4.6.2. Введення інформації в еом та її обробка

Обробка за допомогою ЕОМ складається з двох стадій: уведення інформації в машину і власне обробка (виконання статистичних розрахунків). У пам'ять персонального комп'ю-тера дані вводяться безпосередньо з анкет, а машини обчис-лювальних центрів, як правило, потребують додаткової про-цедури — кодування масиву. Групою проінструктованих кодувальників масив даних у цифровому вигляді переноситься на спеціальні кодувальні аркуші, які потім передаються опе-раторам обчислювального центру для набивання перфокарт або запису на магнітні стрічки. Вибір системи кодування, формат кодувальних аркушів та інші технічні питання узгоджуготься зі спеціалістами обчислювального центру заз-далегідь, на етапі планування дослідження.

Є декілька комп'ютерних програм (SPSS, Stat, Diasta, Socium, Stadia та ін.), які забезпечують введення інформації в ЕОМ і отримання різних варіантів її машинно'ї обробки. Машинна обробка на ЕОМ дає змогу обробити великий масив анкет, які містять якісні й кількісні показники (ознаки), вста-новлювати та вимірювати зв'язки між ними.

Підготовка соціологічної інформації для введення в ЕОМ полягає в перевірці анкет на відповідність встановленим па-раметрам. Основними критеріями перевірки є надійність, пов-нота, точність і технологічність інформації, яку вводять. У процесі підготовки анкет до введення в ЕОМ передбачається також розробка форм подання вихідних даних. Метою та-кої підготовки є уніфікація анкетних даних, яка сприяє їх введенню та зберіганню в ЕОМ. Підготовлені таким чином дані вводяться в ЕОМ за допомогою клавіатури. Зберігається ця інформація на магнітних гнучких, жорстких, лазерних дисках та інших пристроях.

Уведення даних в ЕОМ здійснюється методом перенесен-ня із заповнених анкет варіантів відповідей респондентів на певні запитання.

Соціологічна інформація може зберігатися в пам'яті ЕОМ, наприклад, у вигляді таблиць (табл. 4.7).

Кожний рядок таблиці має порядковий номер і містить відповіді окремого конкретного респондента на всі запитання анкети. Порядкові номери відповідають введеним дослідником кодам. Таблиця містить декілька полів (у табл. 4.8 по горизон-талі), у кожному з яких зберігається вибраний респондентом варіант відповіді на запитання анкети. Кількість таких гіолів, або комірок, дорівнює сумі варіантів відповідей анкети. Якщо, наприклад, в анкеті, що складається з 27 запитань, загальна кількість запропонованих варіантів відповідей дорівнює 120, то і кількість комірок таблиці дорівнюватиме 120. Поля таб-лиці пронумеровано так, що кожне з них має номер, який відповідає номеру відповіді в анкеті. Поля, в яких містяться дані всіх респондентів з одного варіанта відповіді, являють собою колонку таблиці (по вертикалі).

Респондент, відповідаючи на запитання анкети, вибирає один або декілька із запропонованих варіантів і помічає їх кодом або підкресленням.

Вибравши анкету і визначивши її код, в електронній таб-лиці знаходять рядок (запис) із таким номером. За допомо-гою спеціальних клавіш (як правило, це клавіші із зобра-женням стрілок угору і вниз) переміщають маркер (світлову рисочку-позначку) на екрані дисплея на початок цього ряд-ка. Знайшовши в анкеті відповідь, відмічену тим чи іншим способом респондентом, оператор визначає його порядковий номер. Відшукавши в електронній таблиці чи базі даних ко-мірку з таким номером, він за допомогою клавіші "Табуля-ція" або клавіш із зображенням стрілок вліво чи вправо переміщується в ній і записуе там цифру "1", натиснувши клавішу з її зображенням. В решту комірок нічого не вво-диться. Операція введення потребує підвищеної уваги та аку-ратності.

Нижче наведено варіант таблиці, створеної за допомогою програми табличний редактор Microsoft Excel (табл. 4.8).

Ha екрані комп'ютера накреслюється таблиця, в комірки якої можуть вноситися відповідні символьні (текстові або цифрові) дані, а також формули для отримання сумарних даних.

Перед боковиком таблиці розміщено цифри від 1 до 7V (від 10 до 13), де максимальне значення може дорівнювати 9999. Вони показують номер рядка таблиці. Горизонтально над рядком з номером "1" розташовані літери латинського алфавіту від А до Z (від 10 до L). На перехресті колонки з рядком розміщується комірка, яка має свої координати. На-приклад, комірка таблиці з текстом 07 має адресу (коорди-нати) Н4. У комірці з адресою B10 може бути записана фор-мула sum (В6 : В8), це означає, що всі дані в комірці від В6 до В8 колонки В додаватимуться, а їх результат запишеться в комірку B10. У комірках від C10 до K10 будуть такі самі формули з відповідною кожній колонці літерою латинського алфавіту. В комірку B12 може бути введена формула B10/100N, де N означає кількість рядків (записів) таблиці, при-значену для введення даних респондентів, тобто максималь-ну кількість анкетованих респондентів. У даному разі N - 3, тобто від 6 до 8 рядків включно.

Для збереження таблиці з даними в програмі закладено спеціальну команду "SAVE", для виконання якої треба вка-зати ім'я файла, в якому таблиця буде зберігатися, напри-клад ANCETA-l.xls.

Робота з уведення даних анкет доволі трудомістка, одно-манітна і разом з тим відповідальна. Однак саме ця форма через наочність приваблива для введення, коригування та обробки анкет на ЕОМ.

Контроль уведення даних, як правило, здійснює друга осо-ба методом звірення даних кожної анкети з табличними їх значеннями. При знаходженні помилкових даних за допо-могою клавіш із зображенням стрілок вліво, вправо, вгору і вниз переміщуються в комірку, в якій виявлено помилку, і вводять у неї з клавіатури комп'ютера правильне значення.

Заповнена таблиця стає комп'ютерною базою даних про-веденого соціологічного дослідження. Із загального обсягу інформації, що закладена і зберігається в ЕОМ, можна вибра-ти необхідні соціологічні дані (певну кількість рядків і стовпців) і скласти нову таблицю (табл. 4.9).

Таблиця 4.9. Зразок заповненої таблиці програми

Машинна обробка анкет дає змогу отримати графічне зобра-ження даних соціологічних досліджень — кругову (рис. 4.3), стовпчикову, суміщену (рис. 4.4) та інші види діаграм.

Цифри на рис. 4.3 біля заштрихованих різним спосо-бом секторів показують номери варіантів вибраних відпо-

відей анкети. В дужках поряд із цими цифрами зазнача-ють кількість респондентів, що вибрали вказаний варіант відповіді, тобто його частоту серед загальної кількості відпо-відей у відсотках. Так, номери відповідей 2, 5, 13 і 17 ма-ють однаковий відсоток (17 %) і в даній ситуації показу-ють, що сумарна частота кожного з них дорівнює 1, a cy-марна частота відповіді 11 майже вдвоє більша (32 %), тоб-то дорівнює 2.

Рис. 4.3. Частота відповідей респондентів на запитання анкети,%

На рис. 4.4 використані ті ж дані, але тут частота відпові-дей респондентів подається не у відсотках, а в абсолютних значеннях. По горизонталі діаграми розміщені номери варі-антів відповідей анкети в порядку їх збільшення, по верти-калі — частота відповідей, тобто кількість респондентів, що вибрали даний варіант відповіді. Варіанти відповідей, виб-рані першим і другим респондентами, на діаграмі заштри-ховані по-різному. Наочно видно, що лише відповідь 11 ви-брали обидва респонденти. Решта відповідей у них були різними.

Основні завдання, які можна вирішити за допомогою ЕОМ:

• обробка великого масиву анкет, що містять якісні та кількісні ознаки;

• здійснення формального логічного контролго за введен-ням даних, коригуванням помилок і машинною обробкою анкет;

• реалізація описової дослідницької стратегії;

• отримання одно-, дво-, тримірних видів розподілу відпо-відей на запитання анкети;

• встановлення і вимірювання взаємозв'язків між озна-ками (параметрами).

Згідно з цілями аналізу дослідник має можливість задава-ти різні параметри для машинної обробки всього масиву ан-кетних даних або його частини. Для отримання інформації з кількох спеціально вибраних параметрів дослідник указуе їх діапазон, Наприклад, можна задати такий параметр: скільки чоловіків і жінок відповіли на той чи інший варіант запитання і який варіант відповіді вони вибрали або скільки респон-дентів чоловічої статі віком від 21 до 27 років взагалі не відвідують заклади культури?

Крім того, після кожного етапу машинної обробки соціо-лог може здійснити аналіз отриманих результатів і в разі необхідності повертатися до попередніх етапів обробки для корекції, уточнення або додаткової обробки. В автоматизова-ному режимі можна здійснювати сортування введених в ЕОМ даних анкетування за одною або кількома ознаками за будь-яким порядком, наприклад, зменшенням або зростанням номерів запитань. Як цифровий параметр можна взяти рік народження респондента. Якщо параметром є текстова інфор-мація, то її можна відсортувати за абеткою. Нарешті можна отримати результати з кожної відповіді на поставлене запи-тання. Це дасть змогу порівняти та інтерпретувати результа-ти різних соціологічних досліджень, моделювати структуру соціокультурних процесів та їх динаміку.