- •Кафедра “Теплотехніка, теплогазопостачання і вентиляція”
- •Тема 2.1 Теплові схеми тгу
- •Тема 2.2 Методика розрахунку теплової схеми котельні
- •Тема 2.3 Водопідготовка
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •5 Регенерація іонітових фільтрів
- •Тема 2.4 Тягоддутьові пристрої
- •Тема 2.5 Техніко-економічні показники тгу (теп тгу)
- •Тема 2.6 Охорона навколишнього середовища від шкідливих
- •Тема 2.7 Паливне господарство тгу (пг)
- •Тема 2.8 Шлакозоловидаляння. Шкідливі рідкі стікання.
- •Тема 2.9 Проектування котельних установок
- •2 Теплові схеми тгу з паровими котлоагрегатами
- •3 Теплова схема з водогрійними котлоагрегатами
- •Кількість годин - 2
- •Лекція 2.2
- •2 Загальні принципи розрахунку теплових схем котелень
- •3 Методика розрахунка теплової схеми котельні з водогрійними
- •Кількість води в подавальному трубопроводі, кг/с
- •4 Методика розрахунку теплової схеми котельні з паровими
- •5 Оцінка теплової ефективності теплової схеми
- •Тема 2.3 Водопідготовка
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •2 Призначення водопідготовки
- •3 Освітленние води
- •4 Пом'якшення води методом іонного обміну
- •5 Регенерація іонітних фільтрів
- •6 Вибір схем іонітовтх установок
- •1 Основи теорії дегазації води
- •2 Термічний спосіб дегазації води
- •3 Хімічна деаерація води
- •4 Установка деаератора
- •1 Внутрішньокотлова обробка води
- •2 Сучасні засоби очистки води
- •3 Вимоги до якості води і пари
- •4 Методика розрахунку хімводоочистки
- •Тема 2.4 Тягоддутьові пристрої
- •1 Призначення і види тягодутьових пристроїв
- •2 Природна тяга
- •3 Штучна тяга й аеродинамічний опір тгу
- •4 Вибір тягодутьевых устроїв
- •Дутьові вентилятори (вд) застосовуються при температурі до 25оС.
- •5 Димові труби
- •Тема 2.5 Техніко-економічні показники тгу
- •1 Основні визначення і показники
- •2 Капітальні витрати
- •Тема 2.6 Охорона навколишнього середовища від шкідливих викидів котельних установок
- •2.6.1 Шкідливі викиди з продуктами спалювання
- •1 Джерела викидів. Шкідливі впливи викидів
- •2 Кінетика утворення шкідливих викидів. Критерій санітарного стану навколишнього середовища
- •3 Засоби очистки твердих часток при згоранні палива
- •3.1 Загальні положення. Класифікація устаткування очистки
- •3.2 Золоуловлювачі
- •3.2.1 Механічні сухі золоуловлювачі
- •3.2.2 Мокрі золоуловлювачі
- •3.2.3 Електрофільтри
- •2.6.2 Очищення продуктів спалювання від газоподібних шкідливих викидів
- •1 Зменшення викидів оксидів сірки
- •2 Засоби зменшення викидів оксидів азоту
- •3 Розсіювання шкідливих домішок і вибір висоти димової труби
- •Тема 2.7 Паливне господарство тгу (пг)
- •1 Принципи організації паливного господарства
- •2 Паливне господарство котелень на твердому паливі
- •2.1 Принципова схема. Склади палива
- •2.2 Паливоподавання і паливоприготування
- •3. Паливне господарство при спалювання рідкого палива
- •3.1 Компонування і розміщення устаткування
- •3.2 Підготовка мазуту до спалювання
- •Тема 2.8 Шлакозоловидаляння. Шкідливі рідкі стікання.
- •1 Загальні положення
- •1 Загальні положення
- •2 Способи шлакозоловидаляння При ручному видаленні застосовуються вузькоколійні вагонетки з перекидним кузовом. Шлак і зола перевозяться сухими.
- •3 Вплив шкідливих рідких стікань тгу на навколишнє середовище
- •4 Класифікація і характеристика стічних вод тгу
- •Тема 2.9 Проектування котельних установок
- •2 Будівельні конструкції котелень
- •3 Компонування обладнання котельних установок
- •4 Рекомендації до прокетурвання міні котелень
- •4.1 Загальні вказівки
- •4.2 Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення
- •4.3 Збір і відведення продуктів згоряння.
- •5 Водопостачання, каналізація, опалення, вентиляція котельні
- •2 Контрольно-вимірювальні прилади (квп)
- •3 Автоматизація. Задачі автоматизації
- •4 Автоматичне регулювання
3 Освітленние води
Процес видалення грубодисперсних і колоїдних домішок називають освітленням. Його здійснюють шляхом фільтрування і відстоювання води. Найбільш дрібні частки укрупнюються - коагулюються при обробціі води реагентами перед обробкою у механічних фільтрах.
Коагулянтами служать сірчанокислий алюміній A2(SO4)3×18H2O і залізний купорос (сірчанокисле закисне залізо) – FeSO4× 7 H2O і хлорне залізо – FeCl3.
Вода перед коагуляцією для прискорення процесу підігрівається до 25-30°С. Коагулянти викликають корозію, тому устаткування потребує захисного покриття. На рис. 2.3 показана прямоточна схема освітлення води з механічним фільтром.
Освітлювальний фільтр представляє собою металевий резервуар, у якому на дренажній системі розташовується прошарок фільтруючого матеріалу.
Зважені речовини осаджуються і поступово збільшують опір фільтра від сотих часток до 0,1 МПа. Тривалість роботи механічного фільтра від 2 до 22 годин, після чого фільтр промивають водою. Перед промиванням його обробляюють стислим повітрям для розпушення матеріалу на протязі 9-10 хв.
Видалення заліза, що міститься у воді рік і водойм у виді колоїдних з'єднань, проводять коагуляцією, вапнуванням і хлоруванням.
1- вхідна вода; 2 - насос-дозатор; 3 - бак із розчином коагулянтом; 4 - шайби; 5 - механічний фільтр; 6 - освітлювальний фільтр; 7- бак промивної води; 8- лінія промивання; 9- освітлена вода.
Рисунок 2.3.1 Схема освітлення води
4 Пом'якшення води методом іонного обміну
Метод іонного обміну заснований на спроможності деяких нерозчинних у воді матеріалов-катіонів поглинати присутні у воді катіони Са2+ і Mg2+, віддавая воді катіони Na+, H+ і амонію NH4+, котрими попередньо насичують матеріал:
2 RNa + Ca2+ « R2Ca + 2Na+; RH + Na+ « RNa + H+;
2RNH4 + Mg2+ « R2Mg + 2NH44+; ROH + Cl- « RСl + OH-
У залежності від утримання в поверхневому прошарку катіоніта того або іншого обмінного катіона розрізняють Na-катіонування, H-катіонування і NH4-Na-катіонування.
При фільтрації води через прошарок матеріалу, катіони обмінюються, унаслідок чого загальна Жо може бути знижена до 0,015 мг-экв/кг.
Катіони Na+ у Na-катіонітних фильтрах обмінюються при фільтрації з катіонами Са2+ і Мg2+ і утворять у пом'якшеній воді натрієві солі з великою розчинністю – NaHCO3, NaCl, Na2SO4 і Na2SiO3. Надалі з бікарбонату Na (NaHCO3) у котловій воді утворюється карбонат Na (Na2CO3) і двоокис вуглецю СО2, що призводить до збільшення лужності котлової води, тому що карбонат натрію утворює надалі їдкий натр (NaOH)
NaHCO3 ® Na2CO3 + CO2 + H2O,
Схема Na-катіонітної установки приведена на рис. 2.3.2.
Na-катіонування в залежності від необхідної Ж-сти живильної води буває одноступінчате або двоступінчате. При однім ступені пом'якшення вода знижує загальну Ж до 0,1 мг-экв/кг, при двоступінчатої ~ 0,015 мг-экв/кг.
Заповнюються Na-катіонітні фільтри сульфовугіллям або катіонітом марки КУ-2. Температура води перед фільтрами повинна складати 25-30° С.
1 - вхідна вода, 2 - фільтр-розчинник солі, 3 - Nа-катіонітний фільтр, 4 - бак промивної води, 5 – пом’якшена вода
Рисунок 2.3.2 Схема Nа-катіонування
.
.