Тема 9 економічні аспекти охорони праці

9.1 Ефективність заходів щодо покращення умов праці й охорони праці

Економічні результати від покращення умов праці і зниження виробничого травматизму, крім соціального ефекту, полягають у збільшенні періоду трудової діяльності, професійної активності, зростанні продуктивності праці, скорочення збитків, зменшенні плинності кадрів, скороченні витрат на пільги та компенсації. Збільшення періоду професійної активності обумовлене тим, що покращення умов праці зберігає здоров'я людей, подовжує життя і відповідно подовжує період їх трудової діяльності. Незадовільні умови праці призводять до того, що частина робітників закінчують трудову діяльність раніше настання пенсійного віку або змінюють місце роботи.

Умови праці оказують значний вплив на продуктивність праці. За сприятливих умов продуктивність (працездатність) підвищується, бо відсутня необхідність у витраті сил на захист від впливу шкідливих і небезпечних факторів. Окрім того підвищується ефективність використання робочого часу за рахунок зниження його втрат, викликаних тимчасовою непрацездатністю робітників. Для підвищення працездатності велике значення має встановлення раціональних режимів праці й відпочинку.

Збільшення фонду робочого часу досягається скороченням тривалості тимчасової непрацездатності робітників., викликаної травмами і професійними захворюваннями. Із цих причин втрати робочого часу складають до 80 %. Зниження тимчасової непрацездатності на 1 робочий день у масштабі колишнього СРСР збільшувало національний дохід на 678 млн рублів (ціни того ж періоду).

Покращення умов праці скорочують плинність кадрів. Соціологічними дослідженнями встановлено, що кількість людей, які звільняються з причин незадоволеності умовами праці, в середньому складає 20 %, а в будівництві – 25 %. Один випадок зміни місця праці завдавав в умовах 1994 р. економічного збитку в розмірі 3,5 тис рублів. Отже, зниження плинності кадрів на 1 % дорівнює зниженню збитку на 224 млн рублів. Ще одним резервом економіки матеріальних засобів, пов'язаних з умовами праці, є скорочення витрат на пільги і компенсації працюючим у шкідливих умовах. Система пільг і компенсацій передбачає: скорочення тривалості робочого дня, додаткову відпустку від 6 до 36 днів, лікувально-профілактичне харчування, підвищені тарифні ставки, зниження вікового цензу для одержання пенсії (5 і 10 років), зменшення необхідного виробничого стажу й збільшення розміру пенсії. Витрати на пільги та компенсації, як правило, перевищують витрати на покращення умов праці.

Економічні результати здійснення заходів щодо покращення умов і охорони праці існують у вигляді економії або запобігання втратам живої й упредметненої праці в народному господарстві, галузі й підприємстві. Є різні методики щодо визначення економічної ефективності заходів з охорони праці. Вони розраховані на вирішення завдань двох типів:

- визначення економічного збитку, який завдається суспільству виробничим травматизмом і професійною захворюваністю, плинністю робочих кадрів та ін.;

- розрахунок економічного ефекту від упровадження заходів щодо покращення умов праці.

Збиток підприємства обраховується за такими показниками: втрати від простоїв і зниження обсягу продукції, яку випускають, витрати на ремонт і відновлення обладнання, витрати від браку, витрати на порятунок і надання першої допомоги потерпілим, витрати на розслідування нещасних випадків і запрошення експертів, витрати на заміну потерпілих, що вибувають з виробничого процесу, витрати на ритуальні послуги й допомогу сім'ям потерпілих та ін. Профспілки несуть витрати з оплати листів непрацездатності, вартості лікування в поліклініках, лікарнях та ін.

Для оцінки результатів заходів щодо покращення умов і охорони праці використовуються 4 групи показників: зміна стану умов праці, соціальні, соціально-економічні й економічні. Зміни стану умов праці оцінюються за рівнем безпеки праці, покращенням санітарно-гігієнічних показників, підвищенням економічних показників. Покращення санітарно-гігієнічних показників характеризується зменшенням вмісту в повітрі шкідливих речовин, покращенням мікроклімату, зниженням рівню шуму й вібрації, випромінювань і радіації, покращенням освітленості на робочих місцях. Естетичні показники: раціональне компонування робочих місць, благоустрій, кольорова обробка робочих приміщень.

Соціально-економічний облік втрат живої й упредметненої праці означає охоплення всіх економічних і соціальних факторів. Економічні результати визначаються шляхом обліку трьох основних показників: чистого економічного ефекту, збитків і порівняльної економічної ефективності.