-катіонування.
Для зниження кислотності води Н-катіонування сполучають з Na-катіонуванням, що дає лужну воду, яка змішуючись із кислою водою, її нейтралізує. З ряду подібних схем найбільше поширення одержала схема послідовного Н-Na-катіонування з «голодною» регенерацією, коли потрібна руйнація бікарбонатного іона з зниженням тільки Жк (лужності) до 0,7-1,5 мг-экв/л.
На відміну від звичайного процесу Н-катіонування (при який береться надлишок кислоти в 1,5-2 разу більше теоретичного) у цьому процесі витрата кислоти на регенерацію відповідає теоретичному або навіть декілька менше його. Пом’якшення води відбувається на Na-катіонітних фильтрах (рис. ).
1- Na- катіонітний фільтр; 2 - насос; 3 - механічний фільтр; 7— Н- катіонітний фільтр; 8 — декарбонізатор; 9— вентилятор
Рис. 2.3.3 Схема H-Na катионування
Лекція 2.4 Дегазація води
1 Основи теорії дегазації води
2 Термічний спосіб дегазації води
3 Хімічна дегазація води
4 Установка деаераторів
1 Основи теорії дегазації води
Деаерація живильної і підживленої води - одна з обов'язкових стадій процесу водопідготовки. Сутність цього процесу полягає в тому, щоб знизити і довести до припустимих меж вміст у воді агресивних газів - кисню і вуглекислоти (дегазація). Ці гази викликають розвиток хімічної корозії на поверхні, виготовленої зі сталі і чавуна.
Основним засобом видалення газів із води і, отже. запобігання корозії є термічна деаерація, що заснована на використанні закону розчинності газів у рідині - закону Генри «вагова кількість газу Gг (мг/кг), розчиненого в одиниці об'єму води, прямопропорційна тиску газу рг в ізотермічних умовах: G=y p* pг, yр[ мг/кг] , рг=МПа. ». Це твердження особливо справедливо для погано розчинних газів, а рівноважний стан добре розчинних газів (О2; СО2) описується законом Генри тільки при дуже низьких концентраціях.
На підставі закону Генри можна визначити концентрацію розчиненого газу в рідині по формулі
G = , мг/кг
де aа-коэфіцієнт абсорбції при даній температурі рідини, приведений до нормальних умов; rг-плотность газу при нормальних умовах, кг/м3; rр-плотность рідини, кг/м3; Рг-парціальний тиск газу над поверхнею рідини; Ро-нормальний тиск,МПа.
Як очевидно з цього рівняння при зниженні парціального тиску газу над розчином до ® 0 ( Рг=0) рівноважна концентрація газу в рідині також знижується до 0. Так як парціальний тиск парів рідини над поверхнею розчину при температурі насичення досягає тиску самої рідини, а парціальний тиск розчинених у рідині газів над поверхнею розчину дорівнює 0, отже і розчинність у рідині, нагрітої до температури насичення, також буде дорівнюватись 0.
На цій властивості розчинів і заснований принцип термічної деаерації, що проводиться в спеціальних апаратах, названих деаераторами. Термічна деаерація можлива при будь-якому тиску. По тиску деаератори діляться на такі групи:
а) вакуумні при Рабс. =0,0075-0,05 МПа; б) атмосферні при Рабс. = 0,12 МПа;
в) підвищеного тиску при Рабс. =0,6-0,8 МПа; г) деаератори перегрітої води.