- •Глава 1. Наука як сфера людської діяльності..............11
- •Глава 2. Психологія і технологія наукової творчості — 39
- •Глава 3. Методологія та методи наукового дослідження 54
- •Глава 4. Організація і проведення соціологічних
- •Глава 5. Курсова, дипломна, магістерська роботи
- •Глава 10. Вимоги до автореферату дисертації............ 223
- •Глава 11. Порядок захисту дисертації....................... 234
- •Глава 12. Робота над публікаціями, рефератами
- •Розділ I специфіка науково-дослідницької діяльності
- •Глава 1
- •Наука як сфера людської діяльності
- •1.1. Поняття про науку
- •1.2. Наукова комунікація. Наукова школа
- •1.3. Науково-дослідницька діяльність студентів
- •1.4.1. Докторантура. Аспірантура
- •1.4.2. Здобувачі наукового ступеня, які працюють над дисертаціями поза докторантурою або аспірантурою
- •Глава 2 психолопя I технологія наукової творчості
- •2.1. Організація творчої діяльності
- •2.2. Психологія наукової творчості
- •2.3. Робочий день науковця
- •2.4. Робоче місце науковця
- •2.6. Ділове спілкування
- •2.7. Ділове листування
- •2.8. Ділова розмова по телефону
- •2.9. Особистий архів (бібліотека) здобувача
- •Глава 3
- •3.1. Методологія дослідження
- •3.3. Загальнонаукова методологія
- •3.4. Конкретнонаукова методологія
- •3.5. Методи і техніка дослідження
- •3.7. Застосування логічних законів і правил
- •Глава 4 організація I проведення сощологічних досліджень
- •4.1. Етапи соціологічного дослідження
- •4.2. Розробка програми дослідження
- •4.3. Характеристика окремих видів досліджень
- •4.3.1. Спостереження
- •4.3.2. Опитування
- •4.4. Формування вибіркової сукупності
- •4.6. Методика обробки одержаної інформації
- •4.6.1. Ручна обробка інформації
- •4.6.2. Введення інформації в еом та її обробка
- •4.7. Аналіз та інтерпретація одержаних даних
- •4.8. Форми звітності про соціологічне дослідження
- •Розділ III курсова, дипломна, магістерська роботи: написання, оформлення, захист
- •Глава 5
- •Курсова, дипломна, магістерська роботи як кваліфікаційне дослідження
- •5.4. Робота над текстом курсової (дипломної) роботи
- •5.8. Магістерська дисертація як кваліфікаційне дослідження
- •Розділ IV кандидатська I докторська дисертації: написання, оформлення, захист
- •Глава 6
- •Шдготовка до написання дисертації та накопичення наукової інформащї
- •Глава 7 пошук, накопичення та обробка наукової шформації
- •Глава 8 вимоги до змісту I структури дисертації
- •8.1. Загальні вимоги до дисертації
- •8.2. Структура дисертації
- •6. Висновки.
- •7. Список використаних джерел.
- •8.6. Мета і завдання дослідження
- •8.7. Об'єкт і предмет дослідження
- •8.8. Наукова новизна одержаних результатів
- •8.10. Особистий внесок здобувача
- •8.11. Апробація результатів дисертації
- •8.12. Основна частина дисертації
- •8.13. Висновки
- •8.14. Список використаних джерел
- •Глава 9 оформлення дисертаційної роботи
- •9.1. Мова і стиль дисертаційної роботи
- •9.6. Таблиці
- •9.7. Формули
- •9.8. Посилання
- •9.9. Список використаних джерел
- •9.10. Додатки
- •Глава 10 вимоги до автореферату дисертації
- •10.2. Структура автореферату
- •10.3. Анотація
- •10.4. Оформлення автореферату
- •10.5. Видання автореферату
- •Глава 11 порядок захисту дисертащї
- •4) Друкування і розсилання автореферату;
- •11.3. Друкування і розсилання автореферату
- •11.4. Підготовка здобувача до захисту дисертації
- •11.5. Процедура прилюдного захисту дисертації
- •Розділ V шдготовка публікацій, рефератш, доповідей
- •Глава 12
- •Робота над публікащями, рефератами I доповідями
4.3. Характеристика окремих видів досліджень
Серед методів дослідження особливого поширення набу-ли спостереження, опитування, експеримент, тому зупи-нимося на них детальніше.
4.3.1. Спостереження
Спостереження використовується, як правило, для збору та узагальнення первинної інформації, посідає провідне місце при дослідженні соціальних спільнот, соціальної поведінки індивідів. Воно охоплює видимі ознаки подій та змін у сфері відповідної діяльності і відбиває конкретні події в конкрет-них ситуаціях. За підсумками спостереження можна зроби-ти вагомі висновки і про конкретне соціокультурне середо-вище, умови та зміст діяльності. Воно використовується як джерело побудови гіпотез і слугує методом перевірки резуль-татів інших досліджень.
Спостереження — один із складних і трудомістких ме-тодів. Це зумовлено специфікою відносин суб'єкта та об'єкта спостереження, в якому людина виступає і суб'єктом, і об'єк-том, що, безумовно, впливає на процес дослідження. Тому ви-користання цього методу пов'язане з певною формалізацією процедур, розробкою інструментарію, який забезпечує надій-ність вихідних даних.
За рівнем стандартизації процедури спостереження поді-ляються на запрограмовані — з реєстрацією строго виділе-них ознак спостереження, із застосуванням спеціальних кар-ток; частково стандартизовані — з використанням про-токолів, щоденників спостереження; що не контролюють-ся — з щоденниковими записами.
Розробка програми наукового спостереження передбачає п'ять етапів:
/. Визначення мети і завдань. Мета зумовлює спрямо-ваність спостереження. Завдання можуть включати попереднє орієнтування в об'єкті спостереження, висування і перевірку
гіпотез, уточнення і перевірку результатів, отриманих за допо-могою ініпих методів. Одними із провідних завдань у програмі спостереження можуть бути побудова і класифікація умов, ознак, які утворюють ситуацію, що підлягає спостереженню.
//. Вибір об'єкта, предмета і ситуацїі спостереження. Об'єктом спостереження можуть бути соціальні епільноти, групи, окремі особи в різноманітних ситуаціях. Ситуація спостереження — це комплекс умов, за наявності яких об'єкт підлягає спостереженню. Згідно з програмою дослідження спо-стереження ситуації можуть бути природними та експеримен-тальними, керованими і некерованими, спонтанними та органі-зованими та ін. Предметом спостереження можуть виступати ознаки, властивості, умови, форми поведінки індивідів, груп у певній соціокультурній ситуації, середовищі.
///. Вибір засобу (виду) і визначення категорій та ознак, за якими буде відстежуватися та оцінюватися ситуа-ція спостереження. Категорії •— це групи емпіричних ознак об'єкта спостереження, що реєструються під час спостережен-ня і в стандартизованих спостереженнях виявляються в пев-них показниках. Критерії спостереження можуть бути опи-совими або оціночними. Ознаки відбивають найбільш зна-чущі сторони об'єкта. Це, наприклад, доступні спостережен-ню акти дій об'єкта, реакція аудиторії на проведені культур-но-дозвільні програми, читацькі конференції, комплекс умов, за яких об'ект підлягає спостереженню та ін.
IV. Вибір засобів реєстрації об'єкта спостереження ви-значається цілями і завданнями дослідження, об'єктом, пред-метом і видом спостереження. Реєструвати результати спо-стереження можна в блокнотах, картах реєстрації, протоко-лах, щоденниках.
V. Обробка та Інтерпретація інформацїї. У підсумко-вому документі, звіті відбиваються дані про час, місце, ситуа-цію і способи спостереження, наводиться характеристика спостережуваних ситуацій, підкреслюються елементи новиз-ни отриманих даних і подаються висновки.
Типові помилки при проведенні спостерсження
1. Спостереження розпочинається без спеціально розроб-леної програми, здійснюється випадково.
2. Ознаки спостереження не пов'язані з проблемною си-туацією і гіпотезою дослідження.
3. В числі ознак спостереження в картках не відмічені часто повторювані і достатньо значущі властивості ситуацій спостереження.
4. He введено обмежень на умови спостереження, і спосте-рігачі зіткнулися під час роботи з принципово різними ситу-аціями.
5. He підготовлені і не апробовані методичні документи; з цієї причини під час збору даних виникають труднощі, по-в'язані з чіткою реєстрацією ознак.
Настрій спостерігача може негативно впливати на харак-тер сприйняття подій, на оцінку результатів спостереження.
Спостереження має як позитивні, так і негативні власти-вості. Недоліки полягають у неможливості гарантування реп-резентативності даних через велику кількість явищ, елементів суб'єктивізму в інтерпретації ситуацій, спостережень, подій. Крім того, як правило, спостерігаються лише ті події, які відбу-ваються в період проведення дослідження.